Справа № 734/3770/25 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О. А.
Провадження № 33/4823/913/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
14 листопада 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю захисника - адвоката Лабадіна І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника - адвоката Лабадіна І.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 09 серпня 2025 року о 05 год. 10 хв. в с. Кіпті, траса М-01, 97 км, Чернігівського району, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем Renault Mеgаne, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу алкотестер Драгер ARLM-0398, результат - 0,48 проміле.
Не погодившись із рішенням суду, захисник - адвокат Лабадін І.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати як незаконну, необґрунтовану та закрити провадження по справі за відсутністю в діях його довірителя складу даного адмінправопорушення. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. На думку апелянта, процедура проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була порушена. Акцентує увагу на тому, що останній не перебував в стані алкогольного сп'яніння у відповідності до Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, оскільки мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається. За вказаних підстав, вважає, що його підзахисного було безпідставно притягнуто до адмінвідповідальності.
В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому, в судовому засіданні захисник зазначив, що ОСОБА_1 був поінформований належним чином про час та місце слухання справи та не заперечував щодо розгляду справи за його відсутності.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за № 1306 від 10.10.2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, (далі Інструкція) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №417107 від 09.08.2025 року, ОСОБА_1 09 серпня 2025 року о 05 год. 10 хв. в с. Кіпті, траса М-01, 97 км, Чернігівського району, Чернігівської області, керував автомобілем Renault Mеgаne, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу алкотестер Драгер ARLM-0398, результат - 0,48 проміле (а.с.3).
Отже, даний протокол є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним з джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП.
Як убачається з інформації з роздруківки приладу «Аlkotest 7510» прилад № ARLM-0398, результат продуття ОСОБА_1 зазначеного спеціального технічного приладу становить 0,48 проміле, де останній поставив свій підпис, що свідчить про його згоду, на той період часу, із даними результату проведеного огляду (а.с.5).
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис працівників поліції, на якому зафіксовано розвиток подій, що передували складенню протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що при спілкуванні з водієм ОСОБА_1 працівник поліції виявив у нього явні ознаки алкогольного сп'яніння і йому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 вказував, що вживав напередодні алкоголь у невеликій кількості та погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням алкотестеру «Драгер», результат огляду - 0,48 проміле.
Після отримання позитивного результату огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо результату огляду не висловлював та не наполягав на проведенні огляду у закладі охорони здоров'я, а тому у співробітника поліції не було жодних підстав пропонувати водієві проходити огляд на стан сп'яніння у найближчому медичному закладі, що повністю узгоджується із відповідними положеннями вищезазначеної Інструкції.
Слід зазначити і те, що водій ОСОБА_1 після оформлення адміністративних матеріалів та будучи незгодним з результатами огляду, самостійно медичний огляд не пройшов та медичний висновок не надав.
Доводи апелянта про неналежно проведений огляд на стан виявлення алкогольного сп'яніння є безпідставними, оскільки такий проведений у спосіб та у порядок, визначений ст. 266 КУпАП та вищевказаною Інструкцією, на місці зупинки транспортного засобу, з використанням спеціальних технічних засобів та із застосуванням технічних засобів відеозапису, про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення та результаті спеціального технічного засобу Драгер, які містять підпис ОСОБА_1 , який зауважень до змісту процесуальних документів не мав, огляд відбувався із дотриманням усіх вимог чинного законодавства, тому результат такого огляду є допустимим доказом та не викликає у апеляційного суду жодного сумніву.
Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного Інструкцією. Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності.
До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 та його захисник не зазначали, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп'яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертались і матеріали справи таких не містять.
Не є переконливими і твердження захисника, що ОСОБА_1 не перебував в стані алкогольного сп'яніння у відповідності до Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968 року, оскільки мінімальна межа вмісту алкоголю, для визначення стану алкогольного сп'яніння згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, що становить 0,5 проміле, з огляду на таке.
Відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською РСР 25.04.1974 року, із змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01.05.1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий Законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Згідно з п. 7 розділу 2 Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихаємому повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 проміле, а тому, порушень норм національного та міжнародного законодавства при розгляді справи в місцевому суді апеляційний суд не вбачає.
Відтак, доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання його довірителем уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Лабадіна І.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 08 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач