14 листопада 2025 року Справа 160/31688/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження справи №160/31688/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Південного районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.08.2025 по 31.10.2025, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб , який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2025 в розмірі 2102 гривні 00 копійок;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Південного районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.08.2025 по 31.10.2025 на підставі частин 2 - 5 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб , розмір якого встановлено на 01.01.2025, а саме в сумі 3028 гривень 00 копійок, регіонального коефіцієнту - 1,1 , надбавки за вислугу років - 70 відсотків , та щомісячної доплати в розмірі 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду як голові суду , з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті за період з 01.08.2025 по 31.10.2025.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. У задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено. Клопотання позивача про витребування доказів - задоволено. Витребувано від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію довідки про нараховану та фактично виплачену позивачу суддівську винагороду за період з 01.08.2025 по 31.10.2025. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якого зазначено, що позивачем у цій справі є особа, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, тому, ця справа не може бути віднесена до справ незначної складності. Разом з тим, розгляд справи в спрощеному позовному провадженні позбавляє відповідача конституційного права щодо оскарження судових рішень в порядку касаційного провадження. Враховуючи зазначене, просить розглядати справу в порядку загального позовного провадження з метою дотримання законних прав та свобод усіх учасників справи.
Суд, вивчивши доводи представника відповідача, викладені у клопотанні, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.
Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з'ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов'язком.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З наведеного, суд приходить до висновку, що дана справа не відноситься за своїм змістом до встановленого переліку справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників тощо, дана адміністративна справа є незначної складності (малозначна справа) та не вимагає проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 2, ч. 3 ст. 257 КАС України.
Так, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Покликання представника відповідача на те, що розгляд справи без виклику сторін звужує права сторін, оскільки такий порядок розгляду справи зводиться лише до подання відзиву на позов та заперечень на відзив та те, що позивач перебуває на посаді судді Південного районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області, а отже, відповідно до норм ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції», відноситься до осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, не можуть бути сприйняті як належні аргументи для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на наступне.
Згідно з приміткою до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, судді, то дана справа не визначається процесуальним законом як справа незначної складності.
При цьому, Національне агентство з питань запобігання корупції затвердило Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, відповідно до якого до таких посад належать:
посада Глави Адміністрації Президента України та його заступників;
посади керівників та заступників керівників структурних підрозділів у складі самостійних структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України;
посади керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів територіальних управлінь Державної судової адміністрації України;
посади керівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності та їх заступників, призначення яких здійснюється державними органами;
посади державної служби, визначені структурою державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, у разі недоцільності утворення структурних підрозділів;
посади в органах місцевого самоврядування:
перших заступників, заступників міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення) голів, заступників сільських, селищних голів;
заступників голів районних, районних в містах рад;
секретарів міських (міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим, районного значення), сільських, селищних рад;
керуючих справами виконавчих комітетів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя, міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад;
голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі).
З огляду на викладене, суд зазначає, що посада судді суду загальної юрисдикції не відноситься до посад осіб, що займають відповідальне становище.
Однак, процесуальний закон не містить імперативних вимог щодо розгляду справ такої категорії виключно за правилами загального позовного провадження, отже така справа може бути визнана справою незначної складності судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі з урахуванням інших критеріїв, встановлених КАС України.
Правовий висновок щодо можливості розгляду в порядку спрощеного провадження адміністративних справ щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище, викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №808/1271/18.
З урахуванням критеріїв, визначених статтею 257 КАС України, а також, враховуючи, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про її незначну складність, у зв'язку з чим, ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Положеннями ч. 1, 4, 7 ст. 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частина четверта цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що необхідність розгляду справи в поряду загального позовного провадження повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав.
Однак, наведені у заяві доводи представника відповідача не свідчать про необхідність чи наявність істотних підстав для розгляду цієї справи в поряду загального позовного провадження. Будь-яких доказів наявності таких підстав, складності спірних правовідносин суду не надано.
Покликання представника відповідача на той факт, що за наслідками розгляду означеної справи в порядку спрощеного провадження, позбавить сторін права на касаційне оскарження рішення суду, не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Вивчивши матеріали даної справи, предмет та підстави позову, враховуючи відсутність, на думку суду, особливої складності справи, суд не вбачає підстав для розгляду справи в поряду загального позовного провадження.
Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Суд зазначає, що оцінити «значення справи для сторін» і «значний суспільний інтерес» має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020.
Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
При цьому, у заявленому представником відповідача клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Водночас, суд зазначає, що рішенням Ради суддів України №23 від 05.08.2022 затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що складність даної справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування не свідчить про необхідність розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, характер даного спору не входить до категорії справ, які необхідно розглядати за спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, а тому, суд вважає, що в задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.
На підставі означеного, суд вважає клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження справи №160/31688/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька