Дата документу 11.11.2025 Справа № 2-66/11
Єдиний унікальний №2-0827/66/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Щаслива О.В.
Провадження№ 22-ц/807/1838/25-2 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
11 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Кухаря С.В., Камалової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Войтовича Євгена Михайловича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2019 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» про заміну стягувача його правонаступником, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», боржники- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , орган виконання судового рішення Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником, боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , орган виконання судового рішення Шевченківський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
В обґрунтування заяви посилається на те, що 24 травня 2011 року рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя позов ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 488 664, 77 грн заборгованості за договором кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь ПАТ «Банк Форум» по 850 грн судового збору, по 60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На виконання даного рішення суду Шевченківським районним судом м. Запоріжжя було видано 14 червня 2011 року виконавчі листи №0827/2-66/2011, які пред'являлися ПАТ «Банк Форум» до виконання до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
09 жовтня 2018 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «АНСУ» був укладений договір про відступлення прав вимоги №1274-Ф, на підставі якого ТОВ «АНСУ» набуло право вимоги за Кредитним договором №0135/07/07-КЕ від 20 квітня 2007 року, що був укладений між АКБ «Форум» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_1 , та Договором поруки №146, що був укладений 20 квітня 2007 року між АКБ «Форум» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_2 ..
На підставі вищевикладеного, заявник просив замінити сторону (стягувача) у виконавчих провадженнях по виконанню виконавчих листів №0827/2-66/2011, виданих Шевченківським районним судом м. Запоріжжя по цивільній справі № 2 -0827662011 за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» на стягувача - ТОВ «АНСУ» у зв'язку з переходом до ТОВ «АНСУ» прав кредитора відповідно до Договору №1274-Ф про відступлення прав вимоги від 09 жовтня 2018 року.
Ухвалою Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 18 січня 2019 року вказану заяву задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №0827/2-66/2011, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Банк Форум» 488 664,77 грн заборгованості за договором кредиту - стягувача ПАТ «Банк Форум» правонаступником - ТОВ «АНСУ».
Замінено сторону виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №0827/2-66/2011, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь ПАТ «Банк Форум» по 850 грн судового збору, по 60 грн витрат інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - стягувача ПАТ «Банк Форум» правонаступником - ТОВ «АНСУ».
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Войтович Євген Михайлович подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 18 січня 2019 року скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяв ТОВ «АНСУ» про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена без участі сторін, ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про її існування вона дізналася від свого сина ОСОБА_3 , який намагався оскаржити цю ухвалу в 2024 році. Отже, при винесені цієї ухвали порушено процесуальний закон.З мотивувальної частини ухвали від 18 січня 2019 року неможливо зрозуміти, в якому саме виконавчому провадженні заявник ТОВ «АНСУ» бажає отримати статус стягувача. Відсутня вказівка на боржника, номер провадження та орган, який примусово виконує судове рішення. На момент звернення ТОВ «АНСУ» до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження вже сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і ТОВ «АНСУ» не просило поновити цей строк. Отже, неможливо замінити сторону у виконавчому провадженні, яке не існує та за умови спливу строку на пред'явлення виконавчого документу для виконання без поновлення такого строку.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Ансу» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок ухвалено обгрунтоване та законне судове рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необгрунтованими. В зв'язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.
Задовольняючи заяву про заміну стягувача правонаступником у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що заявником було надано всі належні та допустимі докази, які підтверджували перехід прав та обов'язків від первісного кредитора до нового кредитора на підставі договору відступлення права вимоги №1274-Ф від 09.10.2018 року.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що 24 травня 2011 року рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя позов ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» 488 664, 77 грн заборгованості за договором кредиту. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь ПАТ «Банк Форум» по 850 грн судового збору, по 60 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Дане рішення набуло законної сили 04 червня 2011 року (т.1 а.с.141-142, 148-150).
На виконання вищевказаного рішення суду, Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 14 червня 2011 року видано виконавчі листи №0827/2-66/2011, а саме: №0827/2-66/2011 від 14.06.2011 про стягнення (солідарно) з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором в сумі 488 664, 77 грн; №0827/2-66/2011 від 14.06.2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» 850 грн судового збору та 60 грн витрат ІТЗ; №0827/2-66/2011 від 14.06.2011 про стягнення (солідарно) з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором в сумі 488 664, 77 грн; №0827/2-66/2011 від 14.06.2011 про стягнення (солідарно) з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» 850 грн судового збору та 60 грн витрат ІТЗ.
09 жовтня 2018 року між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «АНСУ» був укладений договір про відступлення прав вимоги №1274-Ф, на підставі якого ТОВ «АНСУ» набуло право вимоги за Кредитним договором №0135/07/07-КЕ від 20 квітня 2007 року, що був укладений між АКБ «Форум» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_1 , та Договором поруки №146, що був укладений 20 квітня 2007 року між АКБ «Форум» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум») та ОСОБА_2 (т.1 а.с.151).
Так, при проведенні передачі наявних документів від ПАТ «Банк Форум» до ТОВ «АНСУ» було встановлено, що відомості про стан виконавчого провадження відсутні та оригінали виконавчих листів N 2-0827/66/2011 від 14.06.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості на адресу ПАТ «Банк Форум» не надходили, що стверджується актом прийому-передачі документації від 09 жовтня 2018 року згідно Договору N 1274-Ф про відступлення прав вимоги від 09 жовтня 2018 року (т.1 а.с.157-160, т.2 а.с.5-7).
05 червня 2019 року за вих.№6856 ТОВ «АНСУ» направило до Управління ДВС ГТУЮ в Запорізькій області та Шевченківського ВДВС ЗМУЮ скаргу щодо ненадання відповідей на запит як ТОВ «Банк Форум», так і правонаступнику ТОВ «АНСУ» щодо стану виконавчого провадження за виконавчим листом №0827/2-66/2011 виданого 14.06.2011 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми боргу у розмірі 488 664, 74 грн (т.1 а.с.222-224).
Відповідно до відповіді Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08.07.2019 року за вих.№6894-03-32/03-42, адресованого ТОВ «АНСУ», вбачається, що перевіркою окремого підрозділу, який є архівною складовою частиною Системи встановлено наявність виконавчого провадження №43170335, за яким стягувачем є ПАТ «Банк Форум», а боржником - ОСОБА_1 , в межах якого 25.12.2014 державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслано на адресу стягувача (в редакції, що була чинною на той час). За повідомленням відділу надати більш детальну інформацію щодо виконавчого провадження в межах виконання за 2014 рік, а також підтверджуючих документів на відправлення стягувачу вказаної постанови з оригіналом виконавчого документа не вбачається можливим у зв'язку зі знищенням архіву виконавчих проваджень та номенклатурних справ (у тому чимлі реєстрів відправки рекомендованої кореспонденції) за 2014 рік, оскільки відповідно до п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби (в редакції, що була чинною на той час) строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки, крім виконавчих проваджень завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 рік. Повторно на виконання виконавчі документи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ АНСУ» або ТОВ «Банк Форум» боргу на виконання не надходили (т.1 а.с.225-227).
Відповідно до відповіді Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 18.11.2019 року за вих.№11275-03-32/03-42, адресованого ТОВ «Ансу», вбачається, що перевіркою окремого підрозділу, який є архівною складовою частиною Системи встановлено, неодноразово перебував виконавчий лист №0827/2-66/2011, останній раз перебувало виконавче провадження №37396682, за яким стягувачем є ПАТ «Банк Форум», а боржником - ОСОБА_2 про стягнення суми боргу в розмірі 488 664, 77 грн, щодо в межах якого 20.12.2013 державним виконавцем Шевченківського ВДВС винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» та надіслано на адресу стягувача (в редакції, що була чинною на той час). Вказане виконавче провадження знищено через спив строків зберігання, а тому надати більш детальну інформацію, за вказаним виконавчим провадженням, неможливо (т.1 а.с.243-245).
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із зміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктивний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватися скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документу, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10. Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 10 вересня 21025 року у справі № 398/6934/24.
У справі, яка переглядається встановлено, що на виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 0827/2-66\2011 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитом. З відповіді Управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 08 липня 2019 року за №6894-03-32/03-42 вбачається, що перевіркою спецпідрозділу системи встановлено наявність виконавчого провадження № 43170335, за яким стягувачем є ПАТ «Банк Форум», а боржником - ОСОБА_1 , в межах якого 25 грудня 2014 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України « Про виконавче провадження» ( т. 1 а.с. 225-227).
З відповіді Управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 18 листопада 2019 року №11275-03-32/03-42 вбачається, що перевіркою бази даних автоматизованої системи виконавчого провадження та його спецрозділу встановлено, що на виконанні в Шевченківському відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області неодноразово перебував виконавчий лист № 0827/2-66/11. За вказаним виконавчим провадженням 20.12 2013 року державним виконавцем відділу винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувчу на підставі п.2 ч. першої статті 47 Закону України « Про виконавче провадження» ( т. 1 а.с. 243-245).
В частині п'ятій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець визначив, у який момент починає перебіг строку пред'явлення виконавчого документу до виконання після його повернення стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення. Початок перебігу такого строку відбувається з наступного дня після постановлення постанови про повернення виконавчого документу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас замінивши сторону виконавчого провадження, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, не перевірив, коли вперше виконавчі листи були пред'явленні до примусового виконання, коли вони були повернуті, коли знову направлялися до виконання, чи направлялися виконавчі листи до виконання після їх повернення в межах строку для їх пред'явлення, передбачених ст. 22 Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, ст. 12 Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Оскільки початок перебігу такого строку відбувається з наступного дня після постановлення постанови про повернення виконавчого документа. В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали про це нічого не йдеться.
Отже, судом першої інстанції не були встановлені обставини, які б свідчили про те, що стягувачем були дотриманні строки звернення виконавчого документа до виконання, що є підставою для процесуального правонаступництва. При цьому, слід також зауважити, що за умови спливу строку на пред'явлення виконавчого документу для виконання, заявник повинен ставити одночасно питання про поновлення такого строку, чого заявником зроблено не було.
Крім того, відповідно до статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд заміняє таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа). державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. до суду за місцем виконання відповідного рішення.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч.2, 3 ст. 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).
ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується копією їх паспортів ( т. 1 а.с. 19- 22). Дана адреса їх місця реєстрації зазначена в кредитному договорі № 0135/07/07-КЕ від 20 квітня 2007 року в додаткових угодах № 1, №2, №3, в договорі поруки від 20 кітня 2007 року, в додатковій угоді до договору поруки № 1 ( т. 1 а.с. 7-19, а.с. 23- 24). Таку ж адресу місця своєї реєстрації ОСОБА_1 зазначає в апеляційній скарзі ( т. 3 а.с. 81)..
Водночас з матеріалів справи вбачається, що судова повістка про виклик ОСОБА_1 до суду на 18 січня 2019 року на адресу її місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 взагалі не направлялась, а була направлена на іншу адресу, а саме: АДРЕСА_2 , яка повернулася з відмітко, що за даною адресою адресата не має ( т. 1 а.с. 181).
При цьому, колегія суддів зауважує, що за адресою: АДРЕСА_2 -А знаходиться відділення № 1700 «Запорізька дирекція ПАТ «Банк Форум», що зазначено в документах, які містяться в матеріалах справи ( т. 1 а.с. 143 ).
Отже, судова повістка про виклик до суду на 18 січня 2019 року не була направлена ОСОБА_1 за місцем її реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , що свідчить про неповідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи.
Судова повістка про виклик до суду на 18 січня 2019 року ОСОБА_2 була направлена за адресою: АДРЕСА_1 , проте конверт повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання», ( т.1 а.с.180), що свідчить про неналежне повідомлення ОСОБА_2 про дату, час, та місце розгляду справи (постанова Верховного Суду від 15 січня 2023 року у справа № 947/15524/20 ).
Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , щодо яких були відсутні докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи, чим порушив конституційне право вказаних осіб на участь у судовому розгляді, не забезпечив їм можливість надати суду докази та навести доводи, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення.
Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону.
Згідно з ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є обов'язковою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення частково апеляційної скарги та скасування оскарженої ухвали суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до цього ж суду.
Колегія суддів зауважує, що, під час нового судового розгляду, суду першої інстанції слід врахувати зазначене судом апеляційної інстанції та прийняти законне й обгрунтовне судове рішення.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. ст. 367, ,368, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Войтовича Євгена Михайловича - задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 січня 2019 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 13 листопада 2025 року.
Головуючий, суддя СуддяСуддя
Подліянова Г.С.Гончар М.С.Кухар С.В.