16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1488/25
Провадження №2/730/669/2025
/ з а о ч н е /
"14" листопада 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Граб С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») через систему «Електронний суд» звернулось до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за Договором про надання кредиту №484599-КС-002 від 30.08.2024р. у розмірі 170025,48 грн, що складається з: прострочених платежів по тілу кредиту - 64526,20 грн, прострочених платежів по процентах - 99005,64 грн, прострочених платежів за комісією - 6493,64 грн, боргу по штрафах - 0,00 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що у відповідності до Законів України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування» 30.08.2024р. між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 у електронній формі шляхом використання електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором було укладено вказаний кредитний договір. За умовами даного кредитного договору товариство повинно було надати позичальнику грошові кошти в сумі 33000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник повинен був повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Також 07.01.2025р. між сторонами в той же спосіб було укладено додаткову угоду, згідно якої товариство надає позичальнику додатково кредит у розмірі 49000,00 грн. Позивач виконав взяті зобов'язання, перерахувавши відповідачу на вказану ним в особистому кабінеті банківську картку обумовлену суму кредитних коштів, тоді як позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином та своєчасно не виконав. Однак, позичальник до теперішнього часу свої зобов'язання за кредитним договором належним чином та в повному обсязі не виконав, здійснивши лише часткову оплату на загальну суму 89363,33 грн. У зв'язку з порушенням позичальником зобов'язання станом на 04.09.2025р. у нього утворилась вищевказана заборгованість у сумі 170025,48 грн, в тому числі: прострочені платежі по тілу кредиту - 64526,20 грн, прострочені платежі по процентах - 99005,64 грн, прострочені платежі за комісією - 6493,64 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Позивач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в електронній формі через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), але своїм правом на участь не скористався, про причини неприбуття не повідомив, інших заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав, у п.6, 7 прохальної частини позову просить розглядати справу у відсутність його представника та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи за останньою відомою зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання, що підтверджується оголошенням на офіційному вебсайті Судової влади України від 15.10.2025р. (ч.11 ст.128 ЦПК України) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (повернення судової кореспонденції з довідкою АТ «Укрпошта» ф.20 із зазначенням причин повернення «адресат відсутній» згідно з ч.6-8 ст.128 ЦПК України вважається належним сповіщенням особи), але в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов чи інших заяв з процесуальних питань не подав.
Неявка належним чином сповіщених сторін у даному випадку у відповідності до положень ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зі згоди позивача суд ухвалює про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
У ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За приписами ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).
Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У судовому засіданні встановлено, що 30 серпня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №484599-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
30 серпня 2024 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) ТОВ «Бізнес Позика» укласти Договір №484599-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
30 серпня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 було укладено Договір №4784599-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма). За умовами даного договору товариство надає позичальнику в кредит грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за його користування та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (п.2.1); загальний розмір кредиту - 33000,00 грн (п.2.1, 2.6), який надається шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок позичальника з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу НОМЕР_1 (п.3.2.6, розділ 12); строк, на який надається кредит, - 24 тижнів (п.2.3); стандартна процентна ставка за кредитом - в день 2,0% фіксована, знижена процентна ставка за кредитом - в день 1% фіксована (п.2.4); комісія за надання кредиту - 6600,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту (п.2.5); строк дії договору - до 14.02.2025р. (п.2.7), що є датою повернення кредиту (п.2.13); денна процентна ставка - 0,86% (п.2.11); дата видачі кредиту - 30.08.2024р. (п.2.12); сторонами погоджено Графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка (п.4.2.2); у разі не повернення будь якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань позичальника (п.4.2.4).
07 січня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 пропозицію укласти Додаткову угоду (оферта) до Договору №484599-КС-002 про надання кредиту від 30.08.2024р. (Споживчий кредит. Електронна форма).
07 січня 2025 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) ТОВ «Бізнес Позика» щодо укладання Додаткової угоди до Договору №484599-КС-002 про надання кредиту від 30.08.2024р.(Споживчий кредит. Електронна форма).
07 січня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» і ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №1 до Договору №484599-КС-002 про надання кредиту від 30.08.2024р.(Споживчий кредит. Електронна форма), за умовами якої сторони підтверджують, що станом на 07.01.2025р. сума неповернутого позичальником кредиту складає 15526,20 грн (п.1); кредит збільшується на 49000,00 грн (п.3.1), після чого загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту становить 64526,20 грн (п.3.2); строк кредитування продовжується на 130 днів із дати укладення цієї додаткової угоди, а загальний строк кредитування за договором становить 299 днів (п.4); комісія за надання додаткової суми кредиту складає 9800,00 грн (п.5); денна процентна ставка - 0,82% (п.6); строк дії договору - до 24.06.2025р. (п.8.1); сторони встановили новий графік платежів (п.8.2).
Аналогічна за змістом інформація щодо порядку кредитування та умов повернення кредиту наведена й у Паспортах споживчого кредиту, які підписані сторонами 30.08.2024р., 07.01.2025р.
ТОВ «Бізнес Позика» згідно правоустановлюючих документів зареєстроване й належать до фінансових установ з правом надання фінансових послуг, що підтверджується копією Свідоцтва серії ФК №880 від 06.04.2017р., виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яке було чинним на час укладення між сторонами кредитного договору й видачі кредиту.
Оскільки вказані кредитний договір з додатковою угодою зафіксовані в кількох документах, створені в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, вчинені в електронній формі за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноваженого представника кредитодавця та одноразовим ідентифікатором позичальника, особу якого було ідентифіковано й верифіковано, з огляду на їх неоспорювання відповідачем, письмова форма даних правочинів дотримана. При цьому, суд констатує, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення послідовності дій щодо акцептування пропозиції укласти електронний договір, подальше укладення між позивачем і відповідачем електронного кредитного договору на сайті є неможливим. Тобто, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному кредитному договорі й додатковій угоді досягли згоди щодо всіх істотних умов цих правочинів, у зв'язку з чим вони у силу положень ст.629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.
Зазначене відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», не суперечить приписам ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 12 січня
2021 року у справі №524/5556/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Крім того, довідками (візуальна форма) ТОВ «Бізнес Позика» підтвердило послідовність дій ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті щодо укладення електронного договору про надання кредиту та додаткової угоди до нього.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Бізнес Позика» зазначені свої зобов'язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши ОСОБА_1 можливість користуватися обумовленою сумою фінансових ресурсів, а позичальник користувався ними, цим самим схвалюючи укладений правочин відповідно до погоджених сторонами умов. Наведене підтверджується довідками ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення ТОВ «Бізнес Позика» переказу грошових коштів у загальній сумі 82000,00 грн (30.08.2024р. - 33000,00 грн, 07.01.2025р. - 49000,00 грн) на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , що була повідомлена позичальником у кредитному договорі (призначення платежу - перерахування коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору №484599-КС-002 від 30.08.2024р.), а також наданими АТ КБ «ПриватБанк» довідкою про емітування картки та випискою по рахунку відповідача, які є належними й допустимими доказами в справі.
Натомість, ОСОБА_1 свої договірні зобов'язання виконував неналежним чином і несвоєчасно, кредит та проценти за його користуванням у відповідності до умов договору та графіку платежів не сплатив.
Згідно доданих до позовної заяви розрахунку та довідки заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Бізнес Позика» по кредитному договору №484599-КС-002 від 30.08.2024р. станом на 31.07.2025р. складає 196738,99 грн, з яких: борг за тілом кредиту - 64526,20 грн, борг за відсотками - 99005,64 грн, борг за комісією - 6493,64 грн, борг за штрафами - 26713,51 грн, що відповідачем не спростовано, зокрема й шляхом надання інших своїх контрозрахунків.
Суд вважає правомірним нарахування ТОВ «Бізнес Позика» ОСОБА_1 процентів за користування кредитом саме у межах встановленого та погодженого сторонами строку дії договору з урахуванням додаткової угоди до нього, який є рівним строку кредитування (загалом 299 днів, до 24.06.2025р.), ці відсотки не є процентами, які нараховуються за порушення грошового зобов'язання (ч.2 ст.625 ЦК України), що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16.
Крім того, суд не вбачає підстав для визнання несправедливими умов укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки нараховані у межах строку кредитування відсотки, які значно перевищують тіло кредиту і з яким позичальник погоджувався, підписуючи договір, не відносяться до сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації в розумінні положень п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
При цьому, величина денної процентної ставки, встановленої у кредитному договорі (0,86%) та в додатковій угоді до нього (0,82%), не перевищує максимальну величину (1%), передбачену приписами ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи принцип свободи договору відповідач мав можливість не вступати з позивачем у кредитні правовідносини, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування кредитними коштами несправедливим, проте погодився на такі умови договору, підписавши його без будь яких застережень. Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право, передбачене п.5.1.2 договору, на відмову протягом 14 календарних днів від договору без пояснення причин відповідач продовжував користуватися кредитними коштами позивача й до нього з жодними заявами не звертався.
Прикметно, що чинне законодавство не наділяє суд повноваженнями зменшувати суми процентів за користування кредитом, які позичальник зобов'язаний сплатити відповідно до умов кредитного договору.
Одночасно суд звертає увагу відповідача, що порушення ним орієнтованого графіку платежів закономірно призвело до збільшення загальної вартості кредиту, так як згідно п.4.2.4 договору у разі прострочення повернення платежів кредитодавець здійснює коригування зобов'язань позичальника, а проценти нараховуються на фактичний залишок суми кредиту.
Право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту, яка є складовою частиною загальних витрат за споживчим кредитом, передбачене п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.11, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції з 10 червня 2017 року), Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08 червня 2017 року №49 (Правила про споживчий кредит), і з такою умовою договору позичальник погодився, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 13.07.2022р. у справі №496/3134/19.
Водночас, даючи оцінку розміру заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача кредитної заборгованості, суд зважує на таке.
У п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачу нараховувалась неустойка за прострочення виконання ним зобов'язань за кредитним договором, укладеним 30.08.2024р., тобто після 24 лютого 2022 року, коли Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022р., в Україні було введено воєнний стан, який триває і донині, тому ця неустойка підлягає списанню кредитодавцем і не може бути стягнута з позичальника.
При цьому, суд констатує, що хоча позивач правомірно і не заявляє вимоги про стягнення з відповідача залишку боргу по штрафах у сумі 26713,51 грн, що зазначена в розрахунку заборгованості за кредитом, проте й умовчує про нараховану й уже сплачену позичальником неустойку в сумі 14286,49 грн, яка безумовно мала бути списана кридотодавцем на підставі п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Тому, вказана сума безпідставно сплаченої позичальником неустойки в силу вимог ст.19 Закону України «Про споживче кредитування», ст.534 ЦК України підлягає зарахуванню йому в рахунок погашення наявної заборгованості за комісією (6493,64 грн) та процентами (7792,85) по кредиту.
Отже, після проведеного судом перерахунку та в межах заявлених позовних вимог заборгованість відповідачаперед позивачем за кредитним договором №484599-КС-002 від 30.08.2024р. має складати 155738,99 грн, з яких: 64526,20 грн - борг за тілом кредиту, 91212,79 грн - борг за відсотками за користування кредитом.
Натомість ОСОБА_1 усупереч положенням ст.12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання нею своїх кредитних зобов'язань та спростування позовних вимог кредитодавця, зокрема й щодо укладення кредитного договору та отримання кредиту, а відсутність у неї коштів не може бути підставою для звільнення її від погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, підсумовуючи вищевказані обставини справи, суд висновлює, що даний позов ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню на загальну суму 155738,99 грн, з яких: 64526,20 грн - борг за тілом кредиту, 91212,79 грн - борг за відсотками за користування кредитом.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» суд задовольняє частково, то у відповідності до положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2218,86 грн (155738,99 : 170025,48 х 2422,40) сплаченого при подачі заяви судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.6, 203, 205, 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 625-629, 638-642, 1046-1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №484599-КС-002 від 30.08.2024р. у розмірі 155738,99 грн, з яких: 64526,20 грн - борг за тілом кредиту, 91212,79 грн - борг за відсотками за користування кредитом.
У задоволенні решти вимог позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2218,86 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ-41084239, юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець