м. Вінниця
07 листопада 2025 р. Справа № 120/2165/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М.,
за участі секретаря судового засідання: Свистун Н.Л.
представника позивача: Мунтяна Є.В.,
представника відповідача: Покорук Н.М., Мазуренко Д.Г.,
представника третьої особи: Кравчука С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області,
про: визнання бездіяльності протиправною, стягнення надміру сплачених коштів
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач), Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність, стягнення надміру сплачених коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що 28.10.2024 між ним та гр. ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частки будівлі магазину по АДРЕСА_1 , посвідчений нотаріусом ОСОБА_3 . За цим договором позивач сплатив ПДФО у сумі 38 892,56 грн. та військовий збір - 11 667,77 грн.
24.01.2025 сторони уклали договір про розірвання зазначеного договору, також посвідчений тим самим нотаріусом, під час якого позивач повторно сплатив ПДФО у сумі 38 892,56 грн. та військовий збір - 38 892,56 грн. Загалом позивачем сплачено до бюджету 128 345,45 грн. Враховуючи, що після розірвання договору майно повернуто продавцю, а кошти - покупцю, дохід у позивача відсутній, тому сплачені ПДФО та військовий збір є помилково сплаченими та підлягають поверненню.
Ухвалою суду від 26.02.2025 залишено адміністративний позов без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
28.05.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 06.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
19.03.2025 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги. Окремо зауважує, що повернення платнику податків сплачених грошових зобов'язань під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна та договору про його розірвання приписами ПК України не передбачено.
19.03.2025 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав того, що у позовній заяві позивачем визначено два відповідача, а вимоги заявлено лише до одного.
24.03.2025 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Вінницькій області до суду також подано клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав того, що відповідачів визначено два, а вимоги заявлено лише до одного.
Ухвалою суду від 02.10.2025 вирішено розгляд даного адміністративного позову проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 09.10.2025 року.
09.10.2025 позивачем до суду подано заперечення на подані клопотання, у яких зазначив, що відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, при цьому надає згоду на заміну вірного найменування відповідача Головного управління державної податкової служби у Вінницькій області та Головне управління ДПС у Вінницькій області.
09.10.2025 під час судового засідання, протокольною ухвалою, занесеною до журналу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотань відповідачів про залишення адміністративного позову без розгляду. Вирішено позовну заяву залишити без руху та надано позивачу строк для уточнення позовних вимог відповідно до визначеного складу відповідачів.
13.10.2025 позивачем до суду подано клопотання, яким просить суд прийняти відмовлення від позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області; замінити відповідача Головне управління Державної податкової служби у Вінницькій області на Головне управління ДПС у Вінницькій області; залучити Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, позовну заяву викладено у новій редакції із врахуванням зазначених судом недоліків.
31.10.2025 Головним управління ДПС у Вінницькій області до суду подано додаткові пояснення з яких слідує, що позивачу відмовлено у поверненні коштів відповідно до наданої заяви на повернення надміру/помилково сплачених податків та зборів листом № 4442/6/02-32-24-01-18 від 12.02.2025 у зв'язку з тим, що згідно з п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності або будь-яких інших аналогічних прав на об'єкти нерухомості, неподільний об'єкт незавершеного будівництва / майбутній об'єкт нерухомості, подільний об'єкт незавершеного будівництва, крім їх успадкування та дарування. Таким чином, у даному випадку передача прав власності відбулася при укладенні договору купівлі-продажу 1/2 частки будівлі магазину та при розірванні даного договору, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Перехід права власності є достатньою подією для оподаткування з урахуванням вимог ст. 172 ПКУ, тому відповідач не мав правових підстав для підготовки та поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про повернення Позивачу грошових коштів у розмірі 128 345,45 грн.
06.11.2025 під час судового засідання протокольною ухвалою, занесеною до журналу судового засідання, вирішено продовжити розгляд адміністративного позову з урахуванням уточнених позовних вимог. Замінено процесуальний статус Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області - з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача. Приведено у відповідність сторону відповідача - Головне управління ДПС у Вінницькій області.
Заслухавши пояснення сторін по суті спору, суд перейшов до стадії прийняття рішення, у зв'язку з чим судове засідання призначено на 07.11.2025.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи та заперечення сторін у справі, встановив такі обставини справи.
28.10.2024 між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частки будівлі магазину, розташованого по АДРЕСА_1 , посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Яровою Я.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1879.
Під час укладення договору купівлі-продажу гр. ОСОБА_1 сплачено до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 38892,56 грн. та військовий збір в розмірі 11667,77 грн.
В подальшому, 24.01.2025 між гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу частки будівлі магазину, за умовами якого сторони розірвали договір купівлі-продажу частки будівлі магазину, розташованого по АДРЕСА_1 , посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Яровою Я.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1879.
Договір про розірвання також 24.01.2025 посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Яровою Я.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 88. Під час укладення договору купівлі-продажу гр. ОСОБА_1 на вимогу нотаріуса знову сплачено до державного бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 38892,56 грн. та військовий збір в розмірі 38892,56 грн.. Разом за вказаними угодами гр. ОСОБА_1 сплачено до Державного бюджету України 128 345,45 грн.
У зв'язку із поверненням придбаного майна позивачу, відповідно, повернення ним грошових коштів покупцю - гр. ОСОБА_2 , у позивача відсутній дохід, який підлягає оподаткуванню, а тому сплачені ним ПДФО та військовий збір підлягає поверненню.
27.01.2025 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області з проханням підготувати необхідні документи та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області для повернення на його рахунок грошові кошти в сумі 128 345,45 грн.
Листом № 4442/6/02-32-24-01-18 від 12.02.25 ГУ ДПС у Вінницькій області повідомило, що при розірванні договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між фізичними особами-резидентами, за наслідками якого відбувається перехід права власності, об'єктом оподаткування є дохід від продажу нерухомого майна, що виникає у фізичної особи, яка за договором про розірвання договору купівлі-продажу такого майна є його власником, і оподатковується з урахуванням вимог ст. 172 ПКУ.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, яка полягає у не підготовці та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновку про повернення позивачу сплачених грошових коштів, як надміру/помилково сплачених грошових активів, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.10 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із статтею 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Порядком про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі по тексту - Порядок №787), визначено процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).
Відповідно до пункту 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
Пунктом 4 Порядку №787 визначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Казначейства, відкритих на ім'я Казначейства в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, про що платник зазначає у своїй заяві.
Згідно з пунктом 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, до Казначейства подається висновок, погоджений з відповідним місцевим фінансовим органом, у випадках повернення податків, зборів, пені, платежів, що зараховані до місцевих бюджетів або підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами. Надання та погодження висновку здійснюється відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341, та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844.
Узагальнюючи викладене, слід зазначити, що аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить: реалізація гарантованого платнику податків права на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань здійснюється у визначеному законом порядку. Зокрема, податковий орган зобов'язаний підготувати відповідний висновок про повернення надміру сплаченої суми та направити його до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання.
Таке повернення можливе за умови подання платником податків письмової заяви протягом 1095 днів з моменту виникнення переплати та за відсутності податкового боргу. Отже, порядок повернення надміру сплачених сум є чітко врегульованим і покладає на контролюючий орган обов'язок забезпечити фактичну реалізацію права платника на відшкодування таких коштів.
Так, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач у визначений строк звернувся з відповідною заявою, однак на таку заяву відповідач листом повідомив, що повернення платнику податків сплачених грошових зобов'язань під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна та договору про його розірвання приписами ПК України не передбачено.
Однак, суд не приймає до уваги заперечення податкового органу про наявність підстав для відмови в поверненні коштів та зазначає, що відповідно до підпункту 172.2 статті 172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.
Згідно пункту 172.4 статті 172 ПК України під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
За приписами пункту 172.6 статті 172 ПК України у разі не вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.
У зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про те, що у разі розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, за який сплачений податок, платник такого податку має право на його повернення, оскільки таке майно повернуто первинному власнику без отримання доходу.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.06.2018 у адміністративній справі № 810/3522/16 (адміністративне провадження К/9901/42103/18).
Відтак, на думку суду, у позивача наявне право на повернення сум надмірно/помилково сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору і заяву про повернення таких коштів позивачем подано з дотриманням установленого строку, тому відповідачем вчинено протиправну бездіяльність, що полягає у не підготовці та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про повернення ОСОБА_1 сплачених грошових коштів у розмірі 128345,45 грн., як надміру та/або помилково сплачених грошових зобов'язань.
Разом з тим, визначаючись з обраним способом захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
У постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).
За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Таким чином, у постанові від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 (провадження № 11-778апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ураховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.
Враховуючи наведене, суд вважає, що найбільш ефективним способом захисту порушеного права позивача є стягнення з Державного бюджету України надмірно та/або помилково сплачені суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальній сумі 128345,45 грн.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідач не довів суду правомірність своєї бездіяльності, тому позовні вимоги підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області, що полягає у не підготовці та не поданні до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновку про повернення ОСОБА_1 сплачених грошових коштів у розмірі 128345,45 грн., як надміру та/або помилково сплачених грошових зобов'язань.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) надмірно та/або помилково сплачені суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору в загальній сумі 128345,45 грн. (сто двадцять вісім тисяч триста сорок п'ять гривень сорок п'ять копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 2494,65 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто чотири гривні шістдесят п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 37979858)
Третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця. код ЄДРПОУ 37979858)
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна