14 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/10871/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність щодо не зарахування періодів роботи відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 від 23.09.1983 та навчання відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 30.06.1983 до трудового/страхового стажу; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 від 23.09.1983 та навчання відповідно до диплому НОМЕР_2 від 30.06.1983 та перерахувати пенсію з 01.04.2025, з урахуванням проведених раніше виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинської області з заявою про перерахунок призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, ГУ ПФУ у Волинської області листом від 01.04.2025 №0300-0304-8/21891 повідомило, що до страхового стажу не враховано: періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 23.09.1983, період навчання з 01.09.1980 по 28.06.1983 згідно диплома НОМЕР_2 , засвідчені копії наказів №83 від 21.09.1983 по 24.11.1986, оскільки не підтверджено зміну прізвищ « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_3 ». Крім того, період роботи з 23.04.1996 по 02.06.1997 у телекомпанії «Аверс» можливо буде врахувати після підтвердження факту роботи, оскільки видані дві довідки від 10.02.2025 №31 із розбіжністю в ПІБ».
Вважаємо, що відповідач, своїм рішенням протиправно позбавляє її конституційного права на соціальний захист, а саме призначення пенсії.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.09.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
30.09.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 13.10.2025 відповідач - ГУ ПФУ у Волинській області просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог. В обґрунтування такої позиції зазначає, що органом, що приймав рішення за заявою позивача, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Відтак, саме цей орган Пенсійного фонду України має бути відповідачем у даній справі.
08.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості другого відповідача ГУ ПФУ в Сумській області.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у задоволенні вищевказаного клопотання відмовлено.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.02.2025 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
14.03.2025 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням періодів роботи відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 від 23.09.1983 та навчання відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 30.06.1983.
Листом від 01.04.2025 №0300-0304-8/21891 ГУ ПФУ у Волинській області повідомлено позивача про не зарахування до страхового стажу до донесення додаткових документів періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 23.09.1983, період навчання з 01.09.1980 по 28.06.1983 згідно диплома НОМЕР_2 , засвідчені копії наказів №83 від 21.09.1983 по 24.11.1986, оскільки не підтверджено зміну прізвищ « ОСОБА_2 » - « ОСОБА_3 ». Крім того, період роботи з 23.04.1996 по 02.06.1997 у телекомпанії «Аверс» можливо буде врахувати після підтвердження факту роботи, оскільки видані дві довідки від 10.02.2025 №31 із розбіжністю в ПІБ».
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача у перерахунку пенсії по інвалідності, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон №1058).
Згідно пункту 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 роки.
Згідно п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1), днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Як встановлено судом, позивач звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про перерахунок пенсії 14.03.3035.
Згідно п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
При цьому, згідно п.п.3, п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно із ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які, містять відомості про періоди роботи.
Суд зазначає, що під час вирішення питання щодо призначення позивачу пенсії по інвалідності ГУ ПФУ в Сумській області при прийнятті рішення про призначення пенсії від 11.02.2025 до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 від 23.09.1983 та навчання відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 30.06.1983. Страховий стаж при призначенні пенсії становив 22 роки05 місяців 27 днів.
Вищевказане рішення позивачем не оскаржувалось.
14.03.2025 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням періодів роботи відображені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 23.09.1983 та навчання у дипломі серії НОМЕР_2 від 30.06.1983, однак відповідач листом від 01.04.2025 відмовив в зарахуванні вказаних періодів роботи та навчання до страхового стажу позивача.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача виходячи з наступних доводів.
Судом встановлено, що дівоче прізвище позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки Управління Державної міграційної служби України у Волинській області від 13.12.2024 вбачається, що позивач була документована паспортом громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_4 виданий 29.01.1991 Луцьким МУ УМВС у Волинській області взамін паспорта громадянина колишнього СРСР НОМЕР_5 виданий 05.11.1982 Луцьким МУ УМВС у Волинській області в зв'язку із зміною прізвища « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 »».
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 8 Порядок №637 до стажу враховується період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
За роз'ясненням Пенсійного фонду України щодо зарахування періоду навчання до страхового стажу, опублікованими на офіційному сайті 26.08.2022 р., до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 р. Зокрема, й періоди навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до копії диплома серії НОМЕР_2 від 30.06.1983 вбачається, що ОСОБА_4 в період з 01.09.1980 по 28.06.1983 навчалася в Луцькому технікумі радянської торгівлі.
Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до періодів трудової діяльності, що входять до стажу зараховується трудовий стаж до 1 січня 2004 року (який перетворився у страховий) - у разі відсутності трудової книжки, а також якщо в ній немає необхідних записів, записи неправильні або вказані неточні дані про періоди роботи для підтвердження трудового стажу, приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами.
З копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вбачається, що на титульній сторінці зазначено перехід зміни прізвища (порядок збережено): ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .
Суд вважає, що невірно зазначене на українській мові прізвище « ОСОБА_3 », замість « ОСОБА_5 » не можу слугувати підставою для відмови у зарахуванні періоду навчання до страхового стажу позивача.
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції №162 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з пунктом 2.11 Інструкції №162 першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийом на роботу.
Відповідно до пункту 2.3 Інструкції №162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - день звільнень повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
При цьому, відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.
Також, недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи довідках.
Також суд зазначає й про те, що згідно правової позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, при розгляді аналогічного спору, зазначено "на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Також суд наголошує, що згідно із частиною першою статті 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1,зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) органом, що приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії є відповідні управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі.
Такий підхід узгоджується із частиною першою статті 3 Конституції України, відповідно до якої саме людина, визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до цієї Конституційної норми, діяльність органів державної влади, зокрема Пенсійного фонду України, повинна бути спрямована на сприяння у реалізації прав людини, а не на обмеження таких прав із формальних підстав.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивачу безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії та зарахуванні до страхового стажу спірні періоди навчання з 01.09.1980 по 28.06.1983 відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 30.06.1983, та трудової діяльності відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 від 23.09.1983, у тому числі періоди: з 23.09.1983 по 24.11.1986, з 25.11.1986 по 25.11.1989, з 26.11.1989 но 30.11.1990, з 17.02.1992 по 31.05.1993, з 01.06.1993 по 07.07.1994, з 21.07.1994 по 07.12.1994, 01.02.1995 по 30.03.1996, з 23.04.1996 по 01.01.1998.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, позовні вимоги позивача, що стосуються визнання протиправною бездіяльність щодо не зарахування відповідачем періодів роботи відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 від 23.09.1983 та навчання відповідно до диплому серії НОМЕР_2 від 30.06.1983 до трудового/страхового стажу та зобов'язання відповідача зарахувати до загального страхового стажу позивача періоди роботи відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 від 23.09.1983 та навчання відповідно до диплому НОМЕР_2 від 30.06.1983 та перерахувати пенсію з 01.04.2025, з урахуванням проведених раніше виплат, підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 30.09.2025.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 23.09.1983 та періоду навчання відповідно до диплому НОМЕР_2 від 30.06.1983.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в Луцькому технікумі радянської торгівлі з 01.09.1980 по 28.06.1983 відображені у дипломі серії НОМЕР_2 від 30.06.1983 та періоди роботи з 23.09.1983 по 24.11.1986, з 25.11.1986 по 25.11.1989, з 26.11.1989 но 30.11.1990, з 17.02.1992 по 31.05.1993, з 01.06.1993 по 07.07.1994, з 21.07.1994 по 07.12.1994, 01.02.1995 по 30.03.1996, з 23.04.1996 по 01.01.1998 відображені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 23.09.1983, та провести перерахунок пенсії з 01.04.2025, з урахуванням раніше виплачених грошових сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський