13 листопада 2025 року м. Ужгород № 260/4009/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Плеханової З.Б. розглянувши у письмовому проваджені заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, Ужгородського міського голова Андріїва Богдана Євстафійовича, третя особа: Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування розпорядження та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
22 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого через систему Електронний суд звернувся адвокат Ігнатенко С.С. до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради (далі - відповідач 1), Ужгородського міського голови ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) , третя особа - Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, в якому просить:
- Визнати протиправним та скасувати розпорядження Ужгородського міського голови «Про відсторонення ОСОБА_1 » № 231/к/тр від 30.04.2025 року щодо відсторонення від посади заступника міського голови ОСОБА_1 з 30.04.2025 року.
- Стягнути на користь позивача судові витрати (в т.ч. на професійну правничу допомогу) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.
26 травня 2025 року ЗОАС відкрив загальне позовне провадження з викликом представників сторін в судові засідання.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року №260/2239/25 позовні вимоги задоволено , а саме:
Визнано протиправним та скасувано Розпорядження № 231/к/тр від 30.04.2025 року "Про відсторонення ОСОБА_1 "
Стягнуто з Ужгородської міської ради ( код ЄДРПОУ 33868924) м. Ужгород, пл. Поштова,3 на користь ОСОБА_1 ( реєстраційний номер НОМЕР_1 ) АДРЕСА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 154 696,5 грн.
17 жовтня 2025 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, якою просить:
Ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської міської ради та Ужгородського міського голови Андріїва Богдана Євстафійовича 21 070,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв'язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції.
24 жовтня 2025 року ухвалою ЗОАС прийняв до розгляду заяву представника позивача адвоката Ігнатенка Сергія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу у даній справі та зазначив , що сторони можуть надати свої пояснення щодо поданої заяви протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Пояснень та заперечень на вказану заяву від відповідача та третьої особи не надходило.
Вирішуючи подану заяву, суд враховує наступне
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно з ч. 7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, відповідно до частини 1 якої, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи: -підготовку до її розгляду,
- збір доказів тощо,
- а також вартість послуг помічника адвоката
визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
2. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1. Складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
2. Часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
3. Обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
4. Ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано:
- детальним описом робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 17.10.2025 року;
- договором про надання правової допомоги від 24.04.2025 року ;
- рахунками та актами виконаних робіт від 24.04.2025, 09.06.2025, 16.07.2025, 14.10.2025;
- платіжними інструкціями №МВ18019435; №МВ21169699; №21169680
- витягом із статуту Адвокатського об'єднання «Греца і Партнери» .
Про подання відповідних доказів у строки, визначені КАС України, та про орієнтовний розмір таких витрат позивач зазначив у позовній заяві.
Такий порядок заявлення про наявність витрат на правничу допомогу відповідає правозастосуванню Верховного Суду у постанові від 12.03.2025 у справі № 914/1493/24.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI.
Згідно з положеннями статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частинами 6, 7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
24.04.2025 року ОСОБА_1 і Адвокатського об'єднання «Греца і Партнери» уклали договір про надання правової правничої ) допомоги.
Згідно з п 5.1 договору про надання правової допомоги від 25 листопада 2024 року за послуги згідно з цим Договором Клієнт сплачує Виконавцю гонорар в наступних розмірах:
1800 грн. за одну годину роботи старшого партнера Об'єднання;
1500 грн. за одну годину роботи партнера Об'єднання;
1200 грн. за одну годину роботи адвоката Об'єднання:
1000 грн. за одну годину роботи помічника адвоката Об'єднання.
Надані послуги Адвокатським об'єднанням «Греца і Партнери» оформлені актами виконаних робіт від 24.04.2025 р., 24.04.2025 р., від 16.07.2025 р.
Таким чином, загальна сума, яку просить стягнути представник позивача в якості відшкодування витрат на правову допомогу, складає 21070,00 грн.
Сплата позивачем Адвокатському об'єднанню «Греца і Партнери» вказаної суми підтверджується платіжними інструкціями від 17.06.2025 №МВ18019435 на суму 14784,00 грн., від 16.10.2025 №МВ21169699 на суму 5955,00 грн., від 16.10.2025 №МВ21169680 на суму 4335,00 грн.,. Відтак, позивачем для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат подано детально достатньо належних та допустимих доказів щодо робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 р. по справі № 904/8308/17 дійшов висновку про те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати Були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії (Справу розпочато за заявою (№ 58442/00) проти Республіки Латвії, поданою до Суду громадянином Латвії п. Александрсом Лавентсом ( ОСОБА_2 ) (заявник) 1 червня 2000 року на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (Конвенція) зазначено,
- суд нагадує, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, згадувані вище рішення у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п. 79 і п. 112, відповідно). Крім того, пункт 2 правила 60 Регламенту передбачає, що будь - яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має зазначати конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково (див. рішення у справі «Зубані проти Італії» {ХиЬапі с. Каііе) [ОС] [справедлива сатисфакція] від 16 червня 1999 року, № 14025/88, п. 23).
У цій справі Суд констатує, що в кожному з поданих рахунків-фактур, виписаних адвокатом Грошем, зазначено загальну вартість багатьох юридичних послуг, без уточнення вартості кожної окремої послуги.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналізуючи викладене вище, враховуючи положення КАС України, а також ту обставину, що сума витрат позивача на правову допомогу у цій справі відповідає складності справи та часу затраченого адвокатом на надання відповідних послуг, на переконання суду, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 21070,00 грн. документально підтверджені належно оформленими документами, наявними в матеріалах справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, Ужгородського міського голова Андріїва Богдана Євстафійовича , третя особа: Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування розпорядження та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської міської ради (пл. Поштова, буд. 3, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код в ЄДРПОУ 33868924) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 070,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Суддя З.Б.Плеханова