14 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/4986/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області вчинені на виконання рішень Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 року по справі №260/7613/24 та від 22.04.2025 року по справі №260/2187/25 щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з 01.02.2023 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі, розрахованого відповідно до нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ХР13666ПМ2023 від 27.02.2025 р. та з врахуванням встановлених законодавством України щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року без обмеження максимального розміру пенсії та з 01 березня 2025 року без застосування коефіцієнтів встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з врахуванням раніше виплачених сум.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що порушуючи чинне законодавство Головне управлінням ПФУ в Закарпатській області протиправно обмежило пенсію позивача максимальним розміром при її перерахунку з 01.02.2023 року. Також, позивач вважає протиправним застосування з 01.03.2025 року понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки під час виконання рішень суду дії Головного управління повинні узгоджуватись із зобов'язаннями, визначеними судом в резолютивній частині рішення. Водночас у випадках, коли зобов'язання, що покладені судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України, не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. Положеннями статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі № 260/2161/25, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити (виконати) з 01 лютого 2023 року перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № ХР10730/ПМ2023 від 10 березня 2025 року, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії позивача, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, із врахуванням висновків суду, а також здійснити виплату перерахованої пенсії, із врахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду, відповідачем здійснено перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01 лютого 2023 року. При цьому, після здійснення такого перерахунку, відповідачем було обмежено пенсію максимальним розміром.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст.8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Отже, у період дії воєнного стану не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене нормою ст.46 Конституції України.
Суд звертає увагу, що положення ч.7 ст.43 Закону № 2262-ХІІ, 20.12.2016 та ст.2 Закону ''Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи'' від 08.07.2011, які законодавчо встановлювали обмеження пенсії максимальним розміром, рішеннями Конституційного Суду України № 7-рп/2016 та № 7/р(II)/2022 визнано неконституційними. Тому такі положення законів не можуть бути застосовані.
Приписами ч.ч.1 та 3 ст.1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справі № 260/8593/23.
Тому, правова оцінка, яка надавалась судом у рішенні у справі № 260/8593/23 повинна бути врахована відповідачем у правовідносинах з позивачем.
Суд звертає увагу, що правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
На переконання суду, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрати актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін. Водночас за обставин цієї справи відповідні зміни у законодавстві, зокрема положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ та статті 2 Закону № 3668-VI, не змінились.
У постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.02.2023, а також враховуються судом у ході розгляду даної справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження виплати з 01.02.2023 пенсії максимальним розміром, не відповідають критеріям правомірності, які визначені ч. 2 ст. 2 КАС України. Тому суд задовольняє позов в цій частині, шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити з 01.02.2023 пенсію позивачу без обмеження максимальним розміром.
Щодо обмеження пенсії з 01.03.2025 максимальним розміром із застосуванням коефіцієнтів передбачених постановою КМУ № 1, то суд зазначає наступне.
Пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.43 ЗУ № 2262-ХІІ).
Статтею 46 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" № 4059-ІХ установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови КМУ від 03.01.2025 № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Отже, Законом № 4059-ІХ та постановою КМУ № 1 установлено у 2025 році, у період дії воєнного стану, додаткові підстави для обмеженням виплати пенсії шляхом застосування коефіцієнтів, що прямо заборонено нормою ч.3 ст.1-1 Закону № 2262-ХІІ.
Пунктом 1 постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 20.02.2019 № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Згідно з п.3 цієї постанови у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п.1 і пп.1-7 п.2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого п.1 і пп.1-7 п.2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень; пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень ст.46 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови КМУ від 03.01.2025 № 1.
Так, відповідачем з 01.03.2025 при виплаті пенсії застосовано коефіцієнт, передбачений постановою КМУ № 1, а також обмежено виплату пенсії максимальним розміром.
Оскільки спеціальної норми щодо застосування коефіцієнтів та щодо обмеження пенсії максимальним розміром Закон № 2262-ХІІ не містить, то суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з 01.03.2025 з урахуванням коефіцієнтів та з обмеженням максимального розміру, є протиправними.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2023 року, згідно нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відповідачем, на виконання рішення суду, вже було здійснено такий перерахунок пенсії позивача.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновок, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року пенсії з обмеженням максимального розміру.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2025 року з обмеженням максимальним розміром та з урахуванням коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року без обмеження максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1, з урахуванням раніше виплачених сум.
6. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Д. Маєцька