Справа № 473/3709/25
"13" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської областів складі: головуючої судді Лузан Л.В.,за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., позивачки ОСОБА_1 , її представниці адвоката Берікул Л.В., представника відповідачки адвоката Вишневського А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,
в липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (дід позивачки). Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої ввійшло нерухоме майно. Позивачка є спадкоємцем за заповітом, проте в передбачений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звернулася. Разом з тим, вважає, що встановлений законом шестимісячний строк для того звернення нею пропущено з поважних причин (не знала про існування заповіту, складеного за життя ОСОБА_3 , відповідно до якого останній заповів належні йому житловий будинок та земельну ділянку позивачці). В зв'язку з чим, ОСОБА_4 просила про визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, тривалістю в два місяці.
В судовому засіданні представник відповідачки адвокат Вишневський А.А. заявив клопотання про виклик та допит в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які можуть підтвердити обставини про обізнаність позивачки щодо наявності складеного спадкодавцем заповіту. Звернення з обумовленим клопотання на даній стадії розгляду справу останній обґрунтовував тим, що відповідачка через похилий вік (відповідачка 10 лютого 1941 року народження), незадовільний стан здоров'я (має обмеження в пересуванні) отримала доступ до правничої допомоги лише в жовтні 2025 року (коли було прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги).
Представниця позивачки адвокат Берикул Л.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення даного клопотання, вказуючи на те, що обставини, які бажає довести сторона відповідачки не можуть бути доведені за допомогою показань свідків. Одночасно заявила клопотання про виклик та допит в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 , що зумовлено необхідністю спростування доводів представника відповідачки, наведених у відзиві на позов.
Позивачка ОСОБА_1 підтримала позицію своєї представниці.
Представник відповідачки адвокат Вишневський А.А. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони позивачки, вказуючи на його необґрунтованість.
При цьому, з огляду на вищевикладене, представники сторін вказували на поважність
пропуску строку на подання клопотання про виклик свідків.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Згідно з п.5 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Відповідно до ч.ч.1 -3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 5, 6 ст.81,78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасники справи мають право подавати суду докази (до яких відносяться показання свідків) (п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України).
Згідно ст. 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Відповідно до ч.3 ст. 91 ЦПК України заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч.1 ст. 126 ЦПК України).
Згідно ч.ч.1,4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Водночас, надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).
Отже, з огляду на викладене, враховуючи, що представниками сторін наведені належні та достатні обґрунтування поважності пропуску строку на подання клопотання про виклик свідків, а також з метою забезпечення права кожної сторони на доведення під час судового розгляду тих обставин, на які вони посилаються, суд прийшов до висновку, що є підстави для поновлення строку, задоволення клопотань представників сторін про виклик свідків.
Керуючись ст.ст. 91, 126,127, 260,261 ЦПК України, суд
в судове засідання викликати свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В.Лузан