Справа № 461/6590/25
Провадження № 1-кс/461/6951/25
11.11.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вербіж Миколаївського району Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не судимого,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000622, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
Слідчий звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що 24.07.2025 близько 17:00 год ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виник на побутовому ґрунті, під час розпивання алкогольних напоїв, діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, розуміючи їх спрямованість на позбавлення життя іншої людини, уявляючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи свою фізичну перевагу над потерпілим ОСОБА_7 наніс останньому множинні удари тупим предметом в область обличчя, голови, тулуба, в наслідок яких ОСОБА_7 помер на місці події.
24.07.2025 о 21:00 год ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчий зазначив, що станом на день подання вказаного клопотання продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відтак просить слідчого суддю продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Прокурор та слідчий в судовому засідання клопотання підтримали, просили суд задовільнити його в повному обсязі. Зазначили, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання слідчого не заперечували.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників справи, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею було встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141430000622 від 24.07.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
24.07.2025 о 21:00 год ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
24.07.2025 на підставі достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України складено та вручено повідомлення ОСОБА_5 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
26.07.2025 ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який, в подальшому, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова було продовжено до 15.11.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.09.2025 року було продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 4 місяців, тобто до 24.11.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2025 року було продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 5 місяців, тобто до 24.12.2025 року.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчим суддею. під час обрання запобіжного заходу вже було вирішено питання обґрунтованості підозри, з якою погоджується слідчий суддя і на момент розгляду вказаного клопотання.
Слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження строку застосування щодо нього обмежувального заходу.
За змістом положень Глави 18 КПК України у взаємозв'язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено продовження існування ризиків, а саме:
-ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років;
- ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконно впливати на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань (ст. 23 КПК України), потерпіла, свідки судом ще не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку відносно нього.
Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто, у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване відносно підозрюваного .
Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Відповідно до ч. 1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею також приймається до уваги, що в результаті проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, будуть отримані додаткові докази, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження для встановлення об'єктивної істини у вказаному кримінальному провадженні, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, по справі призначено ряд експертиз.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об'єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя також враховує, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, а також впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні, виникає необхідність у продовженні стосовно останнього строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
При цьому, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .
Враховуючи наведене та керуючись ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого задоволити повністю.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 09 січня 2026 року включно.
Повний текст ухвали проголошено 14 листопада 2025 року о 15 год. 10 хв.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1