Справа №297/1942/25
13 листопада 2025 року м. Берегове
Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Фейір О. О., розглянувши матеріали, що надійшли з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, громадянина України,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №359058 від 12 червня 2025 року, 11 червня 2025 року, о 23 год. 13 хв., ОСОБА_1 по вул. Сечені в м. Берегове, керував автомобілем марки Skoda Kodiaq, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, агресія) та від проходження медичного оглядуна стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим самим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що приблизно в середині червня 2025 року, вночі, точної дати та часу вже не пам'ятає, повертаючись додому, безпідставно був зупинений працівниками поліції, які відвезли його в Берегівський РВП. В ході складання протоколу працівник поліції пропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, при цьому чекаючи відповіді, такий провокував його відмовитися від проходження такого. Ствердив, що в медичний заклад, як зазначено в протоколі доставлений не був, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відмовлявся, а навпаки хотів пройти такий огляд в лікарні, так як в той день не вживав алкогольних напоїв. Просив провадження у справі закрити, оскільки вважав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП України передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП .
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №359058 від 12 червня 2025 року, 11 червня 2025 року, о 23 год. 13 хв., ОСОБА_1 по вул. Сечені в м. Берегове, керував автомобілем марки Skoda Kodiaq, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, агресія) та від проходження медичного оглядуна стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОВ України від 09.11.2015 року N1452/735 (далі - Інструкція),
Згідно п. 2 та п. 3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При цьому, як ствердила в ході судового розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в ході складання протоколу працівник поліції, знаходячись в приміщенні Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, пропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, при цьому чекаючи відповіді, такий провокував його відмовитися від проходження такого.
Такі пояснення ОСОБА_1 узгоджуються з відеозаписом місця події, що був досліджений в ході судового розгляду справи, де встановлено, що поліцейський неозноразово повторював останньому, що він може відмовитися від такого огляду, при цьому наслідки такої відмови останньому не роз'яснив, а відмова від огляду на стан сп'яніння прирівнюється до керування транспортним засобом особою у нетверезому стані та також тягне за собою адміністратвину відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Сама ж пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була висловлена нечітко, про необхідність проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейським чи в закладі охорони здоров'я кокретизовано не було. При цьому, як ствердив в ході судового розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , він хотів пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в лікарні, так як в той день не вживав алкогольних напоїв, однак в заклад охорони здоров'я працівники поліції його не доставили.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 розділу І Інструкції).
Разом з тим, як вбачається з досліджених доказів, у тому числі, з відеозапису з боді камери поліцейського, на відеозаписі взагалі відсутня пропозиція працівника поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я.
Відповідно до п. 12 p. II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як встановлено, поліцейський, не дочекавшись згоди чи відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я, розцінив поведінку ОСОБА_1 як відмову від проходження огляду, та склав відносно останнього протокол про адміністративне правопорушення.
А тому, вважаю, що обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №359058 від 12 червня 2025 року не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У справі «Ваrbеrа, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v.Turkey, п.282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Разом з тим, сам же протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №359058 від 12 червня 2025 року, не може бути покладений в основу доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вищевикладене свідчить про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
У відповідності до вимог ст. 7 ч.1 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 130, 247, 283, 284 КУпАП,-
постановив:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Олександр ФЕЙІР