14 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/4952/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення № 921060816223 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27 травня 2025 року про відмову позивачу ОСОБА_1 у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу»; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести позивача ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII на підставі довідок Закарпатської митниці Державної митної служби України про складові заробітної плати позивача для призначення пенсії державного службовця № 7.7-22/33-1164 та 7.7-22/33-1165 від 16 травня 2025 року, починаючи з 19 травня 2025 року.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на пенсійному обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та з 01 січня 2018 року отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 19 травня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 5256 щодо здійснення переведення з пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Згідно принципу екстериторіальності, відділом перерахунку пенсій № 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за результатом розгляду поданої позивачем заяви № 5256, прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії № 921060816223 від 27 травня 2025 року. Позивач вважає, що зазначене рішення є протиправним і необґрунтованим, та таким, що порушує його законні права на соціальний захист, у зв'язку з чим, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідно до записів трудової книжки позивачу були присвоєні відповідні персональні звання. Періоди роботи в Карпатській регіональній митниці, в Ужгородській митниці, в Чопській митниці Міндоходів України, не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що заявнику згідно ч.2 ст.573 Митного кодексу України присвоювалися спеціальні звання. Таким чином, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.05.2025 року № 921060816223 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по віку, згідно Закону України від 10.12.2015 р. № 889-VIII "Про Державну службу".
Третьою особою подано до суду пояснення щодо позову, згідно яких зазначає, що за нормами Митного кодексу України посадовим особам контролюючих органів присвоюються спеціальні звання, а не ранги державних службовців, посади посадових осіб контролюючих органів не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, провести перерахунок пенсії, у зв'язку з переведенням на інший вид пенсії немає підстав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та з 01 січня 2018 року отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
19 травня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою № 5256 щодо здійснення переведення з пенсії за віком, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за результатом розгляду поданої позивачем заяви № 5256, прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії № 921060816223 від 27 травня 2025 року, оскільки періоди роботи в Карпатській регіональній митниці, в Ужгородській митниці, Чопській митниці Міндоходів України, не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що заявнику згідно ч. 2 ст. 573 Митного кодексу України присвоювались спеціальні звання. В разі присвоєння спеціального звання, відповідно до ст. 573 Митного кодексу України надбавка за ранг державного службовця не виплачується і, відповідно ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01.05.2016 року набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XIІ (далі - Закон № 3723-ХІІ).
За змістом ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Після 01.05.2016 р. (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-XII лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-XIІ вік і страховий стаж.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889- VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 p., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За змістом ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-ІV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, за наведеного правового регулювання, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17, від 16.12.2021 у справі № 538/804/17.
З трудової книжки позивача від 14 червня 1973 року вбачається, що позивач у періоди 1992 - 2017 роки працював на різних посадах в митних органах та стаж роботи позивача на таких посадах становить більше 25 років. 07.06.1995 року позивач прийняв присягу державного службовця. В подальшому позивачу були присвоєні відповідні персональні звання. 04.06.2013 року позивачу було присвоєно 11 ранг державного службовця.
Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01 травня 2016 року обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок №283).
Пунктом 5 Порядку №283 визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Пунктом 1 Порядку №283 встановлено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу», а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком; на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
За правилами п. 4 Порядку №283 документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Спеціальним законом, що визначає статус посадових осіб митних органів в Україні, є Митний кодекс України (далі - МК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 569 МК України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Згідно з ч. 1 ст. 588 МК України, пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Виходячи з наведеного, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Таким чином, період роботи (служби) позивача в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відтак, позивачем дотримані всі умови, які визначені ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ, пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ, для призначення йому пенсії за віком на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ.
За таких обставин, рішення відповідача від 27 травня 2025 року про відмову позивачу у перерахунку пенсії - переході на пенсію згідно Закону України «Про державну службу», є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, 23.09.2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується з 01.05.2016 року і якою затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).
Згідно із п. 4 Порядку №622 пенсія призначається особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями у розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 p., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
16 травня 2025 року Закарпатською митницею надано позивачу довідки № 7.7-22/33-1164 та № 7.7-22/33-1165.
Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.7-22/33-1164 від 16 травня 2025 року (про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 року працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та № 7.7-22/33-1165 від 16 травня 2025 року (про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби), видані Закарпатською митницею, відповідають вищевказаному Порядку № 622.
За наведених обставин, з метою ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача перевести позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від №889-VIII, на підставі довідок, виданих Закарпатською митницею про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.7-22/33-1164 та № 7.7-22/33-1165 від 16 травня 2025 року, починаючи з 19 травня 2025 року (дати звернення позивача із заявою про перехід на пенсію за іншим законом).
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновок, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1 211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Харківська область, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 27 травня 2025 року № 921060816223 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії (переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу»).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, на пенсію за віком, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, на підставі довідок Закарпатської митниці Державної митної служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 7.7-22/33-1164 та № 7.7-22/33-1165 від 16 травня 2025 року, починаючи з 19 травня 2025 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Харківська область, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) судові витрати у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька