Справа № 464/4390/25
пр.№ 2/464/2031/25
13.11.2025 року Сихівський районний суд м. Львова в складі головуючого судді Теслюка Д.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
представник позивача ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Какун А.С. звернулась в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №39762-02/2024 від 23.02.2024 в розмірі 14 000 грн, а також судовий збір, сплачений при поданні позову, в розмірі 3 028 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 23.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі - ТзОВ «Аванс Кредит») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №39762-02/2024 (далі - Кредитний договір), який підписано останнім електронним підписом. Підписанням вказаного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику. Надалі, 19.11.2024 між ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №191124/2, відповідно до умов якого, ТзОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає ці права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Зокрема, ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором №39762-02/2024 на суму 14 000 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8 000 грн, заборгованості за процентами в розмірі 6 000 грн. Згідно з умовами Кредитного договору відповідач зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Разом з тим, відповідач свого обов'язку не виконав та після відступлення права вимоги не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.
Ухвалою судді від 20.06.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У зазначений відповідачу ОСОБА_1 строк, останній не скористався своїм правом, відповідно до ст.178 ЦПК України, для подання відзиву на позов.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23.02.2024 між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №39762-02/2024, який підписано електронним підписом позичальника W6630. Згідно п.1.1. вказаного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 8 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Окрім цього, погоджено строк кредитування - 120 днів, дату надання кредиту - 23.02.2024, дату погашення кредиту - 21.06.2024, денну процентну ставку - 2,5% в день.
Згідно з листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» №3366_250423101149 від 23.04.2025 на картку НОМЕР_1 успішно перераховано 8 000 грн.
Між ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 19.11.2024 укладено договір факторингу №191124/2, відповідно до п.1.1. якого, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.1.2 Договору факторингу №191124/2).
Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №191124/2 від 19.11.2024, реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024 (а.с. 16).
Також, як вбачається із витягу з реєстру боржників до договору факторингу №191124/2 від 19.11.2024, ТзОВ «Аванс Кредит» передало право вимоги ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 за кредитним договором №39762-02/2024 від 23.02.2024 на суму 14 000 грн (а.с. 17).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №39762-02/2024 від 23.02.2024 в ОСОБА_1 виникла заборгованість за вказаним Кредитним договором в розмірі 14 000 грн, що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8 000 грн та заборгованості за процентами в розмірі 6 000 грн.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, друга статті 639 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вказаний вище договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача ОСОБА_1 для укладення договору на таких умовах.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 512 ЦК України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, другою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу за Кредитним договором №39762-02/2024 в розмірі 8 000 грн.
Щодо стягнення нарахованих за даним Кредитним договором процентів за користування кредитними коштами суд враховує наступне.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно п.1.4.1 Кредитного договору процентна ставка складає 2,5% в день та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 (з 24.12.2023), максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
При цьому, з 21.08.2024 максимальна денна процентна ставка становить 1%.
Згідно з ч.4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом (ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»). До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: - доходи кредитодавця у вигляді процентів; - комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; - інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Відтак, з урахуванням максимально допустимої денної процентної ставки, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», визначений судом максимально можливий розмір витрат за Кредитним договором становить 19 200 грн.
Розрахунок:
-за період з 23.02.2024 (дата надання кредиту) по 22.04.2024 (максимальна денна процентна ставка 2,5%): 2,5%=(12000 грн/8 000 грн)/60 днів*100%.
-за період з 23.04.2024 по 21.06.2024 (дата повернення кредиту) (максимальна денна процентна ставка 1,5%): 1,5%=(7 200 грн/8 000 грн)/60 днів*100%.
Таким чином, ЗВСК= 12 000 грн + 7 200 грн = 19 200 грн.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Таким чином, погоджені сторонами умови кредитування, визначені в пункті 1.4.1 Кредитного договору, суперечать положенням ч.5 ст.8, п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», та є нікчемними в частині розміру денної процентної ставки за Кредитним договором, яка застосовувалась в період з 23.04.2024 по 21.06.2024, та перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений вказаним вище Законом, а відтак такі умови не можуть бути застосовані судом при вирішенні цього спору.
Окрім цього, як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 здійснював оплату процентів за користування кредитними коштами на загальну суму 18 000 грн (а.с. 18-19).
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення з відповідача заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі, який не перевищує максимальну денну процентну ставку, визначенуЗаконом України «Про споживче кредитування», а також з урахуванням сплати відповідачем процентів за користування кредитними коштами, а саме в розмірі - 1 200 грн (19 200 грн - 18 000 грн).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути витрати зі сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1 989 грн 83 коп.
Керуючись статтями 13, 81, 89, 263 - 265, 279 ЦПК України,
позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №39762-02/2024 від 23.02.2024 в розмірі 9 200 (дев'ять тисяч двісті) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір, сплачений при поданні позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 1 989 грн 83 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 13.11.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, м.Київ, вул.С.Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя Дмитро ТЕСЛЮК