Справа № 738/2335/25
№ провадження 2-а/738/28/2025
14 листопада 2025 року м. Мена
Менський районний суд Чернігівської області у складі:
судді - Волошиної Н.В.
з участю:
секретаря судового засідання - Шугалій А.С.
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить скасувати постанову №659 від 21 серпня 2025 року, винесену начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн, а справу про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування позову зазначив, що він знаходиться на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та має право на відстрочку. Згідно з довідками №18/1970 від 24 лютого 2025 року та №18/4648 від 16 травня 2025 року, виданими ІНФОРМАЦІЯ_4 , йому була надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підстав пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, підстава - мама має 2 групу інвалідності (безтерміново), на строк до 09 травня 2025 року та на строк до 07 серпня 2025 року відповідно. 12 травня 2025 року, після закінчення строку попередньої відстрочки, він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення відстрочки, про що надав відповідну заяву та пакет документів для надання відстрочки. Проте, у день подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, а саме після реєстрації даної заяви працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , йому було вручено направлення на проходження ВЛК № 769 від 12.05.2025, як зазначено у Постанові № 659 від 21.08.2025, але фактично особисто, на руки йому направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку, не вручалося і наразі його у позивача нема, у зв'язку з чим відсутня можливість прикласти його, як додаток до даної позовної заяви.
У зв'язку з не проходженням ним медичного огляду військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби, уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 , у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП, було складено протокол про адміністративне правопорушення, він відмовився від підписання даного протоколу та на руки не отримував його копію.
21.08.2025 Постановою №659 начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_2 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, його було притягнуто до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу в розмірі 17 000 тисяч гривень. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення Постанови № 659 від 21.08.2025 він не був присутній. Також, засобами поштового зв'язку йому не надходило листа, який би повідомив про винесення вищезазначеної Постанови.
Позивач дізнався про винесену Постанову та про те, що матеріали передані до Менського відділу державної виконавчої служби у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для примусового виконання рішення.
Дану постанову вважає незаконною, винесеною безпідставно та з істотним порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У зв'язку з чим виникли необхідність звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови № 659 від 21.08.2025 року, адже направлення на ВЛК було видане Позивачу всупереч вимогам абз. 3 п. 63 Порядку № 560, згідно з яким військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 17 жовтня 2025 року поновлено ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, позовна заява прийнята для розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 жовтня 2025 року.
22 жовтня 2025 року від відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено у присутності позивача, від отримання та підписання якого позивач відмовився. Позивача було повідомлено про розгляд справи, а тому його неявка у день винесення постанови не перешкоджала розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Позивач під особистий підпис отримав направлення для проходження ВЛК. Проходження ВЛК є не правом, а обов'язком військовозобов'язаного, за порушення якого настає відповідальність. У разі незгоди із направленням на медичний огляд, позивач мав право оскаржити його у встановленому законом порядку.
За клопотанням позивача розгляд справи відкладався у зв'язку з тим, що відповідачем не було направлено на адресу позивача відзив на позовну заяву.
Від позивача відповідь на відзив не надходив.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача - в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну зазначив про розгляд справи без участі представника відповідача.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За визначенням статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з'ясованих в судовому засіданні обставин.
Із поданих до суду сторонами доказів, суд установив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 з 18 березня 2015 року та є придатним до військової служби, що підтверджується записами у військовому квитку серії НОМЕР_1 .
З роздруківки з мобільного додатку «Резерв+», через який формується військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований), сформованої 03.10.2025, вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_3 ); має відстрочку до 05.11.2025, тип відстрочки: п.13 ч.1 ст.23; відомості про попередні ВЛК відсутні, дата уточнення даних - 25.12.2024.
Згідно з довідкою №18/1970 від 24 лютого 2025 року, виданою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , 1985 року народження, надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підстав пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, підстава - мама має 2 групу інвалідності (безтерміново), на строк до 09 травня 2025 року.
Згідно з довідкою №18/4648 від 16 травня 2025 року, виданою ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , 1985 року народження, надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, підстава - мама має 2 групу інвалідності (безтерміново), на строк до 07 серпня 2025 року.
11 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_1 інспектором ВОМР ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення №659, згідно з яким 11 серпня 2025 року о 13 год 55 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_1 в умовах особливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022, був направлений на ВЛК (направлення №769 від 12.05.2025), але не пройшов медичний огляд (не надав результати ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
21 серпня 2025 року начальник територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановив, що ОСОБА_1 , винний у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає адміністративній відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: в умовах особливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022, ОСОБА_1 ,1985 року народження, був направлений на ВЛК (направлення №769 від 12.05.2025), але не пройшов медичний огляд (не надав результати ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги абз.4 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не виявлено, майнової шкоди не заподіяно.
За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн.
25 серпня 2025 року ОСОБА_1 було направлено копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, роз'яснено строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу. Натомість постанова не була вручена адресату у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою, про що свідчить довідка Укрпошти про причини повернення/доставки.
Згідно із Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані, у тому числі, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нормами ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно із пунктом 3.1. глави 3 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (в подальшому - Положення № 402), медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560). Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Пунктом 56 Порядку № 560 (у редакції чинній станом на 06.05.2025) передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Пунктом 57 Порядку № 560 визначено, що для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Пункт 58 Порядку № 560 визначає, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Пунктом 60 Порядку № 560 передбачено, комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Згідно з пунктом 63 Порядку №560 військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії, за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Відповідно до військово-облікових документів ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та придатним до військової служби, раніше не визнавався обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я.
12.05.2025 позивачем було подано до ІНФОРМАЦІЯ_7 (Мена) заяву та пакет документів для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. ОСОБА_5 неодноразово надавалася відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки мати позивача є особою з інвалідністю 2 групи безстроково, в тому числі і за заявою поданою ним 12.05.2025.
Проте, в день подання позивачем заяви для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому було вручено направлення на військово-лікарську комісію № 769 з метою визначення придатності до військової служби.
З огляду на мету проведення медичного огляду (визначення придатності до військової служби) його проходження військовозобов'язаним не є необхідним та доцільним у разі наявності права на відстрочку від призову на військову службу відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відтак, фактична вимога пройти медичний огляд до прийняття рішення комісією за заявою про надання відстрочки суперечить приписам Порядку №560.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від ОСОБА_1 заяви та документів, які підтверджують наявність підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, повинен був розглянути зазначене питання без попереднього проходження ним військово-лікарської комісії та уточнення військово-облікових даних.
Разом з тим, окремо суд зауважує, що Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обставин у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитись.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол повинен складатися у точній відповідності із законом, оскільки відповідно до приписів ст.254 КУпАП за своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до змісту ст. 279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки органом (посадовою особою) при розгляді справи про адміністративне правопорушення по суті.
Системний аналіз приписів ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
Зі змісту протоколу №659 від 11 серпня 2025 року, складеного в рамках адміністративної справи, вбачається, що ОСОБА_1 в умовах особливого періоду та під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022, був направлений на ВЛК (направлення №769 від 12.05.2025), але не пройшов медичний огляд (не надав результати ВЛК) з метою визначення придатності до військової служби, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. У ньому відсутнє будь-яке посилання на порушення особою спеціального законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
В подальшому орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення виносить постанову № 659 по справі про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2025 року, самостійно змінюючи фабулу адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , інкримінував позивачу саме порушення вимог абз.4 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що є неприпустимим.
Також, суд звертає увагу на невідповідність змісту оскаржуваної постанови, зокрема, у мотивувальній її частині зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, при цьому в резолютивній частині оскаржуваної постанови взагалі відсутнє посилання на будь-яку статтю КУпАП, не зроблено висновок про визнання особи винуватою у вчиненні будь-якого адміністративного правопорушення, а лише постановлено про накладення штрафу, що є істотним порушенням вимог законодавства та є також підставою для її скасування.
Стаття 268 КУпАП гарантує особі, яку притягують до адміністративної відповідальності, право знати, в чому її звинувачують, зокрема яку статтю закону вона порушила.
Окрім того, стягнення у виді штрафу повинно визначатися в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян із визначенням його у грошовій сумі в перерахунку його розміру в гривнях.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи вказані вище суперечності, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд встановив, що позивач при подачі позовної заяви до суду сплатив судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Суд дійшов висновку, з урахуванням положень частини першої статті 139 КАС України, судові витрати, пов'язані зі сплатою позивачем судового збору у розмірі 605,60 грн необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-6, 77, 139, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову № 659 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 21 серпня 2025 року, винесену начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_8 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому не було вручено копію рішення після його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач:
ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Н.В.Волошина