14 листопада 2025 року м. Київ № 320/18036/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,
Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку із втратою годувальника на підставі ч.1 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення про перехід на інший вид пенсії, а саме з 22.01.2024.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона отримує пенсію за віком, після смерті чоловіка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про переведення на інший вид пенсії. Позивачка вказує, що відповідачем протиправно відмовлено їй у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про поновлення строку для подання відзиву відмовлено. Відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повернуто відповідачу без розгляду.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачка звернулась із заявою про перерахунок «перехід на інший вид пенсії». До заяви було долучено акт про фактичне проживання особи від 22.01.2024 № 202 та довідку про спільне проживання без реєстрації з померлим годувальником від 22.01.2024 №53, видані Житлово-експлуатаційною дільницею № 2 м. Києва. Враховуючи п. 2.11 та п.2.22 Порядку № 22-1 зазначена довідка не є документом, що підтверджує спільне проживання разом з годувальником за однією адресою, оскільки видана не органами місцевого самоврядування. За результатами опрацювання заяви позивачки винесено спірне рішення про відмову в переведенні на пенсію в разі втрати годувальника. Відповідачем зазначено, що відповідно п. 2.3 Порядку 22-1 до заяви про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію у зв'язку з втратою годувальника подається довідка про перебування членів сім'ї на утриманні померлого годувальника. Згідно п. 2.11 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені в п. 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, а саме довідка про перебування на утриманні (спільне проживання) - видається органами місцевого самоврядування (п.2.11 Порядку) або ОСББ - складені на підставі показань свідків. Таким чином, відповідач зазначив, що вимога позивачки здійснити переведення їй пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника є безпідставною та суперечить нормам чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до свідоцтва про смерть №238 від 03.01.2024, помер ОСОБА_2 , чоловік позивачки, який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримував пенсію за віком у більшому розмірі аніж позивачка.
Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про переведення її на інший вид пенсії, а саме пенсію по втраті годувальника, додала документи:
- свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_1 видане 21.09.1978 Центральним палацом одруження м. Києва, актовий запис № 4327;
- свідоцтво про смерть видане 03.01.2024 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 238;
- довідку про причини смерті ОСОБА_2 , 1951 р.н. померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- договір-замовлення № 8.219156К про організацію та проведення поховання ОСОБА_2 від 05.01.2024;
- довідку на одержання праху ОСОБА_2 № 8.219156К та чеку № 8119 про оплату кремації;
- виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 про отримання допомоги в розмірі 28301,38 грн. на поховання ОСОБА_2 в порядку визначеному ст. 53 Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування";
- довідку № 53 видана 22.01.2024 ДЕЖ-2 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про фактичне проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- акт № 202 від 22.01.2024 про фактичне проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 складений ДЕЖ-2 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».
Листом від 01.02.2024 № 2600-0211-8/21885 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило про відмову в переведенні на пенсію в разі втрати годувальника.
Підставою прийняття такого рішення відповідач зазначено відсутність документів, що підтверджують факт перебуванні на утриманні померлого годувальника, зокрема документів про сумісне проживання з покійним чоловіком.
Вважаючи, що пенсійним органом протиправно відмовлено їй у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, позивачка звернулась з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною 1 статті 10 Закону №1058 визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Умови призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначені статтею 36 Закону №1058.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 36 Закону №1058 непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Частиною 3 статті 36 Закону №1058 передбачено, що до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині 2 статті 36 Закону №1058, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначений статтею 37 Закону №1058.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентований статтею 44 Закону № 1058.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії визначені статтею 45 Закону № 1058.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Згідно з частиною 2 статті. 45 Закону №1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 5 статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
Згідно з пунктом 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. розділу ІІ Порядку № 22-1 йдеться про документи про стаж та документи, що підтверджують заробітну плату).
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти";
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці 2 пункту 2 частини 2 статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини 2 статті 36 Закону).
Згідно з пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Надаючи оцінку правомірності відмови позивачці в перерахунку пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, суд виходить з такого.
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 видане 21.09.1978 Центральним палацом одруження м. Києва, між позивачкою та померлим ОСОБА_2 було укладено шлюб.
Відповідно до свідоцтва про смерть, виданим 03.01.2024 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №238 встановлено, що у віці 72 років, ОСОБА_2 помер.
Отже, позивачка як дружина померлого годувальника (пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058), яка одержувала від померлого годувальника допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування (пункту 2 частини 3 статті 36 Закону №1058) та особа, яка сам одержувала пенсію, відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1058 має право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №930080860813 від 26.01.2024 року позивачці відмовлено в перерахунку пенсії, у зв'язку з переходом на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у зв'язку з відсутністю підтвердження факту спільного проживання та перебування на утриманні померлого годувальника на день смерті.
Водночас, судом встановлено, постійне місце проживання позивачки та її чоловіка у визначеному законодавством України порядку були зареєстровані за різними адресами, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 1.7 Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.
Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною 4 статті 45 Закону.
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру зокрема повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду України при вирішенні питання про призначення та перерахунку пенсії.
Суд зауважує, для того, щоб орган, що призначає пенсію, мав можливість всебічно, повно і об'єктивно установити право особи на одержання пенсії він наділений повноваженнями: вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії; в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість видачі таких документів та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію (частини 3 статті 44 Закону №1058); повідомляти заявника про те, які документи необхідно подати додатково (пункт 1.7. Порядку № 22-1).
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про переведення з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та необхідний пакет документів.
До заяви долучила акт № 202 про фактичне проживання ОСОБА_2 , засвідчений сусідами, які мешкають в квартирах: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , виданого ДЕЖ-2 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» 22.01.2024.
Вказаним актом сусід засвідчили, що ОСОБА_2 мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , без реєстрації місця проживання з грудня 2003 року.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення відповідача є протиправним, оскільки факт спільного місця проживання підтверджено актом про фактичне проживання разом з померлим годувальником.
Оскільки рішення є протиправним, порушене право позивачки підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.
При визначенні дати, з якої позивачка має право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, суд виходить з того, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 45 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (абзац 1 частини 3 статті 45 Закону №1058).
Враховуючи, що позивачка звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії у зв'язку з переведенням з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника 22.01.2024 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку з дня смерті годувальника, пенсія у зв'язку з втратою годувальника мала бути призначена з наступного дня після смерті її чоловіка, тобто з 03.01.2024 року.
Однак у зв'язку з тим, що позивачка звернулася з необхідністю проведення перерахунку з дати звернення, суд задовольняє позовні вимоги позивачки з 03.01.2024 року.
Призначення, перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
За приписами частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі скасування індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заяву про переведення на інший вид пенсії позивачка подала за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке й прийняло спірне рішення.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про призначення пенсії, яким у цьому випадку є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачці грошову допомогу у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією, що міститься в матеріалах справи.
Відтак, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачена позивачем сума судового збору підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № 930080860813 від 26.01.2024 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку із втратою годувальника на підставі ч.1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення про перехід на інший вид пенсії, а саме з 03.01.2024.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 13559341; місцезнаходження: 10003, м. Житомир вул. Ольжича, 7) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.