Справа № 307/1613/25
Провадження № 2/307/549/25
05 листопада 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Ком'яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,
Акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування. Позовні вимоги представник мотивує тим, що 01 липня 2024 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 , був укладений договір страхування наземного транспорту №1312/24-Т/ДП/20, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження знищення автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 02 вересня 2024 року сталося ДТП за участю автомобіля «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки «Mercedes - Benz Sprinter 313 С», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 листопада 2024 року по справі №301/3073/24 винним у вчиненні вищезазначеного ДТП було визнано ОСОБА_1 . Відповідно до рахунку на оплату СТО ТОВ «Карат Мотор» №ТРД0000864 від 20 вересня 2024 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 442006,74 грн. З метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту, внаслідок ДТП, яка мала місце 02 вересня 2024 року, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було замовлено проведення авто товарознавчого дослідження. Відповідно до Звіту №172117 від 30 вересня 2024 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_1 , складає 443 927,62 гривень. У зв'язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування позивачем було виплачено страхове відшкодування на рахунок СТО в розмірі 442 006,74 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №49078158 від 11 жовтня 2024 року. 3 огляду на викладене і відповідно до умов договору страхування позивач поніс збитки в розмірі 442 006,74 гривень. Факт здійснення відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_4 , на суму 442 006,74 грн., підтверджується актом виконаних робіт №KM00128303 від 13.11.2024 року. На підставі ст. 993 ЦК України та ст.108 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ««Mercedes - Benz Sprinter 313 С», державний номерний знак НОМЕР_3 , була застрахована ПрАТ "СК "Перша", ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» має право зворотної вимоги до зазначеного товариства. 14 жовтня 2024 року позивачем було надіслано на адресу ПрАТ "СК "Перша" Претензію про відшкодування збитків з додатком копій необхідних документів. Згідно Полісу №ЕP/220078625, ліміт відповідальності ПрАТ "СК "Перша" за шкоду, заподіяну майну, складає 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень 00 копійок. Крім того, умовами Полісу передбачена франшиза у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок. Відповідно до Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком. 29 жовтня 2024 року ПрАТ "СК "Перша" були виконані взяті на себе зобов'язання згідно полісу EP/220078625, у розмірі 156 800,00 грн. (в межах ліміту, та за вирахуванням франшизи у розмірі 3200,00 грн.), що підтверджується платіжною інструкцією №7993. Тобто, невиплаченою залишається сума в розмірі 285 206,74 грн. (442 006,74 грн. (сума понесених збитків) - 156 800, 00 грн.(сума страхового відшкодування сплачена ПрАТ "СК "Перша") = 285206,74 грн.). Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 285206 гривень 74 копійки як відшкодування витрат заподіяних позивачеві та 4278 гривень 10 копійок сплаченого судового збору.
Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що визнає позов частково та не заперечує факту вчинення ДТП, внаслідок якого завдано шкоди майну позивача, однак категорично не погоджується з розміром заявлених позовних вимог. Вважає, що сума 285206,74 гривень, яку позивач просить стягнути, є суттєво завищеною. Обчислення збитків не відповідає дійсному розміру завданої шкоди. Зазначає, що позивач самостійно долучив експертний звіт, в якому вартість відновлювального ремонту транспортного засобу визначена у сумі 206242,35 грн. з урахуванням фізичного зносу. Проте заявлена до стягнення сума - 442 006,74 грн., а до нього пред?явлено вимогу на 285 206,74 грн., що суперечить змісту долучених до позову документів. Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та експертних досліджень у сфері оцінки колісних транспортних засобів, оцінка вартості відновлювального ремонту повинна проводитися з урахуванням зносу комплектуючих виробів. У пункті 6.2 вказано: «У випадках, коли згідно з технологічними вимогами і допускається відновлення пошкоджених елементів без заміни, у розрахунку вартості відновлювального ремонту враховуються витрати на ремонт без їх заміни». Пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 01.03.2013 року також вказує: «При визначенні розміру шкоди, завданої транспортному засобу, враховується його технічний стан та фізичний знос. Вартість ремонту не повинна перевищувати вартості відновлення майна з урахуванням його попереднього технічного стану» Сума у 206242,35 грн., зазначена у звіті, поданому самим позивачем, є єдиним обґрунтованим і документально підтвердженим розрахунком шкоди, який відповідає чинному законодавству України, у тому числі Методикам експертної оцінки, практиці Верховного Суду та вимогам Цивільного кодексу. Всі інші суми, що значно перевищують зазначене значення, ґрунтуються на рахунках СТО, які суперечать цій експертизі та не можуть вважатися доказом реальної шкоди. Постанова Великої Палати ВС від 04.07.2018 року, справа №755/18006/15-ц: «Відшкодуванню підлягає лише різниця між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхової виплати. Фактичний розмір шкоди - це та сума, яка необхідна для повернення речі до її передаварійного стану, з урахуванням і зносу.» Отже, мова може йти виключно про суму у 49442,35 грн. - як різниця між 206 242,35 грн. та 156 800,00 грн., які вже сплачені страховою компанією «Перша». Крім того, позивач не довів, що усі пошкодження, відображені в рахунках на суму понад 442 тис. грн.., є наслідком саме цього ДТП. На місці події було зазначено, що задня частина автомобіля раніше вже зазнавала механічних пошкоджень, отже наявні підстави сумніватися в об?єктивності повного переліку заявлених до відшкодування витрат. Замість відновлення частини пошкоджених деталей, таких як верхня частина багажника та інші, було проведено їх повну заміну, що значно збільшило вартість ремонту. Ці витрати є необґрунтованими. Також зазначає, що експертиза проводилася без участі відповідача, що порушує принципи змагальності та рівності сторін. Просить суд врахувати критично складне матеріальне становище, а саме, що позбавлення водійського посвідчення призвело до втрати основного джерела доходу та засобу існування Додатково звертає увагу суду, що після ДТП ним у досудовому порядку було здійснено компенсацію вартості ремонту автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter», на якому він перебував за кермом. Ці витрати були необхідними та були понесені з особистого бюджету. Вказане значно ускладнило матеріальне становище та підтверджує добросовісність і готовність нести відповідальність за завдану шкоду, але в межах і обґрунтованої суми. Враховуючи викладене, просить суд частково відмовити у задоволенні позову ПрАт «СК «Арсенал Страхування» та зменшити суму, що підлягає стягненню з відповідача.
Представник позивача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» подав до суду відповідь на відзив, який мотивовано тим, що згідно рахунку на оплату СТО, наданий ТОВ «Карат Мотор» №ТРД0000864 від 20 вересня 2024 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , складає 442 006,74 грн. У зв'язку з викладеним і відповідно до умов договору страхування позивач відшкодував витрати на ремонт автомобіля на рахунок СТО, кошти в сумі 442 006,74 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №49078158 від 11.10.2024 року. Факт здійснення відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , на суму 442 006,74 грн., підтверджується Актом виконаних робіт №КМ00128303 від 13.11.2024 року. З метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту, внаслідок ДТП, яка мала місце 02.09.2024 року, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження. Відповідно до Звіту №172117 від 30.09.2024 року вартість відновлювального ремонту (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу), автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , складає 206242,35 гривень, а вартість відновлювального ремонту (без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу), автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , складає 443927,62 гривень.Твердження відповідача щодо неповідомлення його про огляд транспортного засобу, є безпідставним, оскільки згідно п. 5.2. Наказу Міністерства юстиції України, державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 «Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», вказано, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. Тобто, зазначений пункт не містить імперативної вимоги до позивача викликати заінтересованих осіб на огляд транспортного засобу. Звертає увагу суду на те, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу, визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, зобов'язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків. Норми чинного законодавства не містять вимоги, за змістом якої розмір матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, може бути підтверджений виключно звітом про оцінку, складеним згідно з Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Перелік можливих доказів у даному випадку не є вичерпним, а визначальним є факт відповідності розрахунку суми матеріального збитку вимогам законодавства. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати. Просить суд, задовольнити позовні вимоги з урахуванням вищезазначеного в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, так як надіслав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав позовні вимоги частково, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 травня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначення справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні встановлено, що 02 вересня 2024 року, о 13 год. 05 хв., в с. Вільхівка, на автодорозі Н 09, відповідач ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «Mercedes - Benz», державний номерний знак НОМЕР_6 , не дотримався безпечної дистанції і допустив зіткнення з автомобілем марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
3 вересня 2024 року, у зв'язку з вказаною дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , ОСОБА_4 звернувся із заявою в ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про настання події, що має ознаки страхового випадку (а.с.47).
Вказані обставини встановлені постановою Іршавського районного суду Закарпатської області від 07 листопада 2024 року в справі №301/3073/24, зміненої постановою Закарпатського апеляційного суду від 17 березня 2025 року. якою відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (а.с.91-97).
Відповідно до ст. 82 ЦПК України постанова по справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
Також встановлено, що 01 липня 2024 між позивачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_3 , був укладений договір страхування наземного транспорту №1312/24-Т/ДП/20, згідно з яким ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_7 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП (а.с.5-28).
Відповідно до звіту про визначення вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу №172117 від 30 вересня 2024 року, проведеної ФОП ОСОБА_6 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого колісного транспортного засобу - автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , яка визначена за витратним підходом, становить 443927,62 гривень, ринкова вартість вказаного автомобіля, визначена за порівняльним підходом, становить 1700672,06 гривень, коефіцієнт фізичного зносу становить 0,6293, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, становить 206242,35 гривень (а.с.29-33).
Згідно з ремонтною калькуляцією №172117 від 02.09.2024 року вартість робіт, фарбування та запасних частин по автомобілю марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , становить 443927,62 гривень (а.с.33-44).
Факт проведення відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , у розмірі 442006,74 гривень, підтверджується актом виконаних робіт №КМ00128303 від 13 листопада 2024 року, рахунком на оплату №ТРД0000864 від 20 вересня 2024 року, виданих ТОВ «Карат Мотор» (а.с.45-46).
Відповідного до страхового акту ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» №006.01588324-2 від 10 жовтня 2024 року, розрахунку страхового відшкодування від 4 жовтня 2024 року, визначено розмір страхового відшкодування ОСОБА_3 внаслідок пошкодження в ДТП належного їй автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , який становить 442006,74 гривень (а.с.57-58).
Згідно платіжної інструкції №49078158 від 11 жовтня 2024 року позивач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало ТОВ «Карат Мотор» 442006,74 гривень як страхову виплату ОСОБА_3 згідно акту №006.01588324-2 від 10 жовтня 2024 року, рахунку на оплату №ТРД0000864 від 20 вересня 2024 року (а.с.55).
Також встановлено, що згідно з Полісом серії ЕР №220078625, станом на 2 вересня 2024 року, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Mercedes - Benz Sprinter 313 CDI», державний номерний знак НОМЕР_6 , була застрахована в ПрАТ «СК «Перша», з лімітом за шкоду майну в сумі 160000 гривень, при цьому франшиза становила 3200 гривень (а.с.63).
Згідно платіжної інструкції №7993 від 29 жовтня 2024 року ПрАТ «СК «Перша» перерахувало ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхову виплату згідно страхового акту №006.01588324-2 від 10 жовтня 2024 року в сумі 156800 гривень(а.с.64).
Отже, різниця між виплаченим позивачем страховим відшкодуванням та сумою виплати. отриманою позивачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від ПрАТ «СК «Перша», становить 285206,74 гривень (442 006,74 гривень - 156800 гривень).
Листом від 30 жовтня 2024 року №301024-2086/р ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надіслало відповідачу ОСОБА_1 претензію про виплату в досудовому порядку завданого збитку в сумі 285206,74 гривень (а.с.65).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Разом з тим, метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб.
Частиною 1 ст.18 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що уразі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
Отже, законом встановлено порядок відшкодування шкоди у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до звіту про визначення вартості відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу №172117 від 30 вересня 2024 року, проведеної ФОП ОСОБА_6 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого колісного автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , яка визначена за витратним підходом, становить 443927,62 гривень, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, становить 206242,35 гривень.
Згідно з ремонтною калькуляцією №172117 від 02.09.2024 року вартість робіт, фарбування та запасних частин по автомобілю марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , становить 443927,62 гривень.
Також встановлено, що відповідного до страхового акту ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» №006.01588324-2 від 10 жовтня 2024 року, розрахунком страхового відшкодування від 4 жовтня 2024 року, визначено розмір страхового відшкодування ОСОБА_3 внаслідок пошкодження в ДТП належного їй автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , який становить 442006,74 гривень.
Факт проведення відновлювального ремонту автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_5 , у розмірі 442006,74 гривень, підтверджується актом виконаних робіт №КМ00128303 від 13 листопада 2024 року, рахунком на оплату №ТРД0000864 від 20 вересня 2024 року, виданих ТОВ «Карат Мотор».
Згідно платіжної інструкції №49078158 від 11 жовтня 2024 року позивач ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахував ТОВ «Карат Мотор» 442006,74 гривень як страхову виплату ОСОБА_3 згідно акту №006.01588324-2 від10 жовтня 2024 року рахунку на оплату №ТРД0000864 від 20 вересня 2024 року, при цьому згідно платіжної інструкції №7993 від 29 жовтня 2024 року ПрАТ «СК «Перша» перерахувало ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхову виплату згідно страхового акту №006.01588324-2 від 10 жовтня 2024 року в сумі 156800 гривень.
Отже, різниця між виплаченим позивачем страховим відшкодуванням та сумою виплати. отриманою позивачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від ПрАТ «СК «Перша», становить 285206,74 гривень (442 006,74 гривень - 156800 гривень).
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».
Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.
Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності.
Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов'язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.
Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача.
Таким чином, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України в порядку суброгації.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Тобто, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування.
Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Отже, аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
Таким чином, якщо сплачене страховиком відшкодування не покриває розмір збитків, завданих потерпілому, останній має право пред'явити до винної особи вимогу про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Згідно зі ст.27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов'язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати. Витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб'єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв'язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.
Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно-пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 331/6395/18.
Таким чином, коефіцієнт фізичного зносу застосовується лише для розрахунку суми страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а з винного водія підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням.
З урахуванням вказаних норм, суд вважає, що при вирішенні питання щодо розміру шкоди, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» необхідно обраховувати її розмір, виходячи із розміру фактично понесених витрат позивача на ремонт автомобіля, що становлять 442006,74 гривень, зменшених на суму виплати в розмірі 156800 гривень, отриманою позивачем ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від ПрАТ «СК «Перша», а тому розмір шкоди, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» становить 285206,74 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 4278 гривень 10 копійок.
Керуючись ст.4, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_8 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» 285206 (двісті вісімдесят п'ять тисяч двісті шість) гривень 74 копійки сплаченого страхового відшкодування, 4278 гривень 10 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості про учасників справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154 б, код ЄДРПОУ - 33908322.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_8 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , України.
Головуючий В.І. Бобрушко