Провадження № 2-о/470/23/25
Справа № 470/534/25
14 листопада 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А., присяжних Калініченко О.М. та Багнюк О.Ю.,
за участю представника заявника ОСОБА_1 , заінтересованих осіб ОСОБА_2 , представника виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради Швачко С.В., секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , виконавчий комітет Березнегуватської селищної ради, про усиновлення неповнолітніх дітей,
10 червня 2025 року заявник звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області із заявою про усиновлення неповнолітніх дітей.
В заяві зазначив, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 08 липня 2022 року. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того з ними проживають двоє неповнолітніх дітей дружини від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заочним рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2025 року ОСОБА_7 було позбавлено батьківських прав у відношенні його неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . З дітьми він проживає протягом семи років, за час їх спільного проживання діти звикли до нього і в них склалися гарні відносини. На даний час він мобілізований та знаходиться у складі Збройних Сил України у військовій частині НОМЕР_1 . Гроші, які він отримує, надсилає дружині на утримання трьох дітей. На підставі зазначеного просив суд усиновити неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та внести відповідні зміни до актового запису про їх народження.
В судове засідання заявник не з'явився, направив заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, вимоги зазначені у заяві підтримав та просив суд їх задовольнити (а.с.99).
Представник заявника в судовому засіданні також підтримала заяву заявника та просила її задовольнити. Крім іншого зазначила, що не дивлячись на засудження заявника у 2014 році за зберігання наркотичних засобів, на час звернення до суду його судимість погашена, а тому перешкод в усиновленні заявником неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не вбачається.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала щодо усиновлення ОСОБА_3 її неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки дійсно за час їх спільного проживання із заявником у нього склалися дружні відносини з дітьми, вони до нього звикли, називають батьком, мають бажання спілкуватися з ним та він матеріально їх забезпечує.
Представник заінтересованої особи Швачко С.В. в судовому засіданні заперечувала проти усиновлення ОСОБА_3 неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки згідно вимог чинного Сімейного кодексу України він не може бути усиновлювачем, так як був засуджений за злочин у сфері обігу наркотичних засобів.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази у справі, суд дійшов наступного.
Так з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконкомом Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, актовий запис № 04 від 09 листопада 2009 року вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Новоочаків Березнегуватського району Миколаївській області, а його батьками зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а.с.17).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого виконкомом Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, актовий запис № 08 від 14 жовтня 2010 року вбачається, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Новоочаків Березнегуватського району Миколаївської області, а її батьками зазначено ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (а.с.16).
Заочним рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2025 року ОСОБА_7 було позбавлено батьківських прав відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішення суду набрало законної сили 20 травня 2025 року (а.с.19-22).
08 липня 2022 року між заявником ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 виданого Новобузьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 111. Після укладення шлюбу ОСОБА_2 змінила своє дошлюбне прізвище на " ОСОБА_2 " (а.с.18).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого Березнегуватським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 48 від 11 вересня 2020 року вбачається, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 12 березня 2024 року заінтересована особа ОСОБА_2 є власницею будинку по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2024 року (а.с.35,38).
Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданих старостою Новоочаківського старостинського округу Баштанського району Миколаївської області 15 квітня 2025 року, заявник зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_1 разом з дружиною (власницею будинку) та її неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.40-44).
Згідно акту обстеження умов проживання сім'ї від 15 квітня 2025 року встановлено, що старостою Новоочаківського старостинського округу Хонич К.В. та соціальним працівником Бездольною Ю.А. проведено обстеження умов проживання сім'ї заявника по АДРЕСА_1 та встановлено, що за цією адресою проживають: заявник ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_2 та неповнолітні діти: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Будинок має усі зручності, складається з шести кімнат, на час перевірки у будинку чисто та затишно, будинок на час перевірки ремонту не потребує, є меблі та побутова техніка, у кожної дитини є окрема кімната, облаштована всім необхідним, для дітей створені умови для їх розвитку, навчання та проживання (а.с.23).
Із заяви від 05 червня 2025 року, посвідченої приватним нотаріусом Баштанського нотаріального округу Миколаївської області Бондар Н.В. та зареєстрованої в реєстрі за № 418 вбачається, що ОСОБА_2 усвідомлено дає згоду на усиновлення своїх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 своїм чоловіком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.54).
За даними довідки командира військової частини НОМЕР_1 від 26 серпня 2025 року та заяви заявника від 15 жовтня 2025 року на даний час заявник ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у вказаній військовій частині (а.с.99-100).
Однак, згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей", ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був засуджений 16 жовтня 2014 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.309 КК України до одного року шести місяців обмеження волі та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк один рік (а.с.52).
Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей", станом на 20 травня 2025 року, судимість ОСОБА_3 , у відповідності до ст.89 КК України, є погашеною (а.с.53).
За висновком Березнегуватської селищної ради від 26 вересня 2025 року вважається недоцільним усиновлення громадянином ОСОБА_3 двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які є дітьми другого подружжя ОСОБА_2 , оскільки у відповідності до вимог ст.212 Сімейного кодексу України він не може бути усиновлювачем, так як був засуджений за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів (а.с.89-92).
Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Суд, при вирішенні питання про усиновлення враховує, вимоги ст.12 Закону України ''Про охорону дитинства', за якою дитина, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів дитини.
Згідно зі статтею 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей, ратифікованої Верховною Радою України 15 лютого 2011 року (далі - Конвенція про усиновлення дітей, компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.
Як передбачено ст.3 Конвенції ''Про права дитини' (Конвенцію ратифіковано Постановою ВР N 789-XII (789-12 ) від 27.02.91) підписання Україною: 21 лютого 1990 р. набуття чинності для України: 27 вересня 1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.18 вказаної Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов'язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.
Суд, задовольняючи вимоги стосовно усиновлення дитини, враховує перш за все той факт, що дитина потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист. Суд виходить з фактичних інтересів дитини та розумів нормального виховання, а докази надані заявником підтверджують той факт, що діти будуть виховуватися в гідній родині, яка забезпечить їм нормальний рівень життя, моральний та духовний розвиток.
Статтями 207, 208 Сімейного кодексу України передбачено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Особа, яка може бути усиновленою - це дитина (стаття 6 цього Кодексу).
Статтею 211 Сімейного кодексу України визначено, що усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини; усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років; у разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років; усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Однак, пунктом 10 ч.1 ст.212 Сімейного кодексу України визначено, що не можуть бути усиновлювачами особи, які були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 ''Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав'' вбачається, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги частин 1-3 статті 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
Згідно зі статтею 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS №58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до статті 9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.
Судом встановлено, що згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи ''Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості'' Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України заявник ОСОБА_3 був засуджений Березнегуватським районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.309 КК України.
Стаття 309 Кримінального кодексу України, за якою був засуджений ОСОБА_3 , відноситься до розділу ХІІІ ''Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення" Кримінального кодексу України.
Таким чином, пунктом 10 ч.1 ст.212 Сімейного кодексу України встановлена пряма заборона бути усиновлювачами особам, які були засуджені за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів незалежно від погашення судимості, вказана норма закону неконституційною судом не визнана, а тому доводи представника заявника про можливість ОСОБА_3 бути усиновлювачем, є помилковими.
Враховуючи, що ОСОБА_3 має пряму заборону чинного законодавства України бути усиновлювачем, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви заявника про усиновлення неповнолітніх дітей слід відмовити.
В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що незалежно від свого статусу, ніщо не заважає ОСОБА_3 , за згодою матері, приймати участь у вихованні неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поваги до гідності дітей та готувати їх до самостійного життя.
Керуючись ст.ст. 10, 13, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_3 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , виконавчий комітет Березнегуватської селищної ради, про усиновлення неповнолітніх дітей, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони:
Заявник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_6 ;
Заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_7 ;
виконавчий комітет Березнегуватської селищної ради, Соборно-Миколаївська площа, 10 с-ще Березнегувате Баштанського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04375808.
Повний текст рішення складено 14 листопада 2025 року.
Суддя С.А. Луста
Присяжні О.М. Калініченко
О.Ю. Багнюк