ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" листопада 2025 р. справа № 300/6189/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, просить:
визнати протиправними дії відповідача при обчисленні позивачу пенсії за віком, призначеної з 25.06.2025, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки;
зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 25.06.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022, 2023 та 2024 в розмірі 15057,09 грн., із урахуванням раніше виплачених коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно при переході з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV не застосував показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2022-2024 роки.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 22.09.2025. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що при переведенні з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII на пенсію за віком згідно Закону № 1058-IV, відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (а.с. 34, 35).
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
З 01.10.2010 позивачу була призначена пенсія за вислугу років (працівник охорони здоров'я) відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII.
З 25.06.2025 позивача, відповідно до поданої заяви, переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (а.с. 13-17).
За результатом звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 25.08.2025 № 6730-6018/Д-02/8-0900/25 повідомило про відсутність підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки (2022-2024) при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058 з 25.06.2025, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відповідно до пункту 42 Прикінцевих положень Закону № 1058 визначено, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за попередні три роки перед зверненням за призначенням пенсії, застосовується лише при первинному призначенні пенсії згідно з частиною другою статті 40 Закону № 1058, та для обчислення в разі переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, при набутті страхового стажу 24 місяці (а.с. 25, 26).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
Згідно частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з пунктом 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Водночас частина третя статті 45 Закону № 1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз зазначених вище норм законодавства свідчить, що частина 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд звертає увагу, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я (…) з 1 квітня 2024 року або після цієї дати при наявності спеціального стажу роботи не менше 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), яка підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17.
Таким чином, відповідачем необґрунтовано використано механізм переведення з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, а тому при обчислені пенсії необхідно було застосувати розмір середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передували року призначенню пенсії за віком, як того вимагає частина 2 статті 40 Закону № 1058-ІV.
Вказана правова позиція відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 513/298/17, також в постанові від 31.01.2025 року у справі № 200/1478/24
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 513/298/17.
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.10.2010 позивач отримувала пенсію за вислугу років (працівник охорони здоров'я) відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, а з 25.06.2025 позивача переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Таким чином, беручи до уваги висновки Верховного Суду у справі № 513/298/17 в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність підстав для розрахунку позивачу з 25.06.2025 пенсії за віком по Закону № 1058-IV, відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2022-2024 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Законом № 1058-IV.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у застосуванні при переведенні на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV показника середньої заробітної плати в Україні за 2022, 2023, 2024 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV з 25.06.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.