Справа № 467/690/25
Провадження № 1-кп/467/99/25
13.11.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області кримінальне провадження№12025153130000028 від 12.04.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кавуни Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, неодруженого, що має неповну середню освіту, не працює, зареєстрований по АДРЕСА_1 та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України,
Судом визнано доведеним, що 08.04.2025 року, близько 20 год. 00 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 перебував у кімнаті житлового будинку по АДРЕСА_2 , де також був присутній власник житла - ОСОБА_5 .
У вказаний час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 через словесний конфлікт.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на завдання тілесних ушкоджень, розуміючи протиправний характер своїх дій, їх караність та можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 , перебуваючи у кімнаті житлового будинку по АДРЕСА_2 , знаходячись у положенні сидячи по праву сторону від ОСОБА_5 , умисно заподіяв останньому один удар кулаком правої руки в область обличчя.
В результаті своїх умисних і протиправних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено та який діє на теперішній час.
08.04.2025 року близько 20 год. 00 хв., тобто під час дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5 , в середині будинку по АДРЕСА_2 , помітив на столику в приміщенні кухні мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 13C», належний ОСОБА_5 , після чого у нього виник умисел на таємне викрадення вказаного майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність та караність своїх злочинних дій, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи супільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою власного збагачення, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з корисливих спонукань, впевнившись в тому, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, приблизно о 20 год. 00 хв. 08.04.2025 року, знаходячись в приміщенні кухні будинку по АДРЕСА_2 , діючи таємно, шляхом вільного доступу, викрав зі столику належний ОСОБА_5 мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13C», ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 3619 (три тисячі шістсот дев'ятнадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, з сім-картою стартового пакету «Vodafone Turbo», вартістю 270 (двісті сімдесят) гривень, із захисним чохлом фірми «ColorWay Simple Book», вартістю 173 (сто сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок, а всього майна на загальну суму 4062 (чотири тисячі шістдесят дві) гривні 08 (вісім) копійок, після чого місце вчинення злочину покинув, маючи при цьому реальну можливість розпоряджатись викраденим, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4062 (чотири тисячі шістдесят дві) гривні 08 (вісім) копійок.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, розміру завданої шкоди про які зазначено в обвинувальному акті.
Так, ОСОБА_4 пояснив, що 08.04.2025 року близько восьмої години вечора перебував за місцем проживання свого сусіда ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , де вони разом вживали алкогольні напої. Посварившись з ОСОБА_5 він наніс йому один удар правою рукою у обличчя, від чого на обличчі потерпілого утворився синець. Потім, коли ОСОБА_5 заснув, ОСОБА_4 взяв в приміщенні кухні на столі належний ОСОБА_5 мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13C» в чохлі і з сім-картою та пішов додому. Обвинувачений визнав, що протиправні дії ним вчинені під впливом алкоголю. Вранці наступного дня ОСОБА_4 прокинувся та зрозумів, що накоїв, після чого повернув телефон потерпілому, однак вже було пізно і потерпілий вже повідомив поліції про злочин. На даний час ОСОБА_4 помирився з потерпілим, повернув йому телефон, про вчинене щиро шкодує, просить призначити йому покарання, не пов'язане із позбавленням волі.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд переконавшись, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин провадження, за відсутності сумнівів в добровільності його позиції, після роз'яснення наслідків визнання недоцільним дослідження доказів у вигляді втрати права оскаржити фактичні обставини справи, в тому числі й кваліфікацію злочину, в апеляційному порядку, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу.
Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, та умисні дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, та за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання, а також положення ст. 50 КК України, за якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, оскільки його поведінка після вчинення кримінальних правопорушень та під час судового розгляду кримінального провадження, на переконання суду, свідчить про негативну оцінку своїх дій та щирий жаль з приводу вчинених дій, їх осуд.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визнає вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Також судом враховується, що ОСОБА_4 вчинено кримінальний проступок та умисний тяжкий злочин проти власності, шкода за який потерпілому відшкодована шляхом повернення викраденого майна.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, не одружений, однак проживає однією сім'єю із жінкою без укладення шлюбу. За інформацією Арбузинської селищної ради за місцем проживання заяв та скарг щодо нього не надходило. Також суд враховує спосіб життя обвинуваченого, те що він офіційно не працює, живе за рахунок підробітків на будівництві. За змістом досудової доповіді був мобілізований до ЗСУ, однак самовільно залишив військову частину, зі слів обвинуваченого вживає заходи до повернення на військову службу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про пробацію», досудова доповідь - письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого.
Частиною 1 ст. 368 КПК України встановлено, що ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
Досудова доповідь Первомайського РС філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонських областях містить результати оцінки ризику вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства як високі та висновок про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства. Також у досудовій доповіді зазначено про доцільність у разі прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, крім обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на нього додатковий обов'язок, передбачений ч. 3 ст. 76 КК України, пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
Крім того, суд враховує позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого, наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст.125 КК України, у виді громадських робіт та у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання, у відповідності до вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків з числа передбачених ст. 76 КК України, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Долю речових суд вирішує в порядку, визначеному ст.100 КПК України.
На підставі ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта, згідно звіту про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи №1082/25 від 14.04.2025 року в сумі 460,00 грн.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстави для його обрання відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376, 377 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 125 КК України - у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт;
за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
На підставі п. 2, 5 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон «Xiaomi Redmi 13C», ІМЕІ1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 у захисному чохлі фірми «ColorWay Simple Book», сім-карту стартового пакету «Vodafone Turbo», коробку від мобільного телефону «Xiaomi Redmi 13C», фіскальний чек ТОВ «Алло» від 10.03.2024 року, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити йому як власнику.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 460 (чотириста шістдесят) гривень 00 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1