13 листопада 2025 року м. Київ справа №320/24845/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення вартості витрат на утримання,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Національна академія внутрішніх справ (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1, код ЄДРПОУ 08751177) з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Національної академії внутрішніх справ (IBAN UA608201720313261004201000175 в ДКС України, код ЄДРПОУ 08751177, призначення платежу *;148008;1600034;1;3587308417;*) вартість витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному заклали, у сумі 26 028,91грн. (двадцять шість тисяч двадцять вісім грн. 91 коп.) з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 5 192,06 грн. (п'ять тисяч сто дев'яносто дві грн. 06 коп.) та трьох відсотків річних від простроченої суми, що складає 2344,74 грн (дві тисячі триста сорок чотири грн. 74 коп.), а всього 33565,71 гри. (тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять грн 71 коп.).
Позов обґрунтований тим, що 21.02.2018 між Національною академією внутрішніх справ та відповідачем було укладено Договір про розстрочення суми відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ, відповідно до п. 6 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 N 261. Відповідно до умов Договору розстрочення, відповідачем протягом року не відшкодовано повністю витрати, пов'язані з утриманням у НАВС, а отже не виконано умови Договору розстрочення. З таких підстав просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на поштову адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі згідно з відправленням №0600941541523.
Відтак строк на подання відзиву сплинув.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 10.08.2015 № 102 о/с ОСОБА_1 з 17 серпня 2015 року зараховано курсантом першого курсу денної форми, навчання Національної академії внутрішніх справ.
Відповідно до Договору Відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобов'язувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби протягом перших трьох років після закінчення навчання - відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі.
Наказом НАВС від 20.02.2018 № 34 о/с Відповідача було відраховано з НАВС та звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України).
Таким чином, відповідач навчався в НАВС з 17 серпня 2015 року по 21 лютого 2018 року і вартість витрат, пов'язаних з утриманням його у навчальному закладі, становить 53436,91 гри. (п'ятдесят три тисячі чотириста тридцять шість грн. 91 коп.).
Із сумою витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі та реквізитами для їх сплати у разі порушення умов Договору відповідача ознайомлено під підпис.
Згідно з Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у ВНЗ, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 12.04,2017 №261, 21.02.2018 між ОСОБА_1 та НАВС був укладений договір про розстрочення суми відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у НАВС (далі - Договір розстрочення).
Відповідно до пункту 3.3.2, Договору розстрочення, Відповідач зобов'язаний був погасити суму заборгованості у повному обсязі не пізніше одного року з дня підписання. Проте, на сьогодні, згідно довідки відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку НАВС - грошові кошти від Відповідача до НАВС надходили в сумі 27408,00 грн, останній платіж 16.01.2019.
Тому, відповідач не сплатив коштів у передбачений договором строк, чим порушив взяті на себе зобов'язання.
У зв'язку з вищезазначеним позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення вказаних коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію" від 23 грудня 2015 року N 901-VIII вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Згідно з пунктом 3,4 розділу 1 Статуту Національної академії внутрішніх справ, цей заклад є державним закладом вищої освіти зі специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління МВС України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року N 580-VIII (далі - Закон N 580-VIII).
Частиною першою статті 1 Закону N 580-VIII встановлено, що Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із частиною 1 статті 59 Закону N 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до положень частини першої статті 72 Закону N 580-VIII професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Згідно із частиною другою статті 74 Закону N 580-VIII підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону N 580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п'ята статті 74 цього Закону).
Механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, визначає Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року N 261 (далі - Порядок N 261).
Пунктом 2 Порядку N 261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
При цьому, згідно із положеннями пункту 3 Порядку N 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
За змістом приписів пунктів 4 та 5 Порядку N 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Згідно пункту 6 Порядку N 261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлений про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Сума витрат пов'язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ становить 53436,91 грн.
Відповідно до договору про розстрочення суми відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ від 21.02.2018, укладеного між Національною академією внутрішніх справ та відповідачем, останньому було надано розстрочку сплати суми відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі на 53436,91 грн, а відповідач зобов'язався сплатити заборгованість протягом одного року з дня підписання цього договору.
Відповідно до п. 2.1 вищевказаного договору відповідач зобов'язувався погашати суму заборгованості не пізніше 10-го числа кожного місяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому укладено договір про розстрочення.
Згідно з п. 4.2 вищевказаного договору цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до повного погашення розстрочених сум заборгованості, за винятком випадків дострокового розірвання такого договору.
З дослідженого розрахунку заборгованості вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 33565,71 грн., в тому числі вартість витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 26028,91 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 5192,06 грн та трьох відсотків річних від простроченої суми, що складає 2344,74 грн.
Судом встановлено, що на виконання вимог Порядку N 261 позивачем були здійснені розрахунки фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача навчальному закладі.
У свою чергу, жодного заперечення щодо визначених сум, відповідачем не зазначено.
Відповідно до пункту 8 Порядку N 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
Як видно з матеріалів справи, відповідачем не відшкодовано витрати, пов'язані з його утриманням в навчальному закладі у зв'язку із звільненням зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу, заборгованість на суму 26028,91 грн не сплачена, доказів сплати такої заборгованості до суду не надано.
Відтак, враховуючи зазначене, а також те, що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позовом до суду, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів (фактичних витрат, пов'язаних з його утриманням як курсанта у Національній академії внутрішніх справ) в розмірі 26028,91 грн.
Стосовно відшкодування грошових коштів у сумі 7536,80 грн в т. ч. з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 5192,06 грн та трьох відсотків річних від простроченої суми, що складає 2344,74 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковий до виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати боргу за договорами позики відповідач порушує покладені на себе зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, враховуючи заборгованість відповідача та розрахунок 3 % річних від суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції за невиконання грошового зобов'язання за період з 21.02.2019 року по 21.02.2022 року, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 33565,71 грн. з яких: 26028,91 грн заборгованість пов'язана з утриманням у навчальному закладі; 5192,06 грн інфляційне збільшення боргу; 2344,74 грн. 3 % річних від несплаченої заборгованості.
Згідно із статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв'язку із введенням воєнного стану на території України з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року N 64/2022, п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позиковдавцем).
Перевіривши вказаний розрахунок заборгованості, наданий позивачем, судом встановлено правильність здійсненого нарахування за період з 21.02.2019 року по 21.02.2022 року, а тому суд покладає його в обґрунтування рішення, оскільки він виконаний за правильними формулами та з урахуванням статистичних даних про індекси інфляції за період прострочення.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав умов договору про розстрочення суми відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість в суму 33565,71 грн. з яких: 26028,91 грн заборгованість пов'язана з утриманням у навчальному закладі; 5192,06 грн інфляційне збільшення боргу; 2344,74 грн. 3% річних від несплаченої заборгованості.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, беручи до уваги обізнаність відповідача про обов'язок відшкодувати витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі та відсутність добровільної сплати на користь позивача ним коштів згідно договору про розстрочення заборгованості, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов необхідно задовольнити повністю.
Згідно частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав доказів відшкодування вартості витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Національної академії внутрішніх справ (IBAN UA608201720313261004201000175 в ДКС України, код ЄДРПОУ 08751177, призначення платежу *;148008;1600034;1;3587308417;*) вартість витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі 26 028,91грн. (двадцять шість тисяч двадцять вісім грн. 91 коп.), з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 5 192,06 грн (п'ять тисяч сто дев'яносто дві грн. 06 коп.) та трьох відсотків річних від простроченої суми, що складає 2344,74 грн (дві тисячі триста сорок чотири грн. 74 коп.), всього 33565,71 грн. (тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять грн 71 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2025.
Суддя Панченко Н.Д.