Справа № 442/8620/25
Провадження № 1-кс/442/1481/2025
14 листопада 2025 року м. Дрогобич
Слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі Львівської області клопотання старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2024 за №12024141110000056, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, громадянина України, українця, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, одруженого, не депутата, не адвоката, згідно ст.89 КК України раніше не судимому,-
з участю сторін:
прокурора ОСОБА_6 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
адвоката підозрюваного ОСОБА_7 ,
Слідчий звернувся до слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, з клопотанням про застосування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2024 за №12024141110000056,за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів із визначенням застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 гривень.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи єдиний злочинний умисел на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено «Бупренорфін», особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_8 з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.09.2009, придбав у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено «Бупренорфін», який зберігав з метою збуту у невстановленому досудовим розслідуванням місці, про те, не пізніше 19.01.2024.
В подальшому ОСОБА_5 , реалізовуючи єдиний прямий злочинний умисел, на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено «Бупренорфін», з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, всупереч вимог вказаних Законів 19.01.2024 домовився із особою зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_8 , про збут наркотичного засобу, шляхом залишенням так званої «заклади» у заздалегідь визначеному місці.
Так, перебуваючи у русі по вулицях Фабричній, Трускавецькій, Бориславській, Святого Юри м.Дрогобич, на автомобілі Opel Zafira р.н. « НОМЕР_1 », яким користувався ОСОБА_5 , 19.01.2024 о 14:56 годин ОСОБА_8 передав в якості оплати за наркотичний засіб «Бупренорфін» ОСОБА_5 гроші у сумі 4000 гривень.
Після цього, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що придбаний наркотичний засіб знаходиться в поліетиленовому пакеті позаду гаражу з координатами 49,344736 північної широти та 23.500705 східної довготи, що знаходиться поблизу будинку №43 на вулиці Бориславській м.Дрогобич.
В подальшому ОСОБА_5 на своєму автомобілі підвіз ОСОБА_8 неподалік вказаного вище будинку, біля місця де знаходився вказаний гараж.
Після цього, ОСОБА_8 вийшов з автомобіля та попрямував до вказаного гаражу та 19.01.2024 о 15:07 годині забрав, залишений ОСОБА_5 наркотичний засіб «Бупренорфін» масою 0,1031 грами, який знаходився у 14 таблетках білого кольору з написом на них «В8» та які були запаковані у 2 блістери з написом на них «Subutex», які в подальшому видав працівникам поліції.
Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи єдиний злочинним умисел спрямований на збут наркотичних засобів, 26.01.2024 близько 15 год. на автомобілі Opel Zafira з р.н. « НОМЕР_1 » під'їхав до будинку №45 на вулиці Бориславській в м.Дрогобичі, де о 15:01 годині особа зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_8 сів в даний автомобіль, у якому передав в якості оплати за наркотичний засіб «Бупренорфін» ОСОБА_5 гроші у сумі 4000 гривень.
Після цього, ОСОБА_5 маючи прямий умисел на незаконний збут наркотичного засобу «Бупренорфін», з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, всупереч вимогам Законів продовжив рух на автомобілі Opel Zafira р.н. « НОМЕР_1 », де поблизу будинку №47 на вулиці Бориславській в м.Дрогобичі передав ОСОБА_8 два блістери з написом на них «Subutex» в яких містилося 14 таблеток білого кольору, які містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено «Бупренорфін», маса якого становить 0,1036 грама.
Саме у такий спосіб, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на незаконний збут наркотичного засобу «Бупренорфін», з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, всупереч вимогам Законів умисно, незаконно збув, а саме оплатно реалізував особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_8 наркотичний засіб, обіг якого обмежено, «Бупренорфін».
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичного засобу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Крім того, слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи єдиний прямий злочинний умисел на незаконний збут наркотичного засобу невстановленій особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, обіг якого обмежено «Бупренорфін», в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 із наступними змінами і доповненнями, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 із наступними змінами та доповненнями, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.09.2009, повторно, придбав у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичний засіб, обіг якого обмежено «Бупренорфін», який зберігав з метою збуту невстановленій особі, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, не пізніше 08.11.2024.
Так, ОСОБА_5 , реалізовуючи єдиний прямий злочинний умисел, о 14:01 год. 08.11.2024, перебуваючи на вулиці Бориславській поблизу будинку №45 в м.Дрогобичі ОСОБА_5 всупереч вимогам Законів, повторно, умисно збув невстановленій особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, не менше 10 таблеток білого кольору, в яких міститься наркотичний засіб «Бупренорфін», масою 0.072 грами.
Крім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи єдиний злочинним умисел спрямований на збут наркотичних засобів, 14.11.2024 в м. Дрогобичі, в точно невстановленому місці та часі (приблизно в обідній час) всупереч вимогам Законів, повторно, умисно збув невстановленій особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, не менше 21 таблетки білого кольору, в яких міститься наркотичний засіб «Бупренорфін», масою 0,1425 грами.
Орім цього, ОСОБА_5 , продовжуючи єдиний злочинним умисел спрямований на збут наркотичних засобів, 18.11.2024 в м. Дрогобичі, точно невстановленому місці та часі (приблизно в обідній час) всупереч вимогам Законів, повторно, умисно збув невстановленій особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, не менше 9 з половиною таблеток білого кольору, в яких міститься наркотичний засіб «Бупренорфін», масою 0,0642 грами.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в незаконному придбані, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичного засобу, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 10.01.2024; показаннями свідка ОСОБА_8 від 10.01.2024; протоколом огляду купюр від 19.01.2024; протоколом огляду покупця від 19.01.2024; протоколом огляду місця події від 19.01.2024; висновком експерта №СЕ-19/114-24/2619- НЗПРАП; показаннями свідка ОСОБА_8 від 19.01.2024; показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 19.01.2024; заявою про вчинене кримінальне правопорушення від 22.01.2024; протоколом огляду купюр від 26.01.2024; протоколами огляду покупця від 26.01.2024; протоколом огляду місяця події від 26.01.2024; висновком експерта №СЕ-19/109-24/2618- НЗПРАП; показаннями свідка ОСОБА_8 від 27.01.2024; показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 27.01.2024; проколом аудіо, відео контролю за особи ОСОБА_5 від 19.04.2025; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 19.01.2024; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 26.01.2024, протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 від 04.06.2024; протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 від 13.09.2024; протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 від 20.11.2024; висновком експерта №СЕ-19/109-24/2661-БД від 24.01.2025; висновком експерта №СЕ-19/109-24/2661-БД від 25.03.2025; протоколом огляду місця події від 08.11.2024; показаннями свідка ОСОБА_11 від 09.11.2024; висновком експерта №СЕ-19/114-24/26945-НЗПРАП від 30.12.2024; висновком експерта №СЕ-19/109-24/2697-БД від 21.03.2025; протоколом огляду місця події від 17.11.2024; показаннями свідка ОСОБА_12 від 18.11.2024; висновком експерта №СЕ-19/114-24/28266-НЗПРАП від 13.12.2024; висновком експерта №СЕ-19/109-24/2672-БД від 13.03.2025; протоколом огляду місця події від 21.11.2024; показаннями свідка ОСОБА_13 від 22.11.2024; висновком експерта №СЕ-19/114-24/29420-НЗПРАП від 26.12.2024; протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_14 від 17.01.2025; протоколом зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 від 07.02.2025; протоколом проведення негласного отримання зразків необхідних для порівняльного дослідження відносно ОСОБА_5 від 20.01.2025; протоколом НСРД спостереження за особою, річчю або місцем від 01.10.2025.
На думку слідчого, необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, які на даний час існують та яких неможливо уникнути шляхом застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, зокрема: п.1, п.2, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Даний ризик обґрунтовується тим, що у разі визнання винним, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрюваного до втечі, а також останній офіційно не працює та не має постійного законного джерела доходу. Вказане може спонукати останнього переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності за вчинені тяжкі злочини.
Підозрюваному нічого не перешкоджає залишити Львівську область та територію України, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваному на даний час виповнилося 66 років та останньому не заборонений виїзд за межі території України, та він не підлягає призову на військову службу за мобілізацією.
Крім цього, сторона обвинувачення просить врахувати той факт, що з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан у зв'язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації. При цьому частина областей України, продовжує перебувати під тимчасовою окупацією, а відтак підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, не маючи міцних соціальних зв'язків може направитись на тимчасово непідконтрольної території України де його розшук за таким умов буде неможливим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 вчинялися в умовах ретельної конспірації та приховування своєї протиправної діяльності.
Слід зазначити, що до дня отримання матеріалів цього клопотання та додатків до нього підозрюваний не мав доступу до матеріалів досудового розслідування та йому не було відомо про докази, якими володіє сторона обвинувачення, а відтак в подальшому, з метою ухилення від передбаченої законом відповідальності підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, в тому числі і наркотичні засоби, які ОСОБА_5 може зберігати у інших місцях.
Крім цього, ОСОБА_5 перевіряється на предмет причетності до вчинення інших кримінальних правопорушень, які розслідуються у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Отримавши вказане клопотання та додані до нього матеріали підозрюваному відома анкетна інформація про понятих, які залучались до проведення слідчих дій. Вказані особи можуть бути допитаними в якості свідків під час судового розгляду вказаного кримінального провадження та їх показання можуть мати суттєве значення.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_5 , будучи на волі може незаконно впливати на свідків шляхом їх залякування, переконання чи вмовляння.
Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу судового рішення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім цього ОСОБА_5 ніде не працює, суспільно-корисною діяльністю не займається, на життя заробляє збутом наркотичних засобів, це свідчить про те, що останній продовжуватиме вчиняти нові злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, як наслідок покращувати своє майнове становище.
Вищевказана поведінка підозрюваного вказує на обґрунтоване існування ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (може вчинити інше кримінальне правопорушення), а також ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків), а тому це підвищує можливість незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні.
Із урахуванням ризиків, які виникли внаслідок дій ОСОБА_5 , а також те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється останній відноситься до категорії тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, направлене проти здоров'я нації, вчинено умисно, що має надзвичайно високий рівень суспільної небезпеки, слідчий вважає, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , щодо виконання ним процесуальних рішень та не унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти вище зазначеним ризикам.
У судовому засіданні слідчі та прокурор подане клопотання підтримали з мотивів, викладених у ньому. Додатково слідчий наголосив, що ОСОБА_5 займається збутом наркотичних засобів, що підтверджується відомостями, які розслідуються в інших кримінальних провадженнях. Всі ризики є обґрунтованими. підозрюваний може впливати на свідків, оскільки хоча такі є особами зі зміненими даними, не важко взнати хто ці люди. Може вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як з 1995 року не працює, а займається збутом наркотичних засобів. Орган досудового розслідування не знайшов речових доказів під час обшуку у житлі підозрюваного, однак ОСОБА_5 вказав слідчим, що не дурний тримати дома наркотики. Щодо стану здоров'я підозрюваного, наголосив, що у СІЗО є медична частина, в якій підозрюваний може лікуватись.
Захисник ОСОБА_7 подала заперечення щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке у судовому засіданні підтримала. Проти задоволення клопотання заперечила. Просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави. Вказала, що клопотання слідчого не містить підтвердження дійсності ризиків, що не дозволяють застосувати більш м'які запобіжні заходи. Наголошує, що підозрюваний ОСОБА_5 є особою похилого віку, має місці соціальні зв'язки та тяжкі хронічні захворювання. Не є військовозобов'язаним і не користується цим щоб покинути місце проживання.
Підозрюваний ОСОБА_5 свою причетність до інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, підтримав позицію захисника.
Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та вивчивши приєднанні до нього документи, заслухавши думки усіх присутніх учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення, враховуючи наступне.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, відображеної зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя, на підставі вищенаведеного поняття, вважає, що про існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України можуть свідчити докази, долучені до клопотання.
Щодо наявності передбачених ст. 177 КПК України ризиків слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Слідчий суддя вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, що відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до десяти років, а тому, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує у разі визнання винуватим, існує реальний ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; також слідчий суддя вважає доведеним ризик передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 вчинялися в умовах ретельної конспірації та приховування своєї протиправної діяльності; підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом залякування, переконання, прохання впливати на їх показання з метою ухилення від кримінальної відповідальності та передбаченого законом покарання; крім того, згідно з ст.89 КК України ОСОБА_5 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, а відтак, є ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
З урахуванням вимог статей 177, 178, 183 КПК України, враховуючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання за інкриміноване діяння, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності з наданими даними про особу підозрюваного, вважаю, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, а відтак існуючими правовими підставами для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням встановлених ризиків та даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 , для гарантування виконання покладених на нього обов'язків, останньому необхідно визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного слідчий суддя не вбачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) обвинуваченого, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішеннях суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».
Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
Враховуючи фактичні обставини даного кримінального провадження, майновий стан підозрюваного, який є особою пенсійного віку, стан його здоров'я, приймаючи до уваги наявність встановлених в межах даного кримінального провадження ризиків, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 слідчий суддя доходить висновку, що розмір застави у 40розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120, забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 .
У разі внесення підозрюваним застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі сорока розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень.
В іншій частині клопотання відмовити.
ОСОБА_5 взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 визначити з 14.11.2025 у межах строку досудового розслідування, до 09.01.2026 включно.
У випадку внесення вказаного розміру застави, ОСОБА_5 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду, за першим викликом;
- не відлучатись з місця постійного проживання без дозволу слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, у провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, прокурора та суд, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, котрі дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного та строк дії ухвали слідчого судді - до 09.01.2026 включно.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та оголошено 14.11.2025 о 14 год.00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_15