441/1304/25 2/441/854/2025
(заочне)
13.11.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря Сороки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
представник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Стеценко М.В. звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором надання коштів у кредит № 8471267 від 12.12.2024 в розмірі 15 550 грн. 00 коп. та понесені у справі судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог покликається, що 12.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 8471267, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачу фінансовий кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 10 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідач свої обов'язки не виконав, через що у нього перед Товариством виникла заборгованість, яка становить 15 550 грн. 00 коп. та складається з 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом, 5 009 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, 541 грн. 00 коп. - комісія.
Всупереч умов договору кредиту, відповідач не виконав свого зобов'язання з повернення грошових коштів, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Просив позов задовольнити.
Представник позивача Стеценко М.В. в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча була завчасно належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, відзиву на позовну заяву від нього не надходило.
На сайті «Судова влада України»: Городоцький районний суд Львівської області у розділі «громадянам», в якому є список справ призначених до розгляду, було розміщено інформацію про час та дату усіх судових засідань у цій справі.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність в Городоцькому районному суді Львівської області справи за позовом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до нього про стягнення заборгованості, вважаю за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, за відсутності заперечень позивача, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.12.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 8471267, який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер його мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачу фінансовий кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 в сумі 10 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідач свої обов'язки не виконав, через що у нього перед Товариством виникла заборгованість, яка становить 15 550 грн. 00 коп. та складається з 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом, 5 009 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, 541 грн. 00 коп. - комісія.
Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором надання коштів у кредит № 8471267 від 12.12.2024 належно не виконує, як наслідок допустив заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача становить 15 550 грн. 00 коп. та складається з 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом, 5 009 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, 541 грн. 00 коп. - комісія.
Враховуючи наведене, а також те, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» по договору надання коштів у кредит № 8471267 від 12.12.2024 в розмірі 15 009 грн. 00 коп. і зокрема 10 000 грн. 00 коп. - заборгованість за основним боргом та 5 009 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, відповідачем добровільно не погашено, така заборгованість підлягає стягненню з нього в судовому порядку.
Підстав для стягнення з відповідача комісії в розмірі 541 грн. 00 коп., суд не убачає, з огляду на наступне.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 справа № 186/1333/16-ц, провадження № 61-27618св18 зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 у справі № 15-рп/2011, держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.
Умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.
У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Так, пунктом 1.12., 2.2.4. договору надання коштів у кредит № 8471267 від 12.12.2024, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, передбачено нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 541 грн. 00 коп.
Однак, встановивши в кредитному договорі сплату комісії, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним та фактично нарахував комісію за ту саму послугу, за яку відповідач повинен сплатити згідно з договором проценти.
Зазначене узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2019 справа № 595/290/17, провадження № 61-29972св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 справа № 311/682/16-ц, провадження № 61-24756св18; від 02.10.2019 справа № 760/20414/14-ц, провадження № 61-31205св18.
Умова, зазначена у договорі порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, отже суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що нарахування позичальнику комісії за надання кредиту без зазначення конкретних послуг, за які її сплачено, є незаконним, відтак вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією в розмірі 541 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає.
За положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Із матеріалів справи убачається, що на підставі договору № 0924-1 про надання правничої допомоги, додаткових угод № 1/25 та № 2/25 від 16.06.2025, Адвокатське об'єднання «Правовий Курс», зокрема адвоката Стеценко М.В., який діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЧН № 000438, виданого 17.08.2018 на підставі рішення Ради адвокатів Чернігівської області від 20.07.2018 № 64, уповноважено здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у Городоцькому районному суді Львівської області.
Згідно акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги від 02.06.2025, акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правову допомогу з відповідача становить 7 100 грн. 00 коп.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях: від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи наведене, а також відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат заявлених позивачем, суд доходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 7 100 грн. 00 коп. витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також сплачений судовий збір у розмірі 2 932 грн. 08 коп.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280-283, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ: 39861924, місцезнаходження площа Арсенальна, 1-Б в м. Київ, 01010), заборгованість за договором надання коштів у кредит № 8471267 від 12.12.2024 в розмірі 15 009 (п'ятнадцять тисяч дев'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 2 932 (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві) грн. 08 коп. судового збору та 7 100 (сім тисяч сто) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддя Перетятько О.В.