м. Вінниця
14 листопада 2025 р. Справа № 120/13542/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-КВ" до Вінницької митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-КВ" до Вінницької митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення про коригування митної вартості товарів Вінницької митниці від 12.08.2024 №UA401000/2024/000233/2 та картки відмови №UA401020/2024/001043 від 12.08.2024.
Ухвалою суду від 15.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України.
Відповідно до частин тринадцятої - чотирнадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, оскільки невідповідність позовної заяви вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України виявлена судом після відкриття провадження у справі, ухвалою від 12.11.2025 позовну заяву залишено без руху на стадії судового розгляду.
Так, в ухвалі від 27.01.2025 суд зазначив, що відповідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою-підприємцем, судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд відповідно до заявлених вимог встановив, що вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000233/2 від 12.08.2024 має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.
Вимога про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/001043, в свою чергу, має немайновий характер.
Позивач до позовної заяви долучив платіжну інструкцію № 27122067 від 03.09.2024 про сплату судового збору у сумі 3028 грн (за вимогу немайнового характеру).
Це відповідає положенню ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у якій обумовлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру для юридичної особи встановлюється як 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 грн.
Щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру, то суд зазначив, що ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2023 року у справі 380/7438/22, від 25.09.2023 року у справі №380/10501/22.
Відтак позивачу за подання позову майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості) слід було надати доказ оплати судового збору в розмірі, що становить 1,5 відсотка від різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати суду обґрунтований розрахунок суми позову, визначений як різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, а також надати докази сплати судового збору за позовною вимогою майнового характеру.
13.11.2025 представником позивача подано заяву про усунення недоліків, в якій вказав, що вимоги є взаємопов'язані та судовий збір було сплачено в повному обсязі (3028,00 грн).
Надавши оцінку аргументам заяви, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали від 12.11.2025 у повній мірі, що згідно положень п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України і є підставою для залишення позову без розгляду.
Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.
Водночас, констатуючи те, що вимоги ухвали від 12.11.2025 залишились невиконаними, вважаю за необхідне надати позивачу додатковий час для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Відповідно до положень 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи наведене, доходжу висновку про необхідність продовження позивачу процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, які викладені в ухвалі від 12.11.2025.
Водночас суд акцентує увагу на те, що наслідки невиконання позивачем вимог ухвали визначені у п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, згідно з яким суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, згідно з ухвалою суду від 12.11.2025, на 3 дні з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна