м. Вінниця
13 листопада 2025 р. Справа № 120/6350/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо оформлення неналежним чином копій відзивів та додатків до них, оформлення неналежним чином розрахунків пенсії.
Позивач вважає, що правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодствав в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до п. 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
З метою зобов'язання відповідача здійснювати оформлення належним чином копій відзивів та додатків до них, оформлення розрахунків пенсії з врахуванням роз'яснень наданих судом в змісті рішення, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою від 13.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті позову відповідач вказав, що у своїй діяльності Головне управління керується, зокрема, Інструкцією з діловодства в Головному управлінні, яка була розроблена на підставі Інструкції з діловодства в Пенсійному фонді України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №13-1 від 24.07.2020.
Відповідно до пункту 3 Інструкції основною формою провадження діловодства в Головному управлінні є електронна.
Пунктом 4 цієї ж Інструкції передбачено, що до електронних документів, підписаних (погоджених) із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або засвідчених електронною печаткою, вимагати відтворення візуального підпису або відбитка печатки незалежно від особливостей оформлення документів не допускається.
Відповідач зауважив, що в Головному управлінні діє електронна система документообігу, яка передбачає автоматичне присвоєння вихідного номеру та дати реєстрації документу в журналі вихідної документації після його фактичного підписання посадовою особою за допомогою електронного цифрового підпису. Сам підпис відображається на першому аркуші документу у формі QR-коду із зазначенням ПІБ посадової особи, центру сертифікації електронних цифрових підписів, який видав відповідний підпис та дати підписання документу, у лівому нижньому кутку. Вихідний номер та дата реєстрації документу відображається у вигляді штрих-коду на першому аркуші документу у правому нижньому кутку.
Позивач подав відповідь на відзив у якій акцентує, що під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення "Згідно з оригіналом" чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
У своїх доводах позивач покликається на постанову Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №160/7887/18.
Крім того, позивач із покликанням на постанову Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №320/4916/19 вказує, що підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.
Позивач вважає, що оскільки йому відзив надісланий без підпису посадової особи, тому він є не належно оформленим. З огляду на це, просить врахувати його аргументи, залишити без руху відзив ПФУ та зобов'язати відповідача направити заявнику належним чином підписану копію відзиву з зазначеними додатками, завіреними належним чином.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову та відзиву, встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, що призначена за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (надалі Закон № 2262-ХІІ).
Позивач вказав, що неодноразово звертався з позовними заявами до Вінницького окружного адміністративного суду на протиправні дії Пенсійного фонду.
Позивач вважає, що відповідач направляє відзиви до суду без підпису представника, без копій доданих до відзиву документів та доказів. Розрахунки пенсії відповідач надсилає не оформленими належним чином на окремих аркушах, без вказівки підстав перерахунку, не завіреними належним чином, які неможливо використовувати їх як документ чи доказ в суді.
Отже, позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з оскарженням дій головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо оформлення неналежним чином копій відзивів та додатків до них, оформлення неналежним чином розрахунків пенсії ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами У країни.
За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.
Спірним у цій справі є питання направлення пенсійним органом належно оформлених відзивів позивачу без підписів представника та печатки організації.
На противагу цим доводам відповідач вказує, що у своїй діяльності Головне управління керується, зокрема, Інструкцією з діловодства в Головному управлінні, яка була розроблена на підставі Інструкції з діловодства в Пенсійному фонді України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №13-1 від 24.07.2020. Відповідно до пункту 3 Інструкції основною формою провадження діловодства в Головному управлінні є електронна.
Оцінюючи доводи сторін суд зазначає, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22.05.2003 № 851-IV (далі Закон № 851-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 851-IV суб'єкти електронного документообігу - автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов'язків у процесі електронного документообігу.
Статтею 5 вищевказаного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Стаття 6 Закону № 851-IV передбачає, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Тобто, електронний підпис прирівнюється до особистого підпису людини, а також містить ідентифікаційні її дані, які дають змогу однозначно встановити особу підписанта.
Отже, відповідно до вимог чинного законодавства кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Постановою правління Пенсійного фонду України №13-1 від 24.07.2020 затверджено Інструкцію з діловодства в Пенсійному фонді України.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції, основною формою провадження діловодства в Головному управлінні є електронна.
Документування управлінської інформації у Фонді здійснюється в електронній формі із застосуванням кваліфікаційного електронного підпису, кваліфікованої електронної печатки та кваліфікованої електронної позначки часу.
Згідно із п. 4 Розділу І Інструкції, до електронних документів, підписаних (погоджених) із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або засвідчених електронною печаткою, вимагати відтворення візуального підпису або відбитка печатки незалежно від особливостей оформлення документів не допускається.
Отже, суд відхиляє доводи позивача, що відповідач направляє йому відзив без підпису представника, оскільки вони відписані електронним підписом, що прирівнюється до власноручного підпису.
Позивач у позовній заяві посилається на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.05.2019 у справі № 160/7887/18, де Верховний Суд зазначив, що під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Однак, суд зауважує, що вказана судова практика не є релевантною до обставин цієї справи, оскільки досліджуваний Верховним Судом Національний стандарт ДСТУ 4163-2003 втратив чинність 01.09.2021.
Водночас, чинним на сьогодні є Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", який затверджений наказом ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 р. № 144 .
Відповідно до п. 5.32 вказаного стандарту ДСТУ 4163:2020 у разі створення примірника електронного документа з паперовим носієм інформації на ньому проставляють штрих-код або QR-код, що містить: скорочене найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс.
QR-код також має містити відомості про підписання електронного документа або накладення електронної печатки, а саме: прізвище, ім'я, по батькові підписувача або найменування юридичної особи (для електронної печатки), номер сертифіката і строк його дії. Окрім того, QR-код додатково має містити дати накладання кваліфікованих електронних підписів і печаток на електронний документ, що беруть із кваліфікованих електронних позначок часу.
Оглянувши долучений до позовної заяви відзив, суд встановив, що документ в нижньому правому кутку має штрих-код, який містить найменування юридичної особи, дату реєстрації, реєстраційний індекс, а саме, 23.05.2025 0200-0802-8/58006. QR-код містить відомості про підписання електронного документа, а саме: прізвище, ім'я, по батькові підписувача, номер сертифіката.
Щодо печатки, відповідно до п. 5.23 стандарту ДСТУ 4163:2020, юридичні особи, що відповідно до положення (статуту) мають гербову печатку або основну круглу печатку юридичної особи із зазначенням найменування та ідентифікаційним кодом ЄДРПОУ, можуть засвідчувати на документі підпис посадової (відповідальної) особи. Перелік документів, підписи на яких потрібно скріплювати печаткою юридичної особи, визначає юридична особа на підставі законодавства та з унесенням в інструкцію з діловодства.
Відбиток печатки в усіх реквізитах електронного документа, до складу яких він входить, замінюють електронною печаткою, що створюється відповідно до вимог законів України.
З аналізу наведеного положення в сукупності із п. 5.32 вказаного стандарту ДСТУ 4163:2020 проставлення QR-код є електронною печаткою із накладанням кваліфікованих електронних підписів.
В силу приписів п. 4 Розділу І Інструкції з діловодства в Пенсійному фонді України до електронних документів, підписаних (погоджених) із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або засвідчених електронною печаткою, вимагати відтворення візуального підпису або відбитка печатки незалежно від особливостей оформлення документів не допускається.
Отже, суд доходить висновку, що надісланий відповідачем відзив містить обов'язкові реквізити електронного документу із застосуванням кваліфікованого електронного підпису.
Щодо інших відзивів, суд зазначає, що відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті є позов, відзив, відповідь на відзив та заперечення.
Отже, заяви по суті є процесуальними документами у кожній адміністративній справі, і оцінка їм надається судом, який розглядає спір у конкретній справі.
Тож, сторона, яка бере участь у справі може заявляти в адміністративній справі, яка розглядається, про неналежність доказу або спростовувати доводи та міркування, наведені у відзиві.
З огляду на це, підстави для визнання дій відповідача при оформлені відзивів у інших справах, немає.
В кожній конкретній справі, суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
З приводу доводів позивача, що розрахунки до пенсії зазначені у самому відзиві не є окремими доказами, а отже неналежно оформлені, їх не можна використовувати як документ чи доказ в суді.
Суд зазначає, що зміст відзиву, та додатки до нього, є компетенцією суб'єкта владних повноважень, який його формує на власний розсуд.
Суд в ході судового розгляду надає оцінку доводам та аргументам сторін, відображених в заявах по суті.
В разі, якщо особа вважає, що подані іншою стороною докази не стосуються предмету позову, або ж долучені з порушенням процесуального закону, її право заявити про виключення цих документів з переліку доказів. Проте, такі клопотання подаються в межах тієї справи у якій вони приєднуються.
Крім того, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом, що обумовлено частиною 3 ст. 94 КАС України.
Щодо того, що позивач не може використати документ як доказ, то суд роз'яснює, що положення частини четвертої статті 161 КАС України встановлюють імперативний припис щодо поведінки заявника позову, а саме-норма цієї статті зобов'язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В той же час, в разі неможливості подати доказ, позивач вправі заявити клопотання перед судом про витребування доказу, який не може подати самостійно, необхідного для розгляду конкретної справи (ч. 7 ст. 161, ч. 4 ст. 79 КАС України).
З приводу того, щоб залишити відзив без руху, на чому наполягає позивач, суд зазначає, що поженнями процесуального кодексу не передбачено залишення відзиву без руху.
Натомість, в силу приписів п. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами лише у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Крім того, суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ст. 79 КАС України).
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неналежного оформлення відзиву та додатків до нього.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснювати оформлення належним чином копій відзивів та додатків до них, суд враховує, що ця вимога заявлена позивачем на майбутнє, тому підстави для її задоволення відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Судові витрати на користь позивача не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне судове рішення складено 13.11.2025.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна