Єдиний унікальний номер 448/1651/24
Провадження № 2-др/448/3/25
12.11.2025 м.Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Гамарської І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська заяву відповідача ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області, про визначення місця проживання дитини,
учасники справи - не з'явилися,
І. Суть заяви, що вирішується
1. Відповідач ОСОБА_1 03.04.2025 звернувся до суду із заявою про стягнення з ОСОБА_2 на його користь понесені витрати на правничу допомогу, пов'язані з розглядом цивільної справи в розмірі по 36000, 00 грн.
2. В обґрунтування заяви посилається на те, що в провадженні Мостиського районного суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до нього про визначення місця проживання дитини з матір'ю, яка ухвалою від 26.03.2025 була залишена без розгляду. Вказує, що 22.08.2024 між ОСОБА_3 та Адвокатським об'єднанням «Матвіїв та партнери» укладено договір про надання правової допомоги №1059-22/08/24.
Вказує, що згідно п. 2.2. Договору про надання правової допомоги, - винагорода за правову допомогу (гонорар) оплачується Клієнтом за ставкою 3000.00 грн. за одну годину, витрачену адвокатом. Згідно п. 2.7. Договору про надання правової допомоги, факт надання правової допомоги за Договором підтверджується актами про надану правову допомогу, які підписуються уповноваженими представниками Сторін, і є первинними обліковими документами. Акти про надану правову допомогу готуються Виконавцем і передаються Клієнту разом із рахунком для оплати.
З доданих до заяви документів вбачається, що йому у період з 11.10.2024 року до 19.02.2025 року включно, надані та, відповідно ним прийняті, послуги правової (правничої) допомоги у кількості 12 (дванадцяти) робочих годин на загальну суму 36000.00 (тридцять шість тисяч) грн., що підтверджується актами виконаних робіт: № 003852 від 31.03.2025 року та № 003853 від 31.03.2025 року, у яких зазначено детальний опис наданих послуг, їхню кількість, вартість та загальну суму, яка підлягає до сплати. До кожного із зазначених актів було виставлено рахунки на оплату наданих послуг правової допомоги: № 003852 від 31.03.2025 року та № 003853 від 31.03.2025 року. Послуги правової (правничої) допомоги надані належним чином, у повному обсязі та прийняті ним без зауважень чи застережень. Посилається на позицію викладену Верховним Судом у постановах по справах: 925/1137/19, № 317/1209/19, № 648/1102/19, № 554/2586/16-ц та № 753/1203/18, відповідно до яких до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.
Вказує, що при зверненні до суду з відзивом на позовну заяву 11.10.2024 року він зазначив відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України попередній розрахунок суми судових витрат складається із витрат на надання послуг професійної правничої допомоги, які будуть надаватися йому під час розгляду цієї справи в суді адвокатами АО «Матвіїв і Партнери» та оцінюється в попередньому (орієнтовному) розмірі 35000.00 грн.Судових дебатів у засіданні 26.03.2025 року не було. Разом з тим, у першій заяві по суті (відзиву на позовну заяву) він повідомив суд про те, що він несе витрати на надання професійної правової (правничої) допомоги, докази яких будуть подані після завершення розгляду справи по суті заявлених вимог.
Посилається на ч.5 ст.142 ЦПК України, відповідно до якої у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
З огляду на наведене, просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь понесені витрати на правничу допомогу, пов'язані з розглядом цивільної справи в розмірі по 36000, 00 грн.
3. Представник позивача 06.04.2025 подав до суду письмові заперечення, у яких просив у задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом по справі №448/1651/24 відмовити повністю.
В обгрунтування заперечень посилається на те, що позов залишений без розгляду на стадії підготовчого судового засідання, тобто справа не розглядалась судом по суті, а грошові кошти, які вимагає відповідач від позивача, не були сплачені адвокату. Крім цього, вважає заявлені витрати завищеними та неспівмірними зі складністю справи.
З огляду на наведене просить відмовити в задоволенні заяви.
ІІ. Позиція учасників справи
4. В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Хом'як О.Г. не з'явилися. Адвокат Хом'як О.Г. подав клопотання, в якому просить провести засідання без їх участі на підставі наявних матеріалів, вказавши, що підтримують заяву в повному обсязі та просять задовольнити.
5. Позивач та його представник - адвокат Гарницький П.П. в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явилися без поважних причин, клопотань про відкладення або про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
6. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту - орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився без поважних причин, клопотань про відкладення або про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Встановлені Судом обставини
7. 09.09.2024 ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Гарницький Павло Петрович, звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області, про визначення місця проживання дитини.
8. Ухвалою суду від 16.09.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
9. Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 30.09.2024 було відкрито провадження по справі та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
10. 15.10.2022 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Хом'як О.Г. подав до суду відзив на позовну заяву.
При поданні відзиву на позовну заяву стороною відповідача - адвокатом Хом'як О.Г зазначено про попередній (орієнтовний) розмір понесення судових витрат в розмірі 35 000.00 грн.
11. 12.11.2024 відбулось підготовче судове засідання, за участі представника відповідача -адвоката Хом'яка О.Г. та представника третьої особи Чури Р. та 15.01.2025 відбулось підготовче судове засідання за участю представника позивача Гарницького П.П. та представника відповідача Хом'яка О.Г. Представники сторін брали участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.
12. 03.03.2025 представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Гарницьким Павлом Петровичем було подано заяву про залишення позову без рогляду.
13. Ухвала від 26.03.2025, про залишення позову без розгляду, прийнята без участі учасників справи набрала законної сили 11.04.2025 та не оскаржувалася.
14. 03.04.2025 на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом цивільної справи в розмірі 36000, 00 грн., яку було скерувано до суду поштовим відправленням.
Правовою підставною поданої заяви представник відповідача зазначає ст. 142 ЦПК України.
15. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат відповідач подав договір про надання правової допомоги №1059-22/08/24 від 22.08.2024, акти виконаних робіт №003852 від 31.03.2025 до договору №1059-22/08/24 від 22.08.2024 на суму 30000 грн. та №003823 від 31.03.2025 до договору №1059-22/08/24 від 22.08.2024 на суму 6000грн., рахунки на оплату послуг № 003852 від 31.03.2024 на суму 30000 грн та №003853 від 31.03.2025 на суму 6000грн.
Застосоване Судом законодавство та висновки Суду
26. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
17. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
18. Частинами 1, 2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
19. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
20. Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов?язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача. У випадку закриття провадження чи залишення позову без розгляду відсутні будь-які обставини, які б унеможливлювали або нівелювали загальний принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
21. Аналіз даних норм свідчить про те, що ЦПК України містить норми щодо розподілу судових витрат у разі ухвалення судового рішення (частина друга статті 141 ЦПК України) та у випадках, коли вимоги позивача судом по суті не розглядалися, але справа провадженням закінчується у зв?язку із закриттям такого чи залишенням справи без розгляду (стаття 142 ЦПК України).
22. В даній справі встановлено, що розгляд справи №448/1651/24 не закінчився прийняттям рішення суду по суті заявлених позовних вимог, застосуванню підлягають правові вимоги, коли позов по суті не розглядався, але справа провадженням закінчується у зв?язку із залишенням позову без розгляду (стаття 142 ЦПК України).
23. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
24. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України). Згідно із частиною першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
25. Відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
26. Згідно з ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
27. А відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
28. Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
29. Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
30. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
31. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
32. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
33. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
34. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
35. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
36. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
37. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
38. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
39. Як вказано у постанові КЦС ВС у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020 р., суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
40. За своєю юридичною природою, договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, зміст якого розкривається главою 63 ЦК України і за загальним правилом, перед його укладенням сторони користуються свободою розсуду щодо визначенні його умов, однак з врахуванням, серед іншого, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 6, 627 ЦК України).
Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-pп/2009 y справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультаці, роз?яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах пощо. Вибір форми та суб?єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб?єктами права.
41. В силу вимог ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ч. 4 ст. 263 ЦПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Крім того, як встановлено приписами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
42. Частиною 2 ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
43. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК У країни, враховує: 1) чи пов?язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи е розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
44. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
45. В силу частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим алвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
46. Частиною п?ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
47. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
48. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
49. При цьому, неспівмірність витрат на правничу допомогу й передбачених законом критеріїв є підставою для подання стороною-опонентом клопотання про зменшення розміру витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Обов?язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка подає таке клопотання. Кодексом не передбачено можливості суду ініціювати питання про зменшення витрат на правничу допомогу.
50. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
51. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
52. Основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Схожі правові висновки викладені в пунктах 33, 34 та 37 додаткової постанови Великої Палати ВС від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.
53. Велика Палата ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати ВС від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
54. Судом встановлено, що 22.08.2024 року між адвокатським об'єднанням «Матвіїїв і Партнери», в особі керуючого партнера Матвіїва С.І. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги № 1059-22/08/24 від 22.08.2024.
55. З актів виконаних робіт №003852, №003853 від 31.03.2025 року (а.с.175, 179) вбачається, що виконавець здав, а замовник прийняв виконання таких робіт з надання правової допомоги: 11.10.2024 підготовка та подання відзиву на позовну заяву по справі 448/1651/24 (12000грн), 11.11.2024 підготовка та подання клопотання про участь у розгляді справи в режимі відео конференції (3000грн), 02.12.2024 підготовка та подання клопотання про відкладення розгляду цивільної справи (3000грн), 10.01.2024 підготовка та подання клопотання про долучення письмових доказів до справи (3000грн), 15.01.2025 участь в судовому засіданні (3000 грн), 19.02.2025 підготовка та подання клопотання про долучення письмових доказів до справи (3000грн), 28.11.2024 підготовка та подання заперечення на клопотання про виклик та допит свідків (6000 грн), а загалом витрат на правову допомогу в сумі 36000 грн.
56. Суд погоджується з доводами відповідача про те, що він поніс витрати на правову допомогу, однак критично оцінює розмір, який просять стягнути відповідач із позивачки (36 000, 00 грн.), з огляду на кількість судових засідань з участю представника позивача, та обсяг і складність складених процесуальних документів, які не є значними та аналогічними за змістом. Крім того, адвокат приймав участь в режимі відеозв'язку, що значно зменшило витрати часу представника. Також, до матеріалів позовних заяв не долучені квитанції про оплату наданих послуг.
57. Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених відповідачем, обсяг наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості, дослідивши докази, надані представником позивача на підтвердження понесених судових витрат, вважаю що заявлені вимоги не співмірні з наданими послугами, вартість послуг є вочевидь завищеною, а тому суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі по 8000,00 грн. Саме ця сума, на думку суду відповідає критеріям співрозмірності та розумності, а заява відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу має необґрунтовано завищену вартість та не підтверджена належними доказами.
58. За наведених обставин, приходжу до переконання, що заява відповідача ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат на правничу допомогу у справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 81, 137, 141, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд
постановив:
1. Заяву відповідача ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Мостиської міської ради Львівської області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.
3. В решті вимог відмовити.
4. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
5. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 14.11.2025.
Суддя Світлана ГІРЯК