про залишення позовної заяви без руху
13 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/8984/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови оформленої листом № 5571-5738/С- 02/8-0700/25 від 07.11.2025 року у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 , згідно довідок Закарпатського О! ЦК та СП від 29.09.2025 року № ХР11570/ПМ2022, № ХР11570/ПМ2023, про розмір його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку розміру пенсії з 01.01.2022, 01.01.2023 p.p.. та її виплати з 01.02.2022, 01.02.2023 p.p.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок з 01.01.2022, 01.01.2023 p.p., та виплату з 01.02.2022, 01.02.2023 року пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.09.2025 року № ХР11570/ПМ2022. № ХР11570/ПМ2023, про розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2022, 01.01.2023 p.p., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов'язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), з урахуванням виплачених сум.
3.Стягнути з Відповідача на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Закарпатській області (Відповідача) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
У відповідності до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.160 та 161 КАС України.
Відповідно до приписів п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як слідує зі змісту позовних вимог, позивач просить: "Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови оформленої листом № 5571-5738/С- 02/8-0700/25 від 07.11.2025 року у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 …»
Разом з тим, у позові зазначено відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте позовні вимоги до вказаного відповідача не заявлені у даному позові.
За приписами частини першої-другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Із цих законодавчих положень вбачається, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно частиною 3 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак, обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статтях 160, 161 КАС України.
Тому для правильного вирішення адміністративної справи та уникнення в майбутньому пов'язаних з цим неточностей, зміст заявлених в позові позовних вимог повинен бути конкретно визначеним.
Враховуючи наведене, позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви, до якої долучити: позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст. 160 КАС України із зазначенням належного відповідача та змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, з чітким зазначенням порушеного права та способом відновлення порушених прав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Ю.Ю.Дору