Справа № 592/13390/25
Провадження № 3/592/2953/25
12 листопада 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков Ігор Геннадійович, розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
11.08.2025 року о 16:33 год. в м. Суми, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 22, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, не природна блідість обличчя. Водій від огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в закладі охорони здоров'я категорично відмовився, що зафіксовано на безперервну відеофіксацію.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду письмові пояснення по справі в яких зазначив, що він є офіційним опікуном свого недієздатного дідуся (підтверджується рішенням суду та посвідченням опікуна) і щоденно виконує пов'язані з цим обов'язки. Це підтверджує фактичну безперервність виконання ним соціально значущих обов'язків та його відповідальність. Крім того, у нього діагностовано посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), що підтверджено медичною довідкою. ПТСР - це медичний діагноз, який може впливати на емоційний стан та реактивність у стресових ситуаціях (наприклад, у спілкуванні з патрульною поліцією). Наявність діагнозу само по собі є підставою для врахування судом пом'якшуючих обставин, але жодним чином не пов'язано з безпекою дорожнього руху. Зазначає, що він не приймав і не приймає жодних лікарських препаратів, які могли б вплинути на його здатність керувати транспортним засобом. Це є моїм законним правом відповідно до ст. 43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», адже лікування є добровільним. Таким чином, будь-які припущення щодо можливого вживання медикаментів є безпідставними, а поліція не має жодних доказів зворотного, адже тягар доказування завжди лежить на стороні, яка щось стверджує. Вищезазначене, вказує на необхідність ретельної перевірки належності доказів, на яких ґрунтується протокол, оскільки помилки або спотворення в описі події можуть призвести до необґрунтованого застосування заходів адміністративного впливу. У даній справі очевидно, що працівники поліції діяли маніпулятивно: вони не оформили направлення на медичний огляд, натомість зафіксували у протоколі неправдивий запис про нібито «категоричну відмову». Такі дії є грубим порушенням закону і фактично позбавляють протокол доказової сили. Таким чином, його дії не містили складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а відповідальність за порушення процедури лежить виключно на працівниках поліції. Водночас складання протоколу про адміністративне правопорушення є лише однією зі стадій адміністративного провадження і само по собі не є достатнім доказом. У його справі протокол складено з процесуальними порушеннями. Це означає, що він не може визнаватися належним і достатнім доказом. Частина 5 ст. 266 КУпАП прямо визначає: огляд, проведений із порушенням закону, є недійсним. А згідно з принципом презумпції невинуватості, усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд і закріплює принцип презумпції невинуватості (ч. 2 ст. 6 Конвенції). Важливо, що винність особи у справах про адміністративні правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях. Будь-які сумніви мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до відповідальності. Таким чином, вважає, що у його ситуації провадження як за ч. 3 ст. 130 КУпАП, так і за ч. 4 ст. 126 КУпАП підлягають закриттю через відсутність передбачених законом елементів складу правопорушення та невідповідність дій працівників поліції усталеній судовій практиці.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 419865 від 11.08.2025 року (а.с. 1), направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.08.2025 року (а.с. 3), актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 11.08.2025 року (а.с.4), копією постанови Серія ЕНА № 5456384 від 11.08.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 20400грн. (а.с. 5), відеозаписом на оптичному носії даних DVD-R стосовно ОСОБА_1 (а.с. 12).
Крім того, постановою судді Лохвицького районного суду Полтавської області області від 18.02.2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, постановлено піддати його адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу на користь держави в розмірі 17000,00 грн. (а.с. 7-8).
Крім того, постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 31.07.2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, постановлено піддати його адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу на користь держави в розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років (а.с. 9-11).
Згідно довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції від 13.08.2025 року, транспортний засіб ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до інформаційно-пошукових систем МВС України, належить гр. ОСОБА_2 (а.с. 6).
Згідно ч. 3 ст. 130 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки транспортний засіб ЗАЗ, номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до інформаційно-пошукових систем МВС України, належить ОСОБА_2 .
Із змісту ст. 304 КУпАП вбачається, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються посадовою особою, яка винесла постанову.
Таким чином, оскільки по справі про адміністративне правопорушення наявні обставини, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного штрафу, відтак приходжу висновку про можливість, доцільність та необхідність розстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на 12 (дванадцять) місяців.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.40-1, ч. 3 ст.130, ст. ст.283,284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді адміністративного штрафу на користь держави в розмірі 51000(п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу.
Розстрочити виконання постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 гривень 00 копійок на строк 12 (дванадцять) місяців, тобто до 12.11.2026 року.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
На підставі частини 1статті 307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до частини 1статті 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною 2статті 308 КУпАПу порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, тобто 102000,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в десяти денний строк до Сумського апеляційного суду з дня її винесення.
Суддя Ігор БИЧКОВ