м. Вінниця
13 листопада 2025 р. Справа № 120/10176/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - військова частина НОМЕР_1 , відповідач ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що в період з 07.04.2022 р. по 30.04.2022р. з 01.05.2022р. по 31.05.2022р., з 01.06.2022 по 10.06.2022 р. та з 23.06.2022р. по 25.06.2022 р. приймав участь у бойових діях на території Чернігівської і Сумської областей, відтак, має право на збільшення додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Однак, відповідачем виплачено додаткову винагороду в розмірі лише 30000 грн.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог спору на стороні відповідача - Військову частину НОМЕР_2 . Також, даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи, витребувано додаткові докази у відповідача та у Військової частини НОМЕР_2 .
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що позивач перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), який входить в оперативне угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в період з 07.04.2022 по 27.06.2022. В той же час, у вказаний період службового відрядження позивач перебував на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , яка і здійснювала йому нарахування та виплату грошового забезпечення.
Відповідач зазначає, що саме списки військовослужбовців у формі, передбаченій додатком 2 до Наказу № 164-АГ, являються належним підтвердженням, яке надається прикордонним загоном, у складі якого відряджені військовослужбовці беруть (брали) участь у бойових діях або заходах, прикордонному загону, в якому такі військовослужбовці перебувають на фінансовому забезпеченні, та є безпосередньою підставою для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168. Зазначає, що позивач імовірно приймав участь у вказаних бойових діях або заходах на значній відстані від військової частини НОМЕР_1 і у складі іншої військової частини, яка і несла на період такої участі безпосередню відповідальність за особовий склад військової частини НОМЕР_1 та за контроль фактичного часу прийняття ним участі у заходах. Також вказує, що довідка військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1142, яка надана стороною позивача до матеріалів справи, являється тільки персональним підтвердженням для окремого військовослужбовця його участі у бойових діях і необхідна для формування останнім матеріалів, пов'язаних з отриманням відповідного статусу учасника бойових дій. При цьому у вказаній довідці зазначено, що позивач з 07.04.2022 по 30.04.2022 року; з 01.05.2022 по 31.05.2022 року; з 01.06.2022 по 10.06.2022 та з 23.06.2022 по 25.06.2022 року безпосередньо приймав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Тобто, вказана довідка не свідчить про фактичну (безпосередню) участь у відповідних заходах, оскільки вона не містить конкретних дат, місць та видів залучення до безпосередньої участі у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 Постанови №168, а лише підтверджує період часу, під час якого військовослужбовець перебував у відрядженні.
Відповідь на відзив позивачем не подавалась.
Суд, з'ясувавши доводи сторін, викладені в поданих заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, встановив таке.
Наказом начальника НОМЕР_4 прикордонного загону від 07.04.2022 року № 5-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з 07.04.2022 року, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України від 02 квітня 2022 року №56-Т.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 38-вв від 27.06.2022 року позивача направлено у службове відрядження до НОМЕР_5 прикордонного загону, який перебуває в оперативному угрупуванні військ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", з 28 червня 2022 року. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.06.2022 року №99/гриф.
Отже, позивач з 07.04.2022 року по 27.06.2022 року перебував у службовому відрядженні у НОМЕР_3 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_2 ), який входить в оперативне угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що підтверджується довідкою № 1142 від 05.08.2022, виданою військовою частиною НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 №1142 від 05.08.2022 року молодший сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 року по 30.04.2022 року, з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 01.06.2022 по 10.06.2022 та з 23.06.2022 по 25.06.2022.
Відповідно до ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України в період з 09.04.2022 по 30.04.2022 (22 дні), з 01.05.2022 по 31.05.2022 (31 день), з 01.06.2022 по 10.06.2022 та з 23.06.2022 по 26.06.2022 (14 днів) ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Підстава: БР ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 942Т/окп від 07.04.2022, журнал ОСД № 20 (стр.18-38), БР ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 942Т/окп від 07.04.2022, журнал ОСД № 92 (стр. 36-66), БР ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 942Т/окп від 07.04.2022.
На переконання позивача, військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за періоди з 07.04.2022 року по 30.04.2022 року, з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 01.06.2022 по 10.06.2022 року, з 23.06.2022 по 25.06.2022 року, у розмірі до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, а тому з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ( далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно з Інструкцією “Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов'язаний невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 09.08.2023 № 836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка» виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (з 19.07.2022 з набранням чинності постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 01.06.2022) - в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вищевказаної додаткової винагороди.
Конкретизація умов, передбачених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (із змінами) та з метою врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ “Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (Наказ № 164).
Пунктом 1 Наказу №164 визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2 Наказу № 164 встановлено, що під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; з завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Пунктом 3 Наказу № 164 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
В наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Пунктом 6 Наказу № 164 визначено начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби накази про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень видавати на підставі рапортів начальників (командирів) підрозділів.
Пунктом 12 Наказу № 164 встановлено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
Спірним у цій справі є право позивача на отримання виплати збільшеної додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або заходах, відповідно до Постанови № 168.
При цьому, сторонами не заперечується факт участі позивача у бойових діях або заходах впродовж періодів з 07.04.2022 року по 30.04.2022 року, з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 01.06.2022 по 10.06.2022 року, з 23.06.2022 по 25.06.2022 року.
Факт безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або заходах впродовж періодів з 07.04.2022 року по 30.04.2022 року, з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 01.06.2022 по 10.06.2022 року та з 23.06.2022 по 25.06.2022 року безпосередньо підтверджений відповідно до ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України, згідно з якими позивач в період з 09.04.2022 по 30.04.2022 (22 дні), з 01.05.2022 по 31.05.2022 (31 день), з 01.06.2022 по 10.06.2022 та з 23.06.2022 по 26.06.2022 (14 днів) приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Підстава: БР ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №942Т/окп від 07.04.2022, журнал ОСД № 20 (стр.18-38), БР ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 942Т/окп від 07.04.2022, журнал ОСД № 92 (стр. 36-66), БР ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " № 942Т/окп від 07.04.2022.
Відповідно, позивач має право на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, відповідно до Постанови №168.
Суд вважає необґрунтованими твердження представника військової частини НОМЕР_1 про те, що рапорти за підписом першого заступника начальника загону - коменданта прикордонної комендатури НОМЕР_4 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 (додаток №6) за травень - червень 2022 року, без додаткового підтвердження у порядку визначеному Наказом № 164- АГ, є недостатніми для прийняття рішень про виплату додаткової грошової винагороди у збільшеному розмірі, з огляду на таке.
Пунктом 3 Наказу № 164 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
В наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Відповідно до п. 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
Пунктом 12 Наказу № 164-АГ визначено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
Аналізуючи процитовані вище норми пунктів 3-5 Наказу № 164-АГ суд доходить висновку, що оформлені відносно позивача рапорти щодо участі в бойових діях за період з 07.04.2022 по 26.06.2022 є належними доказами такої участі, оскільки видані вони на підставі бойових розпоряджень Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56/гриф, бойових розпоряджень ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 07.04.2022 № 942т/окп №941т/окп та на виконання наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 21-АГ та від 09.04.2022 № 23-АГ, бойового розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.04.2022 № 979/окп, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.05.2022 № 21 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.05.2022 № 23 "Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій", наказів Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.06.2022 № 157, від 01.07.2022 № 184 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій)" та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.06.2022 № 30 "Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій" та наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.07.2022 № 37 "Про визначення районів ведення воєнних (бойових дій)" та № 38 "Про склад органів та підрозділів, які брали участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій" із зазначенням бойових розпоряджень, на підставі яких, зокрема позивач приймав участь у бойових діях протягом спірного періоду та кількості днів.
Однак, незважаючи на наявні рапорти із зазначенням списків військовослужбовців, які приймали безпосередню участь в бойових діях в період з 07.04.2022 по 26.06.2022, до яких також включений ОСОБА_1 відповідачем протиправно не здійснено виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Однак, незважаючи на наявні рапорти із зазначенням списків військовослужбовців, які приймали безпосередню участь в бойових діях в період з 07.04.2022 по 26.06.2022, до яких також включений ОСОБА_1 , а також довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1142, якою підтверджено безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 07.04.2022 року по 30.04.2022 року, з 01.05.2022 року по 31.05.2022 року, з 01.06.2022 по 10.06.2022 та з 23.06.2022 по 25.06.2022, відповідачем протиправно не здійснено позивачу виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Більше того, Верховний Суд в постановах від 23.05.2024 та від 24.05.2024 у справах №120/4387/23 та № 120/4967/23 зазначив, що у вимірі спірних правовідносин за наявності бойового розпорядження, рапортів про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, довідки від 5 серпня 2022 року №1674 суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи відповідача про те, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до наказу №164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Водночас невідповідності довідки від 5 серпня 2022 року №1674 критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, суди попередніх інстанцій не встановили. Зрештою порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.
З огляду на викладене колегія суддів погодилась з висновком судів попередніх інстанцій про доведеність обставин безпосередньої участі позивача у період з 7 квітня 2022 року до 25 червня 2022 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей, що дає підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, від 08 серпня 2024 року у справі №280/2754/23 та від 23 вересня 2024 року у справі №120/4138/23, від 10 жовтня 2024 року у справі № 120/14641/23.
Отже, зважаючи на наявність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України, а також довідки Військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 №1142 суд доходить висновку, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022 та з 23.06.2022 по 25.06.2022.
Підсумовуючи суд констатує, що участь позивача у вищезазначені періоди в бойових діях підтверджена належними та допустимими доказами, а відтак позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Окремо, суд вказує, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є верховенство права. При цьому, принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права. Про це у низці своїх рішень зазначає зокрема Європейський Суд з прав людини. У своїх рішеннях Конституційний Суд України також посилається на принцип правової визначеності, наголошуючи на тому, що він є необхідним компонентом принципу верховенства права. Принцип правової визначеності (певності) - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.
Так, Конституційний Суд України сформулював у Рішенні від 22 вересня 2005 р. № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками висновок, в якому зазначається, що “із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі» (абзац другий підпункту 5.4 п. 5 мотивувальної частини) [14]. Цим Конституційний Суд України наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування.
При цьому ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак, суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.
Суд вказує, що постанова КМУ №168 передбачає, що виплата додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. здійснюється на підставі наказів командирів, при цьому, умовою для такої виплати є безпосередня участь у певний період у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи саме в районах здійснення зазначених заходів.
Суд акцентує увагу, що ані постановою КМУ №168, ані наказом №164-АГ не врегульовано питання щодо виплати спірної додаткової винагороди за умови документального підтвердження права на її отримання (тобто безпосередньої участі у бойових діях), однак без видачі командиром наказу про таку виплату.
Тобто фактично командир на власний розсуд вправі вирішувати виплачувати додаткову винагороду чи ні, що не відповідає принципам правової визначеності та порушує вимогу якості закону.
Більш того, п.1 постанови КМУ вказує, що виплата винагороди до 100000 грн. здійснюється військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, тобто підставою є прийняття участі у відповідних заходах.
Відтак, суд не погоджується з доводами відповідача, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно Списки, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Хоча й такі й мають бути подані, однак не є визначальною чи єдиною підставою для виплати.
Підставою для виплати відповідно до постанови КМУ №168, як вже цитувалось вище, є саме наказ командира, якому передує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, яким є один з таких документів:
бойовий наказ (бойового розпорядження);
журнал бойових дій (вахтового журналу) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Тобто, для виплати винагороди в розмірі до 100000 грн. має бути підтверджена документально участь військовослужбовця у бойових діях.
Судом встановлено, що стосовно позивача наявні рапорти із зазначенням періодів участі позивача у бойових діях, бойових розпоряджень, а також кількості днів участі в таких діях та заходах, а також довідка Військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1142, що підтверджує безпосередню участь позивача в бойових діях або заходах з 07.04.2022 р. по 30.04.2022 р., з 01.05.2022 р. по 31.05.2022 р., з 01.06.2022 р. по 10.06.2022 та з 23.06.2022 по 25.06.2022.
Отже, наведені обставини додатково підтверджують факт бездіяльності відповідача - військової частин НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р., за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 р. по 30.04.2022 р., з 01.05.2022 р. по 31.05.2022 р., з 01.06.2022 р. по 10.06.2022 та з 23.06.2022 по 25.06.2022 у розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. І така бездіяльність відповідача визнається судом протиправною.
Як наслідок, підлягає задоволенню похідна вимога про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р., за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 р. по 30.04.2022 р., з 01.05.2022 р. по 31.05.2022 р., з 01.06.2022 р. по 10.06.2022 та з 23.06.2022 по 25.06.2022. включно у розмірі 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням вже виплачених сум.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, надавши оцінку наявним в справі доказам, суд доходить висновку, що з вищенаведених мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частин НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р., у розмірі 100000 грн. за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 07.04.2022 р. по 30.04.2022 р., з 01.05.2022 р. по 31.05.2022 р., з 01.06.2022 р. по 10.06.2022 та з 23.06.2022 по 25.06.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 07.04.2022 р. по 30.04.2022 р. включно, з 01.05.2022 р. по 31.05.2022 р. включно, з 01.06.2022 р. по 10.06.2022 включно, з 23.06.2022 по 25.06.2022 включно з розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна