Доманівський районний суд Миколаївської області
вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 473/3696/25
Іменем України
10.11.2025смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючого судді Кривенко О.В.,
при секретареві Маташнюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що 21.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладений договір № 8013051 за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок. Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача. На виконання умов договору ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання виконало належним чином, перерахувавши на рахунок відповідачу кредитні кошти у розмірі 10000,00 грн., проте ОСОБА_1 своїх зобов'язань належним чином не виконав, порушивши умови договору. 27.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 27.01/25-Ф, за яким до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 8013050. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №8013051.
Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконував взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснював щомісячного погашення кредитної заборгованості, у зв'язку з чим станом на 13.06.2025 виникла заборгованість в розмірі 33000,00 грн., з яких заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту)-10000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги-18000,00 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами -5000,00 грн.
Ухвалою Доманівського районного суду Миколаївської області від 20.08.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, правом на подання відзиву не скористався.
Враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК Українина підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладений договір № 8013051 за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок. Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, договір підписаний одноразовим ідентифікатором С4453.
Пунктом 1.2 договору передбачено, що товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 1.3 п.1.4 договору, сума наданого кредиту складає 10000,00 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів-кожні 30 днів.
Тип процентної ставки-фіксована, стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору, знижена процентна ставка 1,275% в день та застосовується на умовах, визначених договором (п.1.5 договору).
Факт перерахування ТОВ «Авентус Україна» 21.06.2024 коштів в розмірі 10000 грн. по договору №8013051 на банківську картку, підтверджується копією листа ТОВ «Авентус Україна» від 12.03.2025 р. та повідомленням ТОВ «Пейтек» за вих. №20250129-2.1 від 29.01.2025 року згідно якого було успішно перераховано кошти від ТОВ “Авентус Україна» на суму 10000,00 грн., код авторизації-410855, банк-еквайр АТ “ПУМБ», призначення платежу: зарахування на карту, маска карти НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» (первісний кредитор) станом на момент відступлення прав, заборгованість ОСОБА_1 складає 33 000,00 грн.
27.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 27.01/25-Ф, за яким до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 8013051.
Відповідно до договору факторингу № 27.01/25-Ф від 27.01.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторинг Партнерс»,до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 8013051 від 21.06.2024. Згідно копії Акту прийому-передачі реєстру боржників для друку до договору факторингу № 27.01/25-Ф від 27.01.2025, фактор ТОВ «Факторинг Партнерс» з однієї сторони та клієнт ТОВ «Авентус Україна» уклали даний акт про те, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників від 27.01.2025. З копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 049144000 від 27.01.2025 вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» отримало від ТОВ «Факторинг Партнерс» 1829738,94 грн., як оплату за договором факторингу № 27.01/25-Ф від 27.01.2025р.
Позивачем належними та допустими доказами підтверджено факт укладення договору №8013051 від 21.06.2024 року між ТОВ “Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Також довендено факт перерахування коштів за вказаним договором. Крім того, позивач ТОВ “Факторинг Партнерс» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
За правилами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1ст.628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1ст.638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію'пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Згідно ч. 1ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК Українивизначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідност. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно дост. 610 ЦК України,боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зст. 1079 ЦК України,сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1ст.1078ЦК Українивстановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як вбачається зіст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 516 ЦК України,заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що був укладений кредитний договір у належній формі та погоджені всі його істотні умови, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по договору в сумі 33000, 00 грн.
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав: договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2025 року, заявку на надання юридичної допомоги №281 від 02.06.2025р.; витяг з акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 року на суму 13 000, 00 грн.; прайс-лист АО “Лігал Ассістанс».
Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0536790024 від 11.07.2025 року.
Керуючись ст. ст.10,76-81,141,263-265,273,280,354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 8013051 від 21.06.2024 у розмірі 33 000 (тридцять три тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371) судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн. 00 коп.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 14.11.2025 р.
Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області О. В. Кривенко