Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 листопада 2025 року Справа№640/33198/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 16 листопада 2022 року звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в м. Києві про:
- скасування податкового повідомлення-рішення від 5 липня 2021 року № 982458-2409-2615, прийнятого Головним управління ДПС у м. Києві, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 39 780,20 грн за 2019 рік;
- скасування податкового повідомлення-рішення від 5 липня 2021 року № 982457-2409-2615, прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 39 780,20 грн за 2020 рік;
- скасування податкового повідомлення-рішення від 5 липня 2021 року № 982456-2409-2615, прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 39 780,20 грн за 2021 рік.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
6 січня 2022 року відповідачем до Окружного адміністративного суду міста Києва подано відзив на позовну заяву та клопотання про заміну відповідача у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 лютого 2022 року замінено відповідача у справі його правонаступником, а саме: Головне управління ДПС у м. Києві (юридична особа, код ЄДРПОУ 43005393) на Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ згідно з Порядком передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/33198/21 передана на розгляд та вирішення Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 березня 2025 року адміністративна справа 640/33198/21 прийнята до провадження суддею зазначеного суду Волгіною Н.П.
27 березня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду відповідачем подані додаткові пояснення по справі.
24 квітня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду позивачем подані пояснення на відзив відповідача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
В обґрунтування позовних вимог у позові, відповіді на відзив та додаткових поясненнях зазначено наступне.
Позивач є фізичною особою-підприємцем; основний вид діяльності: 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; інше: 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; є платником єдиного податку, третя група, ставка єдиного податку - 5%; вид господарської діяльності, яка здійснюється позивачем: технічне обслуговування та ремонт автомобілів, а також роздрібна торгівля запчастинами.
Позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:72:443:0005 площа 0,1144 га, що підтверджується актом на землю від 15 березня 2011 року, вид використання: для експлуатації та обслуговування побутово-виробничих приміщень, на якій розташована будівля, яка використовується для здійснення господарської діяльності з ремонту авто.
Відповідно до договору від 13 травня 2005 року позивач придбав будівлю приміщень літ. «Г», яка розташована у м. Києві по вул. Федорова, буд. 32. При цьому ця будівля була частиною комплексу будівель, що належали залізниці і знаходились по вул. Федорова, 32.
До 2005 року приміщення станції технічного обслуговування автомобілів за вказаною адресою мали площу 307,40 кв.м та були позначені літерою «Г».
У 2007 році було проведено переобладнання приміщення, внаслідок чого площа приміщень збільшилась і становить 573,5 кв.м, їй присвоєно літ. «А».
Розпорядженням Солом'янської РДА № 1148 від 7 липня 2006 року будівлі побутових приміщень (власником яких є позивач) було присвоєно нову адресу: м. Київ, вул. Федорова, буд. 32Б, проте адреса земельної ділянки залишалась старою: м. Київ, вул. Федорова, буд. 32.
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 площею 0,1144 га і приміщення, які знаходяться на ній, використовуються позивачем виключно як станція технічного обслуговування (СТО) «АНЕГ» і, отримуючи свідоцтво платника єдиного податку для здійснення зазначеного виду діяльності, позивач зазначив адресу саме цих приміщень (м. Київ, вул. Федорова, буд. 32).
На СТО «АНЕГ» офіційно працюють три автомеханіка, яким виплачується заробітна плата та сплачується ЄСВ.
Зазначено також, що додатковий вид діяльності за КВЕД - оренда майна, - було додано позивачем у реєстраційні дані у зв'язку із тим, що він мав намір у подальшому здавати в оренду майно, проте здача в оренду майна не відбулась і позивач продовжує самостійно вести господарську діяльність з ремонту авто, а КВЕД оренди майна так і залишився у реєстраційних даних.
5 липня 2021 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято три податкових повідомлення-рішення (ППР), якими позивачу нараховано суми податкового зобов'язання зі сплати податку за землю за 2019-2021 роки, які були отримані ним 8 листопада 2021 року, а саме:
- ППР № 982458-2409-2615, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 39 780,20 грн за 2019 рік;
- ППР № 982457-2409-2615, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 39 780,20 грн за 2020 рік;
- ППР № 982458-2409-2615, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 39 780,20 грн за 2021 рік.
Відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (ПК України) платники єдиного податку звільняються від обов'язку з нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої-третьої групи для провадження господарської діяльності.
Позивач наголошує, що земельна ділянка, що належить позивачу, не здається ним в оренду, як і не здаються в оренду приміщення, що знаходяться на цій ділянці, а саме по собі відкриття КВЕДу - оренда майна - не свідчить про те, що майно фактично передавалось в оренду, а отже, як ФОП третьої групи, який використовує цю землю для здійснення господарської діяльності з ремонту авто, позивач не повинен сплачувати земельний податок.
Крім цього позивач зауважив, що закон, який зобов'язує сплачувати земельний податок у зв'язку зі здачею в оренду майна, був прийнятий лише в 2020 році і не може поширюватись на 2019 рік (відповідно до попередньої редакції п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку з нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої-третьої групи для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва).
Разом із цим податковий орган прийняв в т.ч. ППР і стосовно сплати позивачем земельного податку за 2019 рік.
Також позивач звертає увагу на те, що відповідно до ст. 289 ПК України для визначення розміру земельного податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, який щороку розраховується Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на 1 січня поточного року.
Разом із цим у спірних ППР сума податку на землю, нарахована за різні роки (2019-2021), є однаковою, отже відповідач нарахував позивачу податок на землю із порушенням також і приписів ст. 289 ПК України.
Просить позов задовольнити (а.с. 1-5, 89-91, 134-139).
У відзиві на позов та додаткових поясненнях відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи заперечення наступним.
Статтею 206 Земельного кодексу України (ЗК України) передбачено, що використання землі в Україні є платним; об'єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно зі ст. 270 Податкового кодексу України (ПК України) об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а згідно із пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).
Підпунктом 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до п.п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно з даними Державного земельного кадастру (інформація отримана шляхом автоматизованого доступу до електронних систем АС Держкадастр) позивачу на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,1144 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:72:443:0005 (цільове призначення: «іншої комерційної діяльності»).
Пунктом 286.5 ст. 286 ПК України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за встановленою формою.
Відповідно до інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює господарську діяльність застосовуючи спрощену систему оподаткування із визначенням видів діяльності: 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний), 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
Підпунктом 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов'язку з нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої-третьої групи для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)).
Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПК України, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок на такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Відповідно до податкової інформації, наявною в Головному управлінні ДПС у м. Києві, об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , використовується для здавання в оренду (це вбачається із заяви позивача про застосування спрощеної системи оподаткування від 16 жовтня 2019 року, де він зазначає також і цей вид діяльності за вказаною адресою, а також Податкової декларації позивача як платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, де вказано, що позивач отримує дохід в т.ч. від надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).
Таким чином, із урахуванням п. 284.3 ст. 284 ПК України податок за зазначену земельну ділянку має сплачуватися на загальних підставах.
Також зазначено, що згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки […].
Відповідно до п. 4 Рішення Київської міської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів» від 23 червня 2011 року № 242/5629 зі змінами та доповненнями, органам державної фіскальної служби рекомендовано при адмініструванні плати за землю в м. Києві використовувати інформацію (дані) з міського земельного кадастру. Згідно із таблицею 1 додатка 3 до цього рішення, якщо вид земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23 липня 2010 року № 548, не внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а відповідно до таблиці 2 додатку 3 до вказаного Рішення в даному випадку застосовується ставка податку в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки).
Згідно із даними Державного земельного кадастру нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 складає: 3 978 020,49 грн.
Відповідно до п. 287.10 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 цього Кодексу.
Згідно з пп. 287.10 ст. 287 ПК України позивачу було нараховано земельний податок за період з 2019 - 2021 роки та 5 липня 2021 року сформовано відповідні податкові повідомлення-рішення № 982456-2409-2615, № 982456-2409-2615, № 982456-2409-2615.
При цьому із врахуванням наведених вище приписів сума земельного податку за 2019-2021 роки була розрахована наступним чином: 3 978 020,49 х 1% = 39 780,20 грн (де: 3 978 020,49 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки; 1% - ставка податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб).
Зазначені податкові повідомлення-рішення були направленні позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_2 , проте конверт було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Також відповідач зазначив, що позивач не скористався правом на проведення звірки та перерахунку сум податку у порядку, передбаченому п. 286.5 ст. 286 ПК України.
Посилаючись на постанову Верховного Суду від 6 листопада 2018 року по справі № 808/144/18, відповідач зазначив, що несвоєчасне направлення податкового повідомлення-рішення не свідчить про його протиправність та не може бути підставою для його скасування.
Просить суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити (а.с. 54-61, 110-113).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання та податкова адреса: АДРЕСА_3 ; як суб'єкт господарювання (фізична особа-підприємець) зареєстрований 15 березня 2002 року; як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Дарницькому районі (Дарницький район м. Києва) з 22 березня 2002 року (а.с. 17-18).
Відповідач, Головне управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), код ЄДРПОУ ВП 44116011, зареєстроване місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; є відокремленим підрозділом Державної податкової служби України без статусу юридичної особи та належним позивачем у справі (а.с. 62-64, 115-117).
Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та свідоцтва платника єдиного податку види діяльності позивача за КВЕД: 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 17-18).
Як вбачається з матеріалів справи, 13 травня 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Київська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким Продавець продав, а Покупець купив будівлю побутових приміщень (літ Г) загальною площею 307,40 кв.м, що складає 8/100 частин від комплексу будівель площею 3618,30 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с. 21-22).
Згідно із актом приймання-передачі нерухомого майна від 18 травня 2005 року, Продавець передав, а Покупець прийняв будівлю побутових приміщень літ. «Г» загальною площею 307,4 кв.м, що складає 8/100 частин від комплексу будівель площею 3618,30 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с. 23).
Відповідно до реєстраційного посвідчення № 003290 від 1 червня 2005 року, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, будівля побутових приміщень (літ. Г) загальною площею 307,40 кв.м, що складає 8/100 частин від комплексу будівель площею 3618,30 кв.м, розташована у АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 13 травня 2005 року № 1335, Акт приймання-передачі від 18 травня 2005 року, за реєстром № 5088-П (а.с. 19).
Розпорядженням Солом'янської районної у м. Києві Державної адміністрації від 7 липня 2006 року № 1148 «Про присвоєння поштової адреси будівлі побутових приміщень (літера Г) за адресою: АДРЕСА_1 », встановлено: присвоїти будівлі побутових приміщень (літ. Г) за адресою: АДРЕСА_1 , поштову адресу: вул. Федорова, буд. 32Б; також цим розпорядженням зобов'язано гр. ОСОБА_1 зареєструвати нову поштову адресу будівлі побутових приміщень (літера Г) в КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с. 25, 141).
Як вбачається з Розпорядження Солом'янської районної у м. Києві Державної адміністрації від 7 липня 2006 року № 1148 «Про присвоєння поштової адреси будівлі побутових приміщень (літ. Г) за адресою: вул. Федорова, буд. 32 у Солом'янському районі, м. Києва», позивач звернувся до Солом'янської районної у м. Києві Державної адміністрації з проханням прийняти в експлуатацію після будівельних робіт по переобладнанню приміщень власної нежилої будівлі з надбудовою мансарди, влаштуванням антресолі та прорізів капітальній стіні без зміни первісного цільового призначення (а.с. 24).
Згідно із Актом про прийняття в експлуатацію жилих та нежилих приміщень після перепланування та переобладнання від 5 квітня 2007 року, переобладнані нежилі приміщення №№ 1, 2 з надбудовою мансарди, влаштуванням антресолі та прорізів в капітальній стіні окремо розташованої будівлі на вул. І.Федорова, буд. 32Б, загальною площею 573,5 кв.м, прийняті в експлуатацію (а.с. 26-27).
Розпорядженням Солом'янської районної у м. Києві Державної адміністрації № 938 від 25 травня 2007 року «Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - перепланованих нежилих приміщень будівлі на АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 », враховуючи розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації «Про міжвідомчу комісію з питань надання дозволу на проектування та будівництво об'єктів містобудування жилого (нежилого) фонду району» від 30 грудня 2003 року № 1675, рішення міжвідомчої комісії Солом'янської райдержадміністрації з питань надання дозволу на проектування та будівництво об'єктів містобудування жилого (нежилого) фонду району» від 17 квітня 2007 року (протокол № 31), розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2001 року № 1820 «Про затвердження Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна», вирішено: прийняти в експлуатацію нежилі приміщення групи приміщень № 1, 2 в нежилій будівлі (літ. «А») загальною площею 573,5 кв.м, площа яких збільшилась на 266,1 кв.м. за рахунок недобудови мансарди та влаштування антресолі, після виконання будівельних робіт по надбудові мансарди, влаштуванню антресолі та прорізів в капітальній стіні, і затвердити акт про прийняття в експлуатацію жилих та нежилих приміщень після перепланування та переобладнання від 5 квітня 2007 року; гр. ОСОБА_1 - власнику приміщень нежилої будівлі (літ. «А») на АДРЕСА_1 ; зареєструвати нежилі приміщення будівлі (літ. «А») загальною площею 573,5 кв.м. в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с. 24).
16 жовтня 2010 року позивач подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, адреса провадження господарської діяльності: АДРЕСА_4 ; обрані види діяльності згідно КВЕД ДК 09:2005: 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 74-76, 131-132).
15 березня 2011 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , який проживає (знаходиться): АДРЕСА_5 , на підставі рішення Київської міської ради від 19 лютого 2009 року № 82/1137, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 листопада 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального органу Кравченко Н.П., від 13 листопада 2009 року № 910, видано «Державний акт на право власності на земельну ділянку» серії ЯЖ № 015695, згідно із яким позивач є власником земельної ділянки площею 0,1144 га у межах згідно з планом; земельна ділянка розташована на АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: встановлення та обслуговування побутово-виробничих будівель (а.с. 20, 72, 129).
18 січня 2012 року позивачу було видано свідоцтво платника єдиного податку серія А № 017155, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку з 1 січня 2012 року, ставка єдиного податку - третя група - 5%; місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1 ; види діяльності: 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (а.с. 18).
Відповідно до матеріалів справи, 14 червня 2021 року позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві із заявою щодо надання пільги як платнику податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб (а.с. 11).
5 липня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):
- № 982458-2409-2615, яким фізичній особі ОСОБА_1 із посиланням на пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб (18010700) за податковий період 2019 рік у сумі 39780,20 грн (а.с. 14, 69, 119);
- № 982457-2409-2615, яким фізичній особі ОСОБА_1 із посиланням на пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 розділу ХІІ ПК України визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб (18010700) за податковий період 2020 рік у сумі 39780,20 грн (а.с. 15, 68, 120);
- № 982456-2409-2615, яким фізичній особі ОСОБА_1 із посиланням на пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 286.5 ст. 286 розділу ХІІ ПК України визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб (18010700) за податковий період 2021 рік, у сумі 39780,20 грн (а.с. 16, 67, 121).
Зазначені повідомлення-рішення були направлені позивачеві за адресою: АДРЕСА_5 ; рекомендоване поштове відправлення № 0101131763191, яке було повернуто відправнику 11 серпня 2021 року «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 70-71, 122).
Листом від 7 липня 2021 року (вих. № 66349/6/26-15-24-09-18) у відповідь на заяву позивача від 14 червня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві повідомило наступне.
Відповідно до п. 284.3 ст. 384 ПК України (зі змінами та доповненнями), якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частки, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, здійснює господарську діяльність застосовуючи спрощену систему оподаткування та є власником земельної ділянки (цільове призначення: «іншої комерційної діяльності») загальною площею 0,1144 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:72:443:0005. Відповідно до наявної податкової інформації об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , використовується позивачем для здавання в оренду. З урахуванням п. 284.3 ст. 284 ПК України податок за зазначену земельну ділянку сплачується на загальних підставах. Зазначено також, що згідно з пп. 286.5 ст. 286 ПК України ФОП ОСОБА_1 має право звернутись до контролюючого органу з письмовою заявою за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки і що відповідно до пп. 287.10 ст. 287 ПК України йому нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2019-2021 роки та 5 липня 2021 року сформовано нові ППР по податку на майно в частині плати за землю з фізичних осіб: № 982456-2409-2615, № 982456-2409-2615, № 982456-2409-2615 (а.с. 11-13).
20 жовтня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою (копію заяви матеріали справи не містять) (а.с. 10).
Листом від 1 листопада 2021 року Головне управління ДПС у м. Києві (вих. № 98943/6/26-15-24-09-08) у відповідь на заяву позивача від 20 жовтня 2021 року направило копію відповіді на його заяву від 14 червня 2021 року б/н (а.с. 10-13).
Також в матеріалах справи наявні копії наступних документів:
• «Інформація про стан використання земельної ділянки, яка оформлюється в дострокову оренду гр. ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування побутово-виробничих будівель на АДРЕСА_1 , в якій зазначено, що відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі земельна ділянка вул. Івана Федорова, буд. 32 у Солом'янському районні м. Києва має код цільового використання: 1.14.10 - інші землі транспорту та зв'язку (а.с. 183);
• «Інформація з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку» від 21 січня 2022 року, в якій вказано, що відповідно до кадастрового номеру земельної ділянки: 8000000000:72:443:0005; цільове призначення: іншої комерційної діяльності; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для експлуатації та обслуговування побутово-виробничих будівель; форма власності: приватна власність; площа земельної ділянки: 0.1144 га; місце розташування: АДРЕСА_1 ; дата оцінки ділянки: 26 червня 2021 року (а.с. 92-93);
• «Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку» № НВ-1201159782025 від 16 квітня 2025 року, згідно із яким земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:72:443:0005; місце розташування: АДРЕСА_1 ; категорія: землі житлової та громадської забудови; вид цивільного призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площа: 0.1144 га; дата державної реєстрації земельної ділянки: 15 березня 2011 року; вид права: право власності; власник земельної ділянки: ОСОБА_1 ; документ, який є підставою для виникнення права: цивільно-правовий договір, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П., 13 листопада 2009 року 910; документ, що посвідчує право: державний акт від 15 березня 2011 року серії ЯЖ № 015695 (а.с. 151-161);
• довідка до кадастрової справи А-6562, виданої ТОВ «Землевпорядно-консалтинговою компанією «Земпроінформ», відповідно до якої цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автобази (а.с. 182);
• «Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки» від 22 червня 2021 року, в якому зазначено наступне: кадастровий номер: 8000000000:72:443:0005, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки: Іншої комерційної діяльності; площа земельної ділянки» м2: 1144 м2; нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 3978020.49 грн (а.с. 77, 133);
• Податкова декларація платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_1 (1 кв. 2021) від 26 квітня 2021 року, в якій зазначено: податкова адреса: АДРЕСА_6 ; фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді - 2; види підприємницької діяльності у звітному періоді: 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; обсяг доходу за звітний (податковий) період, що оподатковується за ставкою 5% - 81050 грн; сума податку за ставкою 5% - 4052,5 грн; сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного податкового періоду - 4052,5 (а.с. 78-80, 123-124);
• Податкова декларація платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_1 (1 півріччя 2021) від 20 липня 2021 року, в якій зазначено: податкова адреса: АДРЕСА_6 ; фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді - 3; види підприємницької діяльності у звітному періоді: 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; обсяг доходу за звітний (податковий) період, що оподатковується за ставкою 5% - 255672 грн; сума податку за ставкою 5% - 12783,6 грн; сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного податкового періоду - 8731,1 (а.с. 81-73, 125-126).
• Податкова декларація платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_1 (три кв. НОМЕР_2 ) від 25 жовтня 2021 року, в якій зазначено: податкова адреса: АДРЕСА_6 ; фактична чисельність найманих працівників у звітному періоді - 3; види підприємницької діяльності у звітному періоді: 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; обсяг доходу за звітний (податковий) період, що оподатковується за ставкою 5% - 473156 грн; сума податку за ставкою 5% - 23657,8 грн; сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного податкового періоду - 10874,2 (а.с. 84-86, 127-128).
Будучи не згодним з прийнятими ППР від 5 липня 2021 року № 982458-2409-2615, № 982457-2409-2615 та № 982456-2409-2615, якими позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку за 2019, 2020 та 2021 роки в розмірі 39 780,20 грн (за кожен рік), позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пп.14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно із пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України власники земельних ділянок є платниками земельного податку.
У силу вимог пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України земельні ділянки, які перебувають у власності, є об'єктами оподаткування.
Відповідно до п. 271.1 ст. 271 ПК України базою оподаткування є:
271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
271.1.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Підпунктом 271.2 ст. 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно із п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки […].
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286.5 ст. 286 ПК України встановлено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу.
Згідно із приписами ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п. 289.1).
Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3).
Пунктом 269.2 ст. 269 ПК України передбачено, що особливості справляння земельного податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 глави 1 розділу XIV ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
[…]
3) третя група - фізичні особи-підприємці які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: […] 4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Судом встановлено, що позивач є платником єдиного податку з 1 січня 2012 року, ставка єдиного податку: третя група, 5%; місце провадження господарської діяльності: м. Київ, вул. І.Федорова, 32/Б; види діяльності: 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (а.с. 18).
Також на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 015695 від 15 березня 2011 року та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку» № НВ-1201159782025 від 16 квітня 2025 року судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,1144 га (кадастровий номер: 8000000000:72:443:0005), розташованої на вул. Івана Федорова, буд. 32 у Солом'янському районі м. Києва, цільове призначення земельної ділянки: встановлення та обслуговування побутово-виробничих будівель (а.с. 20, 72, 129, 151-161).
Відповідно до «Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку» від 21 січня 2022 року, земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 має цільове призначення: іншої комерційної діяльності; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання: для експлуатації та обслуговування побутово-виробничих будівель; форма власності: приватна власність; площа земельної ділянки: 0.1144 га; місце розташування: АДРЕСА_1 ; дата оцінки ділянки: 26 червня 2021 року (а.с. 92-93).
Згідно із довідкою до кадастрової справи А-6562, виданої ТОВ «Землевпорядно-консалтинговою компанією «Земпроінформ», цільове призначення земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автобази (а.с. 182).
Відповідно до «Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки» від 22 червня 2021 року: кадастровий номер: 8000000000:72:443:0005, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки: Іншої комерційної діяльності; площа земельної ділянки» м2: 1144 м2; нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 3978020.49 грн (а.с. 77, 133).
Позивач з травня 2005 року є власником будівлю побутових приміщень (літ Г) загальною площею 307,40 кв.м, що складає 8/100 частин від комплексу будівель площею 3618,30 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1 (з квітня 2007 року після переобладнання приміщень будівлі літ Г за зазначеною адресою (надбудовано мансарду, влаштовано антресоль та прорізі капітальній стіні без зміни первісного цільового призначення) площа приміщень склала 573,5 кв.м (а.с. 19-27).
Відповідно до пояснень позивача, за вказаною адресою він проводить господарську діяльність з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та свідоцтва платника єдиного податку це є основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 ); задля забезпечення здійснення цієї діяльності позивач взяв на роботу трьох працівників (автомеханіків), з яким уклав трудові договори (а.с. 134-139).
На підтвердження зазначеного позивачем (крім наведених вище документів) суду також надані засвідчені підписом позивача копії наступних документів:
- свідоцтва платника єдиного податку серія А № 017155, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 здійснює такі види діяльності: 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (а.с. 18);
- наказу ФОП ОСОБА_1 № 4 від 7 квітня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_2 з 8 квітня 2016 року прийнято на роботу автомеханіком; робота: основна (а.с. 146);
- наказу ФОП ОСОБА_1 № 1-0117 від 5 січня 2017 року «Про визначення робочого місця працівника ОСОБА_2 », яким встановлено: роботи по ремонту автомобілів, непов'язані із використанням підйомників, здійснювати поза приміщення СТО на прилеглій території; визначити автомеханіку ОСОБА_2 з 5 січня 2017 року робоче місце для виконання окремих видів робіт поза межами будівлі СТО, а саме на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:72:443:0005, що розташована навколо приміщення СТО по АДРЕСА_7 (а.с. 147);
- наказу ФОП ОСОБА_1 № 2 від 7 червня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_3 з 8 червня 2021 року прийнято на роботу автомеханіком; робота: основна (а.с. 148);
- наказу ФОП ОСОБА_1 № 2/21 від 1 липня 2021 року «Про визначення робочого місця працівника ОСОБА_3 », відповідно до кого наказано: роботи по ремонту автомобілів, непов'язані із використанням підйомників, здійснювати поза приміщення СТО на прилеглій території; визначити автомеханіку ОСОБА_3 робоче місце для виконання окремих видів робіт поза межами будівлі СТО, а саме на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:72:443:0005, що розташована навколо приміщення СТО по АДРЕСА_7 (а.с. 149);
- наказу ФОП ОСОБА_1 № 1/24 від 1 березня 2016 року «Про визначення робочого місця працівника ОСОБА_4 », відповідно до кого наказано: роботи по ремонту автомобілів, непов'язані із використанням підйомників, здійснювати поза приміщення СТО на прилеглій території; визначити автомеханіку ОСОБА_4 робоче місце для виконання окремих видів робіт поза межами будівлі СТО, а саме на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:72:443:0005, що розташована навколо приміщення СТО по АДРЕСА_7 (а.с. 145);
- наказу ФОП ОСОБА_1 № 1 від 1 лютого 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_4 з 1 лютого 2024 року звільнено з посади автомеханік за ст. 38 КЗпПУ (а.с. 150);
- відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам (додаток 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д1) (п. 1 розділ IV)) за 3, 4 квартал 2021 року, відповідно до яких фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата та утримувався єдиний внесок із заробітної плати стосовно працівників: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 37-38, 45-48, 162-163, 170-181);
- відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (додаток 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Д4) (п. 4 розділ IV)) за 2021 рік, відповідно до яких у ФОП ОСОБА_1 працювали 3 особи (а.с. 39-44, 164-168);
- квитанцій № 2 про направлення контролюючому органу податкових розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (а.с. 169-
- фотознимків приміщення СТО та прилеглої до приміщень території, із зображеннях на них процесу роботи працівників СТО (а.с. 29-35, 186-190);
- роздруківку із сайту «AvtoRia», відповідно до якої за адресою АДРЕСА_1 , працює СТО Автосервісний центр «АНЕГ» (а.с. 36);
- рішення Апеляційного суду міста Києва від 27 листопада 2012 року по справі № 22-ц/2690/16423/2012, відповідно до мотивувальної частини якого ОСОБА_1 є директором СТО «АНЕГ» (а.с. 142-144).
Оцінивши встановлені судом на підстави наявних у справі матеріалів обставини, суд дійшов висновку про доведеність використання позивачем земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 та розташованих на ній приміщень у власній господарській діяльності з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача і суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, - не підтвердив належними доказами, що ФОП ОСОБА_1 у 2019 - 2021 роках надавав в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 (або її частину) та розташовані на ній приміщення (або їх частину).
Щодо посилань відповідача на те, що у заяві від 16 жовтня 2010 року про застосування спрощеної системи оподаткування та податкових деклараціях платника єдиного податку за 2021 рік позивач вказав в т.ч. і вид діяльності 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, суд зазначає, що зазначення позивачем у заяві від 16 жовтня 2010 року про застосування спрощеної системи оподаткування та у податкових деклараціях платника єдиного податку за 2021 рік всіх трьох видів господарської діяльності, які визначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна) за адресою провадження господарської діяльності: АДРЕСА_4 , не свідчить про фактичне надання ФОП ОСОБА_1 в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Таким чином, за висновком суду на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем здійснювалась господарська діяльність, яка не пов'язана з передачею в оренду (найм, позику) цієї земельної ділянки (або її частини) або будівель, споруд (їх частин), що знаходяться на цій ділянці.
Як наслідок, на підставі положень пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України у позивача відсутній обов'язок щодо сплати земельного податку стосовно земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:72:443:0005 за 2019 - 2021 роки.
Також суд вважає обґрунтованим посилання позивача на те, що положення пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 ПК України у редакції, відповідно до якої земельний податок підлягає сплаті платником єдиного податку першої - третьої груп у випадку здійснення ним діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), набули чинності лише у 2020 році (а саме: з 1 липня 2020 року). Відповідно, навіть у випадку існування обставин, передбачених пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПК України, які виключають використання платником єдиного податку встановленої пільги зі звільнення від сплати земельного податку, прийняття повідомлень-рішень про встановлення позивачу розміру земельного податку було б неправомірним щодо періодів до 1 липня 2020 року, так як згідно із редакцією зазначеного пункту, чинній до цієї дати, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Крім цього, обґрунтованими є і доводи позивача про те, що відповідно до п. 289 ПК України при визначенні розміру земельного податку враховується коефіцієнт індексації.
Так, згідно із приписами наведеної статті для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п. 289.1). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок (п. 289.2).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3).
Разом із цим зазначена у спірних ППР сума земельного податку вказана без врахування коефіцієнту індексації.
Також суд вважає помилковими посилання відповідача як на підставу здійснення плати податку за землю без застосування пільг на п. 284.3. ст. 284 ПК України, оскільки дана норма розташована у розділі ХІІ ПК України «Податок на майно», що визначає загальні особливості цього податку, порядок подання звітності та сплати.
Разом із цим особливості нарахування, сплати та подання звітності з окремих податків і зборів платниками єдиного податку, зокрема і з податку на майно, визначає саме пп. 197.1.4 п. 197.1 ст. 197 ПК України, який є спеціальною нормою по відношенню до п. 284.3. ст. 284 ПК України.
На підставі встановлених судом обставин, враховуючи наведені вище нормативно-правові приписи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду не спростовують.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини та зокрема, п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року (заява 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з квитанцією № 3 від 15 листопада 2021 року позивачем за подання даного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 193,50 грн (а.с. 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1 193,50 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, зареєстроване місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 5 липня 2021 року № 982458-2409-2615, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 39 780,20 грн за 2019 рік.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 5 липня 2021 року № 982457-2409-2615, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 39 780,20 грн за 2020 рік.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 5 липня 2021 року № 982456-2409-2615, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 39 780,20 грн за 2021 рік.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, зареєстроване місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 193 (одна тисяча сто дев'яносто три) грн 50 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна