Справа № 444/2233/25
Провадження № 2/444/1357/2025
27 жовтня 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Мікула В. Є.
секретар судового засідання Сенько М.-Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , тел.: НОМЕР_2 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: невідомий,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_3 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
09.07.2025 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання її, матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку. Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що вони з відповідачем зареєстрували шлюб у 2022 році. Від цього шлюбу у них народилася донька 2024 р.н. Зазначила, що з відповідачем разом не проживають, дитина проживає з позивачкою. Позивачка просить стягувати на утримання дитини та її з відповідача аліменти, шлюб розірвати.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вимогу про розірвання шлюбу підтримує, а при визначенні суми аліментів просив врахувати надану позивачці суму платежів, підтвердив це копіями преказів на її банківські рахунки.
Позивачка у судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задоволити.
Відповідач у судовове засідання не прибув, хоча повідомлявся про час та місце його проведення.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши усі матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 вбачається, що сторони зареєстрували шлюб 30.06.2022 року у м.Львові Західного міжрегіонального управління Мінюсту (актовий запис № 1019).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 вбачається, що позивачка є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач - батьком.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно ч.1 ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до ст. 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є те, що між сторонами немає сімейних стосунків.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. У відповідності із ст. 110 ч. 1 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розлад в сім'ї носить стійкий характер, сім'я розпалась остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що мають істотне значення, а відтак, позовні вимоги про розірвання шлюбу потрібно задовольнити.
Відповідно до ч.6 ст.6 Сімейного кодексу України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК).
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду від 15.05.2006 р. № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачено, що відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає. Тому суд приходить до висновку, що з нього слід стягувати аліменти в примусовому порядку.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З огляду на встановлені у справі обставини, керуючись принципами законності, справедливості та розумності, враховуючи рівність обов'язку утримувати дитину обома батьками, та те, що відповідач позов визнав частково, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів підлягають до повного задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Що стосується вимог позивача про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини до досягнення дитиною трьох років, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.
Згідно статті 84 СК України "Право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини", ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Подавши докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить саме з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби дружини та фінансові можливості відповідача.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст. 80 Сімейного кодексу України).
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу, а також поганого стану здоров'я.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін.
Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб позивачки, на утриманні та вихованні якої знаходиться дитина, яка не досягла трирічного віку та потребує постійного материнського догляду, а також з можливостей відповідача, зокрема, його працездатності, суд вважає можливим задовольнити вимоги в цій частині у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, що ґрунтується на наявних у матеріалах доказах. Оцінивши вищевказані докази у їх сукупності, суд вважає такий розмір аліментів достатнім та таким, що не поставить мати з дитиною, а також відповідача, у скрутне матеріальне становище.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.
Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. А тому з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути 1211 грн. 20 коп. судового збору згідно з платіжною інструкцією № 0.0.4413791245.1 від 16.06.2025 р.
Керуючись ст. 180, 191 СК України, ст. ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 30 червня 2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №1019.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), кошти на утримання (аліменти) доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі по 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та стягувати їх починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), кошти на утримання (аліменти) дружини (матері дитини) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) у частці від заробітку (доходу), а саме в розмірі по 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дати подачі позову і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьохрічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп. згідно з платіжною інструкцією № 0.0.4413791245.1 від 16.06.2025 р.
Розмір аліментів, стягуваний у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Мікула В. Є.