Справа № 306/911/25
Провадження № 2/306/728/25
13 листопада 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого-судді Уліганинця П.І.
за участю: секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява справу за позовом ОСОБА_1 до Свалявської міської ради та ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-
Позивач звернулася до суду з названим позовом, посилаючись на те, що її батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день його смерті разом з ним були зареєстровані його донька позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , які згідно закону є спадкоємцями останнього. Зазначає, що рішенням Свалявського районного суду від 03.12.2024 року визнано за позивачем право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 . Вказує, що за життя померлий батько розпочав приватизацію на земельну частку (пай), розміром 1,14 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Шевченка», що розташована на території Свалявської міської ради, згідно Сертифіката, який виданий Свалявської РДА їх матері ОСОБА_4 , яка померла. Зазначає, що згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності на земельну ділянку передано її батькові ОСОБА_3 , позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_5 у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки площею 0,0613 га ур. «Іванцьово» кадастровий номер 2124085801:02:001:0109, 0,0393 га ур. «Копінки» кадастровий номер 2124085801:02:001:0108, 0,2000 га ур. «Яхолів», кадастровий номер 2124085801:02:001:0107. Тому просить визнати за собою право власності в порядку спадкування на вказані земельні ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва.
Учасники в судове засідання не з'явилися.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 подали заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с. 63,64).
Представник Свалявської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (50,56,58).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23.01.2012 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 3, виданий Виконавчим комітетом Стройненської сільської ради Свалявського району Закарпатської області (а.с.5).
Як вбачається з Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис N?22 належного позивачу ОСОБА_6 батьками останньої є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 04.11.2021 року встановлено факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , як між батьком і донькою (а.с.6-9).
Згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК №0062975 виданого головою Свалявської РДА від 30.05.1997 року, земельна ділянка розміром 1,14 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Шевченка», що розташована на території Свалявської міської ради, належить ОСОБА_4 від 22.05.1997 року. (а.с.10).
Відповідно до довідки виданої Свалявською міською радою №49від 09.06.2021 року, на момент смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним за адресою с. Стройне 335 Мукачвського району Закарпатської обалсті, були зареєстровані та проживали: син ОСОБА_2 1962 р.н., донька ОСОБА_1 1977 р.н., зять ОСОБА_7 1977 р.н., внук ОСОБА_8 1999 р.н., внучка ОСОБА_9 2000 р.н. (а.с.11).
Приватним нотаріусом Ляшенко А.Г. 21.06.2024 року, засвідчено заяву відповідача ОСОБА_2 про те, що останній не заперечує щодо визнання права власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку в порядку спадкування за позивачем ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 03.12.2024 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами за вищевказаною адресою, за законом після смерті батька ОСОБА_3 (а.с.13-14).
Згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності на земельну ділянку, у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_3 , позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_5 передано земельні ділянки площею 0,0613 га ур. «Іванцьово» кадастровий номер 2124085801:02:001:0109, 0,0393 га ур. «Копінки» кадастровий номер 2124085801:02:001:0108, 0,2000 га ур. «Яхолів», кадастровий номер 2124085801:02:001:0107.(а.с.16-37).
До 01.01.2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. З 01 січня 2013 року у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
ЗК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передання у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.
Належність вказаних земельних ділянок спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.
Згідно ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
В силу ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Позивач ОСОБА_11 та відповідач ОСОБА_2 як спадкоємці прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_3 .
Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Пунктом «а» частини третьої статті 152 вищевказаного Закону України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-80, 247, 258-268, 273, 352- 355 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1225, 1235, 1261 ЦК України, ст. ст. 81, 118, 125, 126, 131 Земельного кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Свалявської міської ради та ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканкою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на земельні ділянки:
- площею 0,0613 га ур. «Іванцьово» кадастровий номер 2124085801:02:001:0109 с. Стройне;
- площею 0,0393 га ур. «Копінки» кадастровий номер 2124085801:02:001:0108 с. Стройне;
- площею 0,2000 га ур. «Яхолів», кадастровий номер 2124085801:02:001:0107 с. Стройне, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець
13.11.2025 року