441/1262/25 2/441/832/2025
14.11.2025 Городоцький районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді Малахової-Онуфер А.М.
за участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.
представників ОСОБА_1 , Семенюк М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
представник Ткаченко М. в інтересах ТОВ «Коллект Центр», 30.06.2025 звернулася в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_2 24 338 грн. 56 коп. боргу за договором № 75992558 від 02.08.2021. Позов обґрунтовує тим, що 02.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір № 75992558, згідно умов якого Товариство строком на 30 днів, надало ОСОБА_2 9 270 грн. кредиту, шляхом перерахування коштів на його банківський картковий рахунок, а відповідач зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики, що 30.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 30-12/2021, згідно умов якого право грошової вимоги в т.ч. за договором № 75992558 перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», у свою чергу, останнє згідно договору № 10-01/2023 від 10.01.2023 відступило право грошової вимоги в т.ч. за спірним договором - ТОВ «Коллект Центр», що ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором № 75992558 від 02.08.2021 належним чином не виконав, через що у нього перед кредитором виникла заборгованість, яка станом на 17.06.2025 (час звернення до суду з позовом) склала 24 338 грн. 56 коп., з яких 9 270 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 14 755 грн. 15 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 270 грн. 75 коп. інфляційні збитки та 42 грн. 66 коп. нараховані 3 % річних. Просила стягнути з ОСОБА_2 24 338 грн. 56 коп. заборгованості за договором, 2 422 грн. 40 коп. судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.
Ухвалою судді від 04.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 9).
Представник ТОВ «Коллект Центр» - Ткаченко М.М. у відзиві від 08.10.2025, додаткових поясненнях від 23.10.2025 та в суді позов підтримала з мотивів наведених у ньому, окрім цього пояснила, що 02.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір № 75992558, згідно умов якого Товариство строком на 30 днів, надало ОСОБА_2 9 270 грн. кредиту, разом з цим, розділом 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», з якими відповідач ознайомився на офіційному сайті, до моменту підписання договору позики, передбачена можливість продовження строку кредитування та автопролонгація договору, що відповідачем 27.09.2021, 20.10.2021 та 04.11.2021 сплачено проценти для продовження строку кредитування, а в подальшому такий строк було продовжено автоматично у зв'язку з наявною заборгованістю, інше. Окрім цього, зазначила, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу передбачений умовами договору про надання правової допомоги від 01.07.2024. Просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, представник ОСОБА_3 у відзиві на позов від 30.09.2025, у запереченнях від 14.10.2025 та в суді позов визнала частково, з огляду на сплачені довірителем 7 381 грн. 61 коп., не заперечує щодо стягнення з останнього на користь позивача 7 735 грн. 99 коп. заборгованості за договором № 75992558 від 02.08.2021 мотивуючи тим, що дійсно 02.08.2021 відповідач уклав договір № 75992558 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», згідно умов якого отримав 9 270 грн. кредиту, зі сплатою процентів у розмірі 5 534 грн. 19 коп. строком на 30 днів, тоді як проценти, які позивач просить стягнути за користування таким, нараховані за межами означеного строку кредитування, що є неправомірним та суперечить нормам чинного законодавства. Окрім цього зазначила, що витрати на правничу допомогу не відповідають критерію розумності та реальності, неспівмірні та непропорційні до ціни позову, так і до складності справи, інше.
Заслухавши пояснення представників, вивчивши заяви, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 4, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" також визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно частини 2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Із пояснень сторін в суді, із доданих до позовної заяви копій документів убачається, що 02.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 75992558 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9 270 грн., строком на 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису x7hvCp1B5a), що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу, у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Відповідно до п. 4 договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.
Згідно довідки № КД-000003346/ТНПП від 29.11.2024, ТОВ «ФК Фінекспрес» (платіжна установа) підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції, зокрема 02.08.2021, сума 9 270 грн. за номером платіжної картки, платежу 132d62091411187345cdd0cd8.
Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін тощо.
Після закінчення строку кредитування (30 днів, 01.09.2021) ОСОБА_2 не повернув кредит і не сплатив проценти, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 30.12.2021 склала 24 025 грн. 15 коп., з яких: 9 270 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 14 755 грн. 15 коп. - сума заборгованості за процентами.
30.12.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено Договір факторингу № 30-12/2021, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 75992558 від 02.08.2021.
Факт оплати суми фінансування за відступлення прав вимоги за договором № 30-12/2021 від 30.12.2021 підтверджується платіжною інструкцією № 0317260000 від 30.12.2021.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 30-12/2021 від 30.12.2021, ТОВ «Вердикт капітал» набуло права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 24 025 грн. 15 коп., з яких: 9 270 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 14 755 грн. 15 коп. - сума заборгованості за процентами.
В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» 10.01.2023 уклало з позивачем договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» (Первісний кредитор) відступає шляхом продажу ТОВ «Коллект Центр» (Новому кредитору) належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов?язки Боржників або які зобов?язані виконати обов?язки Боржників, за Договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
Відповідно до акта прийому-передачі Реєстру Боржників за договором відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, Первісний кредитор передав, а Новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 207 307 осіб.
Факт оплати суми фінансування за відступлення прав вимоги за договором № 10-01/2023 від 10.01.2023 підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023.
Згідно витягу з Реєстру Боржників до договору відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, сума заборгованості ОСОБА_2 за договором № 75992558 від 02.08.2021 складає 24 338 грн. 56 коп., з яких 9 270 грн. заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 14 755 грн. 15 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги та 313 грн. 41 коп. відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9 270 грн. та проценти за користування коштами в розмірі 14 755 грн. 15 коп. як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку по 10.01.2023.
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Із положень частини другої статті 625 ЦК України убачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018року (№202/4494/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Із змісту договору позики № 75992558 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 02.08.2021 убачається, що сторони погодили строк дії договору - 30 днів, саме протягом цього строку кредитодавець мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором проценти тривалістю 30 днів, які за період з 02.08.2021 по 01.09.2021 включно становлять 5 534 грн. 19 коп.
Умови та порядок продовження строку користування позикою (пролонгація), як і автопролонгація, спірним договором позики № 75992558 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 02.08.2021, який безпосередньо підписаний відповідачем, прямо не передбачені.
Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», на які у суді покликається представник ОСОБА_4 , як на підставу продовження строку кредитування та автопролонгацію договору, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору щодо інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання товариством додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, оскільки такі Правила ОСОБА_2 не підписані та ним не визнаються, відповідно позивачем не доведено, що саме їх розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи договір позики.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17).
На день закінчення строку кредитування (01.09.2021) розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами склав 14 804 грн 19 коп. (9 270 грн. + 5 534 грн. 19 коп.).
Із розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» убачається, що відповідачем 27.09.2021, 20.10.2021 та 04.11.2021 сплачено Товариству заборгованість в сукупному розмірі 7 381 грн. 61 коп. (3 267 грн., 2057 грн. 61 коп. та 2057 грн. 00 коп.).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Отже, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 умов укладеного 02.08.2021 договору № 75992558, останнім допущена заборгованість перед кредиторами, а також ураховуючи укладені між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Вердикт капітал» і ТОВ «Коллект центр» договори факторингу та часткове погашення відповідачем боргу в розмірі 7 381 грн. 61 коп. грн., з огляду на положення статті 534 ЦК України щодо черговості погашення вимог за грошовим зобов'язанням, позов слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за договором № 75992558 від 02.08.2021 у розмірі 7 422 грн. 58 коп., що складається з неповернутого тіла кредиту (основної суми боргу).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 270 грн. 75 коп. інфляційні збитки та 42 грн. 66 коп. нараховані 3 % річних.
Відповідачем та його представником, заборгованість зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних не оспорюється, відтак така покладається в основу судового рішення.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України убачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд враховує при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
За змістом положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім цього, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Як убачається із договору про надання правової допомоги № 01-07/2024, укладеного 01.07.2024 між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським Об'єднанням «Лігал Ассістанс», предметом договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
Згідно п. 4.1 вказаного Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 824 від 01.05.2025, сторони за договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, товариство - ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об'єднання - АО «Лігал Ассістанс», погодили надання наступних правових (юридичних) послуг з супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 :
1.2 надання усної консультації з вивченням документів 2 години вартістю 4 000 грн.;
3.1 складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 годин 9 000 грн.
Згідно Витягу з акта № 10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, сторони за договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», погодили надання наступних правових (юридичних) послуг у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: відповідач ОСОБА_2 , договір № 75992558 від 02.08.2021:
- надання усної консультації з вивченням документів 2 години вартістю 4 000 грн.;
- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 3 годин 9 000 грн.
Таким чином, врахувавши виконану адвокатом роботу (надані адвокатом послуги, час, витрачений ним на виконання відповідних робіт (надання послуг)), виходячи з конкретних обставин справи, її складності, зокрема того, що означена справа не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка документів у такій не потребувала значного часу з урахуванням наявності сформованої правової позиції, а також з огляду на заперечення сторони відповідача, суд вважає, що розмір заявленого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із ціною позову, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим та завищеним, а справедливим і розумним буде стягнення з відповідача в користь позивача 4 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 769 грн. 95 коп. судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 4, 5, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 3, 207, 509, 526, 527, 530, 610, 626-628, 638, 1048-1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078, 1082 ЦК України, суд, -
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , прож. на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за Договором позики № 75992558 від 02.08.2021 у розмірі 7 422 грн. 58 коп., 270 грн. 75 коп. інфляційних втрат та 42 грн. 66 коп. нараховані 3 % річних, а всього 7 735 грн. 99 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 769 грн. 95 коп. сплаченого судового збору та 4 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, а всього 4 769 грн. 95 коп.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
С у д д я А.М.Малахова-Онуфер