14 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/1013/25
категорія 109020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" до Житомирської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб" про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство "Фаворит Компані" з позовом до Житомирської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення 47 сесії восьмого скликання Житомирської міської ради № 1286 від 19.12.2024 в частині пункту 1.3., додатку № 3, яким було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою встановлення земельних сервітутів, для отримання права прокладення та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (розміщення кабельної лінії, електричної станції для заряджання електромобілів та іншого технологічного обладнання), за адресою: м. Житомир, майдан Перемоги, орієнтовною площею, 0,0034 га - Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліський енергетичний хаб».
Позов обґрунтований тим, що рішенням Житомирської міської ради № 1286 від 19.12.2024 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою встановлення земельних сервітутів, для отримання права прокладення та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (розміщення кабельної лінії, електричної станції для заряджання електромобілів та іншого технологічного обладнання) за адресою: м. Житомир майдан Перемоги, орієнтовною площею 0,0034 га. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, вказуючи, що п.п. в-4 ст. 99 ЗК України не містить жодних згадок про: «розміщення кабельної лінії, електричної станції для заряджання електромобілів та іншого технологічного обладнання». При поданні клопотання до Відповідача у самому клопотанні ТОВ «Поліський енергетичний хаб» не зазначив жодного речового права на нерухоме майно (земельна ділянка, будівля) для обслуговування якого має бути встановлений сервітут та не надав жодного підтверджуючого документа, що вказане нерухоме майно перебуває у власності чи користуванні, як і не надав доказів фізичного існування такого майна. Зазначає, що Оскаржуване рішення не проходило профільних депутатських комісій, не виносилось до порядку денного 47 сесії восьмого скликання Житомирської міської ради до 19.12.2024, проект рішення не надавався депутатам для ознайомлення, як до голосування, так і під час голосування.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду задоволено частково заяву Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" про забезпечення позову.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Житомирській міській раді, Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб» вчиняти будь-які дії та приймати рішення відносно виконання або спрямовані на виконання (реалізацію) рішення 47 сесії восьмого скликання Житомирської міської ради № 1286 від 19.12.2024 у частині пункту 1.3., додатку № 3, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою встановлення земельних сервітутів, для отримання права прокладення та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (розміщення кабельної лінії, електричної станції для заряджання електромобілів та іншого технологічного обладнання), за адресою м. Житомир майдан Перемоги, орієнтовною площею, 0,0034 га до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/1013/25.
Представник відповідача у відзиві на позов заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, обґрунтовуючи свою позицію тим, що звертаючись з позовом про визнання протиправним та часткове скасування рішення Житомирської міської ради від 19.12.2024 № 1286 позивачем не зазначено жодне право останнього яке порушено та потребує захисту. Земельна ділянка щодо якої надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення земельного сервітуту розташована в межах земельної ділянки комунальної власності, не сформованої та не переданої в користування. За адресою майдан Перемоги, 6 м. Житомира дійсно сформована земельна ділянка під майновим комплексом готелю, що належить на праві приватної власності ПрАТ "Фаворит Компані", кадастровий номер 1810136300:09:019:0025, право користування земельною ділянкою зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2020 на підставі договору оренди земельної ділянки, договір діє до 11.12.2035. З метою проведення благоустрою території, рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 03.05.2023 № 505 "Про погодження проведення благоустрою території" погоджено ПрАТ "Фаворит Компані" проведення благоустрою території за адресою майдан Перемоги, 6 з дотриманням норм, правил та державних стандартів, згідно з ескізним проєктом. Однак, погодження проведення благоустрою території не передбачає виникнення права користування такою територією (земельною ділянкою) у суб'єкта в розумінні чинного законодавства тому, жодного погодження від ПрАТ "Фаворит Компані" щодо надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення земельного сервітуту не потребувалось та законодавством не передбачено. Вказує, що Житомирська міська рада розпоряджаючись земельною ділянкою орієнтовною площею 0,0034 га, надаючи дозвіл на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення земельного сервітуту за адресою м. Житомир майдан Перемоги діяла в межах повноваженнях наділених законодавством, дотримуючись передбаченого Регламентом Житомирської міської ради порядку.
Представник позивача подав до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб» подав до суду пояснення щодо позову, в яких просив у задоволенні позову відмовити. Вказав, що обґрунтованих доказів того, що оскаржуваним пунктом рішення спричинено суттєвого негативного впливу саме на позивача і він зазнав реальної шкоди ним не наведено, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем також не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову. Зазначає ,що приймаючи рішення від 19.12.2024 №1286, зокрема і пункт 1.3 Додатку З, Житомирська міська рада, як власник комунальної земельної ділянки, мала абсолютні повноваження та право розпорядитися щодо належного їй майна на власний розсуд із застосуванням меж дискреційних повноважень.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2024 до ЦНАПу Житомирської міської ради від ТОВ "Поліський енергетичний хаб" надійшла заява щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею (орієнтовною площею) 0,0034 га з метою встановлення постійного земельного сервітуту для розміщення об'єкта енергетичної інфраструктури, а саме: кабельної лінії, електричної станції для зарядження електромобілів та іншого технічного обладнання, місце знаходження земельної ділянки: м. Житомир, майдан Перемоги, 6, до клопотання додано викопіювання (орієнтовне місцерозташування земельної ділянки), Виписка з ЄДРЮФОП та ГФ, статут ТОВ "Поліський енергетичний хаб" та лист ПрАТ "Фаворит Компані" від 25.10.2024.
Розглянувши зазначене звернення, спеціалістами виконавчих органів Житомирської міської ради включено порушене у зверненні питання до відповідного проєкту рішення, який 05.12.2024 було оприлюднено на офіційному вебсайті Житомирської міської ради.
Рішенням 47 сесії восьмого скликання Житомирської міської ради № 1286 від 19.12.2024 клопотання ТОВ "Поліський енергетичний хаб" було погоджено повністю та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою встановлення земельних сервітутів, для отримання права прокладення та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (розміщення кабельної лінії, електричної станції для заряджання електромобілів та іншого технологічного обладнання) за адресою: м. Житомир майдан Перемоги орієнтовною площею 0,0034 га.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 16 Закону № 280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з частиною 1 статті 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
За змістом статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.
Відповідно до частини 5 статті 60 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Таким чином, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Житомирської територіальної громади, в тому числі землями комунальної власності, на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи в суді є відповідач - Житомирська міська рада.
Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Приписами частини 1 статті 123 Земельного кодексу України обумовлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
У відповідності до ч.1 ст.98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Згідно приписів ст.99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів, зокрема, право проходу та проїзду на велосипеді, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху (п. а та п. в ч.1 ст.99 Земельного кодексу України).
Відповідно до положень ст.100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.
За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально.
Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
У разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, не сформованих у земельну ділянку, допускається формування земельної ділянки в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту.
Порядок встановлення земельних сервітутів на землях державної, комунальної власності визначено статтею 124-1 Земельного кодексу України.
У відповідності до ч.1 ст.124-1 Земельного кодексу України, особа, заінтересована у встановленні земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, звертається з клопотанням у разі, якщо:
а) земельна ділянка не передана у користування або у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях, не сформованих у земельні ділянки, - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності;
б) земельна ділянка перебуває у користуванні - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності, або до землекористувача.
У клопотанні має бути зазначена мета встановлення земельного сервітуту.
До клопотання додаються:
а) копії документів, що підтверджують право власності заявника на будівлі, споруди, що розташовані на земельній ділянці (за наявності);
б) письмове погодження землекористувача (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, за договором з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності), справжність підпису на якому засвідчується нотаріально;
в) проект договору про встановлення земельного сервітуту (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки);
г) графічні матеріали із зазначенням орієнтовного місця розташування та площі земельної ділянки, яку передбачається сформувати з метою встановлення земельного сервітуту (у разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту);
ґ) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, що розробляється без одержання дозволу на її розроблення (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки).
Згідно з ч.2 ст.124-1 Земельного кодексу України у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на сформованій земельній ділянці:
особа відповідно до пункту "а" частини першої цієї статті приймає рішення про надання згоди на встановлення земельного сервітуту та забезпечує укладення договору про встановлення земельного сервітуту або надає мотивовану відмову у його встановленні;
особа відповідно до пункту "б" частини першої цієї статті забезпечує укладення договору про встановлення земельного сервітуту або надає мотивовану відмову у його встановленні.
Укладення договору про встановлення земельного сервітуту з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування здійснюється на підставі рішення цього органу. У разі відмови в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки державної, комунальної власності такий договір визнається укладеним за рішенням суду.
Відповідно до ч.3 ст.124-1 Земельного кодексу України у разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування протягом одного місяця з дня отримання клопотання приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У рішенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має зазначатися вичерпний перелік підстав для такої відмови з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
З аналізу вищенаведеного слідує, що у випадку встановлення земельного сервітуту на несформованій земельній ділянці особа звертається із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення земельного сервітуту до органу місцевого самоврядування, в якому зазначає мету встановлення земельного сервітуту.
При цьому, за результатами розгляду вказаного клопотання, нормами чинного законодавства чітко визначено обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо прийняття рішення про надання відповідного дозволу, або ж прийняття рішення про відмову у наданні такого дозволу із зазначенням вичерпного переліку підстав для такої відмови з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Як встановлено під час розгляду справи, 29.10.2024 Житомирської міської ради від ТОВ "Поліський енергетичний хаб" надійшла заява щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею (орієнтовною площею) 0,0034 га з метою встановлення постійного земельного сервітуту для розміщення об'єкта енергетичної інфраструктури, а саме: кабельної лінії, електричної станції для зарядження електромобілів та іншого технічного обладнання, місце знаходження земельної ділянки: м. Житомир, майдан Перемоги, 6.
З матеріалів справи встановлено, що за адресою майдан Перемоги, 6 м. Житомира сформована земельна ділянка, кадастровий номер 1810136300:09:019:0025, право користування земельною ділянкою зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2020 на підставі договору оренди земельної ділянки, договір діє до 11.12.2035.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 03.05.2023 № 505 "Про погодження проведення благоустрою території" погоджено ПрАТ "Фаворит Компані" проведення благоустрою території за адресою майдан Перемоги, 6 з дотриманням норм, правил та державних стандартів, згідно з ескізним проєктом.
Спеціальним законом, який визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини є Закон України «Про благоустрій населених пунктів».
Статтею 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
Судом встановлено та учасниками справи не спростовано, що земельна ділянка, щодо якої надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою встановлення земельного сервітуту розташована в межах земельної ділянки комунальної власності, яка не сформована та не передана в користування.
В свою чергу, погодження проведення благоустрою території не передбачає виникнення права користування такою територією (земельною ділянкою) у Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" в розумінні чинного законодавства.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У розвиток цієї конституційної норми, частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Водночас, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (стаття 2 КАС України).
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на ті обставини, що позивачем не доведено належними доказами, що відповідач оскарженим рішенням № 1286 від 19.12.2024 в частині пункту 1.3., додатку № 3, яким було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою встановлення земельних сервітутів, для отримання права прокладення та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (розміщення кабельної лінії, електричної станції для заряджання електромобілів та іншого технологічного обладнання), за адресою: м. Житомир, майдан Перемоги, орієнтовною площею, 0,0034 га - Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб» будь-яким чином порушив права позивача, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Решта доводів сторін не спростовуються висновків суду у даній справі.
На підставі положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" (вул. Івана Сльоти, 49Д, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10024. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13579674) до Житомирської міської ради (майдан ім. С.П. Корольова, буд.4/2,м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13576954), за участі третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб" (вул. Київська, 11,м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 45566448) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
14.11.25