12.11.2025 Справа №607/23556/25 Провадження №1-кс/607/6714/2025
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025211040001596 від 17.09.2025 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Малі Дедеркали Шумського району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, штаб-сержанта 3 категорії інструктора ІНФОРМАЦІЯ_2 , розлученого, що має на утриманні одну малолітню дитину, учасника бойвих дій, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч.2 ст.345 КК України,-
До слідчого судді із вказаним клопотанням звернувся прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
В обґрунтування зазначених вимог прокурор вказує, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2025 застосовано стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло на строк до 16.11.2025. 11.11.2025 відповідно до ст. 290 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, а сторонам надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Підставою для продовження строку дії вказаного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч.2 ст.345 КК України, окрім того, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які лягли в основу застосування стосовно підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати. З метою забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у ньому.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання заперечили, вказуючи на недоведення продовження існування ризиків, на які вказано у клопотанні, які істотно зменшились, натомість просили змінити підозрюваному запобіжний захід із домашнього арешту на особисте зобов'язання, оскільки останній є військовослужбовцем, учасником бойових дій та тривалий час проходить військову службу за контрактом в ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка пов'язана із цілодобовим перебуванням на місці служби. Крім цього, у підозрюваного наявні хронічні захворювання, пов'язані із проходженням військової служби. Також, зазначили, що у зв'язку із застосуванням цілодобового домашнього арешти позбавлений можливості утримувати заробітну плату та на утриманні підозрюваного ОСОБА_4 перебуває одна малолітня дитина.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши копії матеріалів, долучених до клопотання, слідчий суддя дійшов до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12025211040001596 від 17.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.
18.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в: опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків; умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
19.09.2025 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області до підозрюваного ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за місцем проживання та покладено на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків визначено по 16.11.2025.
11.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в: опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків; умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Також, 11.11.2025 відповідно до ст. 290 КПК України, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, а сторонам надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Дослідивши обставини вчинення зазначених кримінальних правопорушень, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в: опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків; умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами та за які передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до двох років (ч. 2 ст. 342 КК України) та до п'яти років (ч. 2 ст. 345 КК України). Зазначене підтверджується долученими до клопотання матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до приписів ч. ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 6 ст. 181 КПК України визначено, що у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Слідчий суддя встановив, що ризик, передбачений п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, визначений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.09.2025 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, на даний час продовжують існувати.
Разом з тим, враховуючи, що фактів порушення покладених обов'язків підозрюваним не встановлено, та з урахуванням даних про особу підозрюваного, який раніше судимий, є учасником бойових дій та на даний час проходить військову службу за контрактом, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, малолітню дитину на утриманні, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчене та усі докази у справі зібрані, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного ОСОБА_4 можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, який буде достатнім для подальшого забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризику, визначеному пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під домашнім арештом цілодобово, оскільки прокурором не доведені обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеного у клопотанні.
Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
Отже, з урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваного та стан його здоров'я, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є цілком достатнім для завдань даного кримінального провадження.
Зважаючи на обставини кримінальних правопорушень, характеристику підозрюваного, слідчий суддя переконаний, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе у повній мірі забезпечити можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та забезпечити досягнення мети цього кримінального провадження.
Крім того, враховуючи тяжкість та характер інкримінованих кримінальних правопорушень, продовження існування встановленого ухвалою слідчого судді при застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ризику, передбаченого пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, покладення яких необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючому ризику та ефективності здійснення кримінального провадження.
За таких обставин клопотання сторони обвинувачення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає до часткового задоволення, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному із домашнього арешту на особисте зобов'язання, задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання сторони обвинувачення - задовольнити частково.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч.2 ст.345 КК України, застосований запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися з Чортківського та Кременецького районів Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до УДМС України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Повідомити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 письмово під розпис покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків до 10 січня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 у вказаному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_4 , прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1