Провадження №3/447/1722/25
Справа №447/2964/25
13.11.2025 місто Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Україна, безробітного, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
без участі особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності,
На розгляд Миколаївського районного суду Львівської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №478472 від 12.09.2025 вбачається, що 12.09.2025 близько 20 год. 10 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 в ході якого голосно кричав, словесно погрожував, виражався нецензурними словами, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КпАП України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності розгляд справи відкладався.
Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання, не з'явився три рази, а саме: 25.09.2025, 22.10.2025 та 13.11.2025, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.
Зокрема, виклик особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання здійснювався, шляхом скерування судової повістки про виклик, на поштову адресу його місця проживання, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення та на зареєстровану адресу місця його проживання. Згідно поштового відправлення, судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 22.10.2025 повернулася на адресу суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Також згідно поштового відправлення, судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 13.11.2025 повернулася на адресу суду із відміткою «адресат відсутній».
У матеріалах справи відсутні будь-які інші контакти, за якими можна було повідомити останнього про дату судового засідання.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом з достатньою мірою вжито всіх заходів для надання можливості ОСОБА_1 надати свої аргументи під час слухання справи у суді, а його неявка на переконання суду є обраним способом захисту спрямованого на уникнення від притягнення до адміністративної відповідальності. А тому завершення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 жодним чином не призведе до порушення його процесуальних прав.
Вивчивши матеріали справи суддя приходить до наступних висновків.
У ст.251КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, іншими доказами.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суду надано:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №478472 від 12.09.2025, відповідно до якого 12.09.2025 близько 20 год. 10 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 в ході якого голосно кричав, словесно погрожував, виражався нецензурними словами, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю;
-заяву ОСОБА_2 у якій просить прийняти міри до брата ОСОБА_1 , який систематично вчиняє за адресою проживання у АДРЕСА_1 різного роду конфлікти, виражається нецензурною лайкою, кричить, словесно погрожує, чим вчиняє щодо неї домашнє насильство психологічного характеру;
-письмові пояснення ОСОБА_2 від 12.09.2025, у яких вказує, що 12.09.2025 близько 20 год. 10 хв. брат ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за адресою АДРЕСА_1 вчинив з нею словесний конфлікт, в ході якого виражався нецензурною лексикою, чим вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру. Зазначила, що дана ситуація носить систематичний характер;
-письмові пояснення ОСОБА_1 від 12.09.2025, у яких вказав, що проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із сестрою. 12.09.2025 близько 20 год. 10 хв. вчинив домашнє насильство відносно сестри ОСОБА_2 в ході якого ображав нецензурними словами, голосно кричав. Зазначив, що конфлікт відбувся через сімейні обставини;
-форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства щодо ОСОБА_2 від 12.09.2025, відповідно до якої визначено низький рівень небезпеки;
Також до матеріалів справи долучено рапорт ДОП СП ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Ігоря Даньківа від 16.09.2025, відповідно до якого на виконанні перебувають матеріали ЖЄО №5599 від 12.09.2025 за зверненням ОСОБА_2 , яка просить вжити заходів щодо брата ОСОБА_1 , який 12.09.2025 о 20 год. 10 хв. перебуваючи за місцем проживання вчинив щодо неї домашнє насильство психологічного характеру, в ході якого кричав, словесно погрожував, виражався нецензурними словами, чим міг завдати шкоду її психічному здоров'ю. На ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №478472 від 12.09.2025 ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме дій психологічного характеру, які полягали в тому, що він голосно кричав, словесно погрожував, виражався нецензурними словами, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Суд звертає увагу на те, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони домашнього насильства, як адміністративного правопорушення, є настання наслідку, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, однак у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 така ознака відсутня, а зазначено про те, що потерпілій могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, що не створює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
У ст.7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, то провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею слід закрити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 173-2, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Роман ДЖУС