Дата документу 14.11.2025 Справа № 334/1446/25
Єдиний унікальний № 334/1446/25 Головуючий у І інстанції: Філіпова І.М.
Провадження № 22-з/807/133/25 Суддя-доповідач: Поляков О.З.
14 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого: Полякова О.З.
суддів: Гончар М.С.,
Кочеткової І.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиція (м. Київ), про звільнення від сплати аліментів та про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
Рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Сухенко Ю.М. подала апеляційну скаргу.
Постановою колегії суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Сухенко Ю.М. задоволено. Рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 10 липня 2025 рокускасовано. Ухвалено в цій справі нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиція (м. Київ), про звільнення від сплати аліментів та про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей залишено без задоволення.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн.
У жовтні 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2025 року, в якій заявник зазначає, що в описовій частині постанови Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2025 року суд припустився технічної помилки (описки), зазначивши «Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд звільнити його від заборгованості з виплати аліментів та стягнути аліменти з відповідача у зв'язку з тим, що 09.09.2024 діти припинили проживати з матір'ю і проживають разом з батьком». Однак ОСОБА_1 наголошує на тому, що у його позовній заяві відсутня вимога про звільнення від заборгованості з виплати аліментів. Крім того, заявник зазначає, що апеляційний суд у своїй постанові передчасно надав висновок діям батька щодо зміни місця проживання дітей без розгляду судом першої інстанції позовної вимоги про відібрання дітей. Також, на думку ОСОБА_1 , колегія суддів припустилася помилки у визначенні періоду заборгованості зі сплати аліментів, розрахунок якої здійснив державний виконавець.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи заяви і перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заяву слід частково задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Матеріалами справи підтверджено, що в лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Центральний ВДВС у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Обухівський ВДВС в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про звільнення від сплати аліментів та про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, однак під час виготовлення постанови Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2025 року суд допустив описку в її описовій частині, зазначивши: «ОСОБА_1 просив суд звільнити його від заборгованості з виплати аліментів та стягнути аліменти з відповідача у зв'язку з тим, що з 09.09.2024 діти припинили проживати з матір'ю і проживають разом з батьком»
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в цій частині та необхідність виправлення вищезазначеної описки в судовому рішенні.
Разом з тим, іншу частину вимог заяви слід залишити без задоволення з огляду на таке.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначення апеляційним судом таких висновків: «Крім того, заборгованість за аліментами нарахована державним виконавцем за період до серпня 2024 року, у той час як діти проживають з позивачем тільки з вересня 2024 року» є зауваженням суду, в якому апеляційний суд наголошує на проживанні дітей разом з батьком саме до серпня 2024 року, однак початок періоду нарахування державним виконавцем заборгованості не впливає на суть позовних вимог та результат їх розгляду апеляційним судом, тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в частині доповнення постанови апеляційного суду словами: «з грудня 2016 року» апеляційний суд вважає за необхідне відмовити.
Вимогу заявника про виправлення допущеної описки, замінивши слова: «Однак, враховуючи встановлені у справі обставини, які свідчать про те, що позивач самостійно в одноособовому порядку змінив місце проживання дітей без відома їх матері, а вирішення питання про місце проживання дітей та відібрання дітей вирішуються в судовому порядку, тобто, між сторонами наявний спір про визначення місця проживання дітей, висновок суду першої інстанції про доцільність звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів та стягнення їх з ОСОБА_2 є передчасним» на слова: «Однак, враховуючи встановлені у справі обставини, які свідчать про те, що позивач під час війни, діючи одноосібно, прийняв рішення змінити місце проживання дітей без відома їх матері, а вирішення питання про місце проживання дітей для забезпечення їх безпеки та отримання дітьми якісної освіти, а вирішення питання про проживання та відібрання дітей вирішуються в судовому порядку, тобто, між сторонами наявний спір про визначення місця проживання дітей, висновок суду першої інстанції про доцільність звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів та стягнення їх з ОСОБА_2 є передчасним» колегія суддів вважає такою, що не підлягає задоволенню з огляд у на таке.
Чинне процесуальне законодавство передбачає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, точним.
Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який прийняв рішення або ухвалу.
Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, значення дат та строків тощо.
Для наявності підстав для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Властивість судового рішення як акта правосуддя залежить від набрання ним законної сили.
Після набрання судовим рішенням суду законної сили воно починає діяти в повну міру, проявляються всі його правові властивості: загальнообов'язковість, незмінність, неспростовність, виключність, преюдиціальність та реалізованість. Зазначене дозволяє забезпечити захист порушених, оспорених або невизнаних прав, свобод чи інтересів суб'єктів процесу.
Зокрема, незмінність судового рішення виникає до набрання ним законної сили і полягає в тому, що після його проголошення суд, який ухвалив рішення, не має права сам його скасувати або змінити.
При цьому колегія суддів враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 524/1970/21, відповідно до якого не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності щодо: встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо); технічних помилок (тобто таких, що виникли в процесі виготовлення тексту рішення). Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.
Однак доповнення тексту постанови апеляційного суду у спосіб, про який просить заявник, фактично призведе до зміни постанови, що не передбачено положеннями ст. 269 ЦПК України, оскільки по своїй суті не є виправленням описки, а незгода заявника з висновками суду може бути підставою для оскарження такого рішення в касаційному порядку і не може бути підставою для виправлення помилки.
Керуючись ст. 269 ЦПК України, колегія суддів,
Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиція (м. Київ), про звільнення від сплати аліментів та про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Виправити описку в мотивувальній частині постанови Запорізького апеляційного суду від 30 вересня 2025 року, а саме: замість слів «Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд звільнити його від заборгованості з виплати аліментів та стягнути аліменти з відповідача у зв'язку з тим, що з 09.09.2024 діти припинили проживати з матір'ю і проживають разом з батьком», вважати правильним «Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати аліментів та стягнути аліменти з відповідача у зв'язку з тим, що з 09.09.2024 діти припинили проживати з матір'ю і проживають разом з батьком».
Іншу частину вимог заяви - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст ухвали складено 14 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: