14 листопада 2025 року Справа № 160/27263/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/27263/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
22.09.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 р. по 08.01.2008 р. до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах ОСОБА_1 час перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 по 08.01.2008 р;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з 25.06.2025 р. з урахуванням часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 р. по 08.01.2008 р.
Ухвалою суду від 24.09.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/27263/25, та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку положень ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 24.09.2025 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
- звернення позивача із заявою здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.З ч.І ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з 25.06.2025 р. з урахуванням часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 р. по 08.01.2008 р.;
- відомості/інформацію щодо зарахування/незарахування спірного періоду перебування позивача на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 р. по 08.01.2008;
- інформацію /підстави прийнятої відмови та всі наявні докази щодо суті спору.
15.10.2025 року позивачем подано відзив на позовну заяву позивача.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 14.11.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії Пенсійного органу порушують право позивача на достатній рівень пенсійного забезпечення.
Позивач вказує про те, що він, як шахтар, маючи понад 15 років на підземних роботах з повним робочим днем з урахуванням часу перебування на інвалідності від професійного захворювання, маю право на обчислення пенсії у розмірі 80 відсотків своєї заробітної плати (доходу) відповідно до ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та яка кореспондується з абз.3 ч1ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Натомість, в порушення вказаних норм закону, пенсія обчислена без застосування ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абз.3 ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що абзацом 4 частини 1 статті 24 Закону №1058 (в редакції на час розгляду справи по суті та виникнення спору) передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 (в редакції станом на час призначення пенсії за віком 08.01.2008) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах станом на час призначення пенсії за віком 01.08.2008 року не було передбачено Законом № 1058.
Отже, період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням по 31.12.2003 року зараховується відповідно до статті 56 Закону № 1788 як до страхового так і пільгового стажу при призначенні пенсії за віком.
Відповідно до статті 28 Закону № 1058 та статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Загальний страховий стаж складає 43 роки 09 місяців 22 дні (зарахований по 31.12.2003), у тому числі пільгового стажу за Списком № 1 на підземних роботах - 14 років (з урахуванням періоду перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням- 20.11.2003 по 31.12.2003), що недостатньо для перерахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці».
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 20.11.2003 року по 07.01.2008 року позивач отримував пенсію по інвалідності (трудове каліцтво) відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» (далі- Закон № 1788) та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі- Закон №1058).
З 08.01.2008 року позивача, на підставі особової заяви, переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788 розрахованого на підставі Закону № 1058.
Згідно довідки МСЕК серії ДНА 01 № 383281 позивачу з 20.11.2003 року будо первинно встановлено інвалідність за професійним захворюванням.
Згідно довідки МСЕК серії МСЕ-ДНА-01 № 612073 позивачу з 01.12.2007 року повторно встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням безстроково.
Отже, з відповідно до пенсійного посвідчення з 20.11.2003 по 01.12.2007 р.р. позивач отримував пенсію по інвалідності, як інвалід ІІІ групи по професійному захворюванню, з 01.12.2007 року по довічно позивач отримував пенсію по інвалідності, як інвалід ІІІ групи по професійному захворюванню.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працював: Шахта Тернівська Виробниче об'єднання по видобуду вугілля «Павлоградвугілля»:
10.07.1989 - 18.08.1989р.р. - учень гірника підземного з повним робочим днем у шахті;
18.08.1989 - 13.01.1991р.р - гірник підземний 3 розряду з повним робочим днем в шахті;
13.01.1991 - 04.12.1993р.р. - гірник з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем в шахті;
04.12.1993 - 20.11.2003р.р. - гірник очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті;
20.11.2003 року звільнений за станом здоров'я.
Згідно протоколу призначення пенсії, розрахунку стажу, пільговий стаж роботи по Списку №1 становить 14 років 04 місяців 22 днів + 04 роки 01 місяців 18 днів -час перебування на інвалідності = 18 років 06 місяці 10 днів.
Встановлено, що позивач не погоджуючись з розміром пенсії звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо врахування до пільгового стажу роботи періоду знаходження на інвалідності за професійним захворюванням відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити обрахування пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 24.07.2025 року № 33063-23921/М-01/8-0400/25 Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області було повідомлено « Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абзацом 4 частини 1 статті 24 Закону №1058 передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Частиною 3 статті 24 Закону № 1058 передбачено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини (розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом).
При цьому пунктом 4-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 передбачено, що для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам.
Статтею 1 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 №345-VI (далі Закон № 345) передбачено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.
Відповідно до статті 28 Закону № 1058 та статті 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно матеріалів електронної пенсійної справи з 20.11.2003 по 07.01.2008 позивач отримував пенсію по інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням згідно Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
З 08.01.2008 року позивача переведено на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788, яким було визначено, що працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Cписком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Розрахунок пенсії здійснено відповідно до статтей 27-28 Закону №1058.
Статтею 56 Закону № 1788 було передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відтак, період перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням по 31.12.2003 зараховується відповідно до статті 56 Закону № 1788 як до страхового так і пільгового стажу при призначенні пенсії за віком.
Підсумовуючи зазначене, оскільки Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» набув чинності з 16.08.2008 року, а заява на перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком подана 08.01.2008 року, для зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 28 Закону № 1058 та статті 8 Закону № 345 відсутні підстави.»
Позивач, не погодившись із такими діями відповідача, вважає, що він
має право на зарахування часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 р. по 08.01.2008 р. до пільгового стажу роботи та обчислення розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 р. № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно із статтею 8 Закону № 345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Суд звертає увагу, що статтею 8 Закону № 345-VI передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію шахтарям.
Мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленомузаконом порядку розміру відповідної пенсії за віком така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 345/763/17.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 року у справі № 640/390/20 наголосив, що для призначення пенсії згідно із Законом № 345-VI необхідно мати стаж підземних робіт не менше ніж 15 років для чоловіків.
Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII ) час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Відповідна гарантія встановлена також частиною четвертою статті 9 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р. № 2694-XII, згідно із якою час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
02.08.2008 року Законом № 345-VI внесені зміни до Закону № 1058-IV шляхом доповнення частини першої статті 24 вказаного Закону абзацом четвертим такого змісту: "Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах".
У постанові від 18.04.2019 року у справі № 392/17/17 Верховний Суд, за результатами аналізу наведених правових норм, дійшов висновку, що законодавець зараховує час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи тільки для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Отже, до пільгового стажу особи зараховується період до того часу, коли він вийшов на пенсію за віком на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 року у справі №185/8991/16-а, від 18.04.2019 року у справі №392/17/17.
Час перебування позивача на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням підтверджується випискою з актами огляду МСЕК, актом про нещасний випадок.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував час перебування позивача на інвалідності у зв'язку професійним захворюванням.
Також, слід вказати про те, що статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд враховує, що в силу статті 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення та перерахунку пенсії.
Суд зауважує, що питання про врахування чи не врахування періодів роботи працівника до загального чи пільгового стажу роботи, та, як наслідок, призначення та перерахунок пенсії на підставі того чи іншого закону, є функціями пенсійного органу.
Натомість суд надає оцінку діям/рішенням пенсійного органу у разі виникнення спору про правомірність таких дій/рішень.
За правилами абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд вважає, що порушене право позивача належить захистити шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 р. по 08.01.2008 р. до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах ОСОБА_1 та шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах ОСОБА_1 час перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 року по 08.01.2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог позивачу слід відмовити, через їх передчасність, оскільки зарахуванням спірного стажу наразі Пенсійним органом не здійснено.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень,
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані та доведені позовні вимоги у вказаній вище частині.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 726,72 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування часу перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 р. по 08.01.2008 р. до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах ОСОБА_1 час перебування на інвалідності від професійного захворювання з 20.11.2003 року по 08.01.2008 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 726,72 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 14.11.2025 року.
Суддя В.В. Ільков