Справа №: 452/4121/25
Провадження № 3/452/1957/2025
Іменем України
11 листопада 2025 року м.Самбір
суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Стрийького РУП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянмна України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 17 жовтня 2025 року ОСОБА_1 того дня о 13.09год в м. Стрий Львівської області на дорозі Київ-Чоп 614км керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Івеко», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив п. 10.1., 2.3.б, 33, 34 ПДР України, а саме був не уважний, не стежив за дорожньою осбстановкою, не виконав вимогу дорожнього знаку «надати перевагу в русі» під час перестроювання з другорядної дороги на головну, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоду іншому учаснику дорожнього руху, тим самим змусив водія автомобіля марки «Тойота», д.н.з НОМЕР_2 різко загальмувати, змінити напрямок та швидкість руху та вживати заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, чим допустив аварійну ситуацію, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив 17 жовтня 2025 року їхав своїм автомобілем в м. Стрий та виїжджаючи на головну дорогу у вказаному в протоколі місці, переконався, що немає перешкод; однак рухаючись далі, його зупинили працівники поліції, котрі рухалися позаду нього та повідомили його, що він не надав перевагу руху автомобілю, що рухався по головній дорозі та вчинив аварійну ситуацію; просив провадження у справі закрити, оскільки в його діях немає складу адміністративного правопорушення.
Суддя, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі з наступних підстав.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП, питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Європейський суд з прав людини у справах «Малофеева проти Pocії» рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673 / 04) та «Карелін проти Pocії» заява № 926 / 08, рішення від 20 вересня 2016 року), серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Частиною 5 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, четвертої цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Разом з тим, ч. 3 ст. 122 КУпАП, передбачає відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Із протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 не надав переваги в русі працівникам поліції, які рухалися своїм службовим автомобілем із увімкненими світловими пристроями, однак останні різко не змінювали швидкість чи напрямок руху, автомобіль їхав при сталій швидкості, водій не гальмував для забезпечення безпеки руху; таким чином суддя вбачає ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, однак дії правопорушника кваліфіковані за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Таким чином дослідивши матеріали справи, а саме, протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис події, встановлено, що фабула адміністративного правопорушення викладена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №485901 не відповідає об'єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, оскільки такі дії мали бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Як зазначалося, суд вирішує питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення лише у межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того в КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію судом дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 1) ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя