Справа №161/16193/25
Провадження №2/461/3681/25
11 листопада 2025 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кротової О.Б.,
секретар судового засідання Басараб Д.Е.,
за участі:
представника відповідачки Яцишина А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,-
11.08.2025 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкова М.С. звернулася в Луцький міськрайонний суд Волинської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №304205538 від 27.08.2021 в розмірі 14590,50 грн, судовий збір в сумі 2422,40 та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, укладено кредитний договір №304205538 на суму 12800 грн. Перед укладенням кредитного договору відповідачка з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі Інтернет: перейшла на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвалася на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнила та подала заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрацїї/проживання; пройшла належну перевірку (верифікацію); ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору; отримала на номер телефону, вказаний у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використала для підписання кредитного договору; надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору. Згідно умов кредитного договору, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свій обов'язок та перерахувало 27.08.2021 відповідачці, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 12800 грн на банківську карту № НОМЕР_1 , яку остання вказала у заявці при укладенні кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням. 28.11.2018 між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №28/1118-01, до якого в подальшому укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №162 від 30.11.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №304205538 від 27.08.2021 у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. В подальшому, 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01, згідно якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги №10 від 31.07.2023, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №304205538 від 27.08.2021 у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, згідно якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №304205538 від 27.08.2021 на загальну суму 14590,50 грн. Укладання договорів факторингу між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення права вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними. У зв'язку з невиконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, заборгованість останньої на момент подання заяви становить 14590,50 грн, яка складається з 10028,13 грн - заборгованості по тілу кредиту; 4562,37 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.08.2025 справу передано за підсудністю на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
Ухвалою судді від 18.09.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 18.09.2025 задоволено клопотання представника позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкової М.С. про витребування доказів в АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
14.10.2025 представником відповідачки - адвокатом Яцишиним А.В. подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні такої відмовити, з наступних підстав. Вважає, що матеріали справи не містять підтверджень підписання відповідачкою кредитного договору та що остання ознайомилася та погодилася з таким, а також те, що вказані документи взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами. Також зазначає, що до матеріалів позовної заяви долучено декілька розрахунків заборгованості, в одному з яких, складеному ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», одним із попередніх кредиторів, зазначено тіло кредиту в розмірі 10028,13 грн та відсотки на суму 4562,37 грн, разом - 14590,50 грн, які станом на 31.07.2023 вказані як сплачені, у зв'язку з чим, вважає, що розмір заборгованості позивачем недоведений. Звертає увагу, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не надано доказів на підтвердження зарахування відповідачці кредитних коштів (первинних бухгалтерських документів). Разом з тим, навіть у випадку існування заборгованості відповідачки перед позивачем, така однозначно виникла за межами позовної давності, відповідно, у випадку встановлення таких обставин просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності.
16.10.2025 представником позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопковою М.С. подано відповідь на відзив, в якій зазначила наступне. Вважає необґрунтованими покликання представника відповідачки на пропущення при звернення до суду строку позовної давності, оскільки такий строк згідно п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зупинений на період воєнного стану. Зазначає, що при заповненні заявки на кредит відповідачка особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мала змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Звертає увагу, що жодного юридичного факту щодо помилкового або неналежного переказу на рахунок відповідачки коштів за кожною із транзакцій, ініційованою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», не встановлено. Таким чином позивач документально підтвердив виконання перерахування коштів відповідачці.
20.10.2025 представником АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2025 надіслано на адресу суду витребувані документи.
Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в позовній заяві просить здійснювати розгляд справи без її участі.
Представник відповідачки - адвокат Яцишин А.В. в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, з підстав, наведених у поданому відзиві на позовну заяву,
Заслухавши пояснення представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронному вигляді, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV655XN, укладено договір №304205538.
Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит на суму 12800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «КОМФОРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».
Пунктом 1.2. договору визначено, що кредит надається строком на 56 днів.
Згідно п.1.3. договору, сторони погодили, що строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85 відсотків річних, що становить 0,69 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (далі - «дисконтна процентна ставка»). На умовах викладених в п.1.6. договору, до відносин між сторонами застосовуються умов нарахування процентів за ставкою 474,50 відсотків річних, що становить 1,30 відсотків в день від суми кредиту за час користування ним (далі - «базова процентна ставка») (п.1.4., 1.5. договору).
Згідно п.1.6. договору, умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, а кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за датою платежу. У разі якщо позичальник погасить прострочену заборгованість за договором, умови у вигляді нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості.
За умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою: загальні витрати за кредитом складають - 5214 грн 02 коп.; орієнтовна загальна вартість кредиту складає - 18014 грн 02 коп.
Також ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту продукту «КОМФОРТ», в якому зазначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, а також Графік щомісячних платежів за кредитним договором.
Разом з договором №304205538 від 27.08.2021, ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано графік розрахунків (додаток №1 до договору №304205538 від 27.08.2021), в якому сторони погодили дату платежу, суму кредиту, нараховані проценти, орієнтовну загальну вартість кредиту, орієнтовну реальну процентну ставку.
Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 27.08.2021, ОСОБА_1 вказала серед іншого дані своєї банківської картки, а саме: № НОМЕР_1 , та як вбачається із платіжного доручення №249аа597-8b33-485d-bac8-f7696984f37c від 27.08.2021, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ініціювало перерахування ОСОБА_1 згідно договору №304205538 від 27.08.2021 грошових коштів у сумі 12800 грн за реквізитами банківської картки, вказаної позичальником при оформленні кредиту.
Відповідно до виписки за договором №б/н за період з 27.08.2021-01.09.2021 вбачається, що на картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 , 27.08.2021 зараховано 12800 грн.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за договором №304205538 від 27.08.2021, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань з повернення коштів, заборгованість останньої станом на 30.11.2021 становить 14590,50 грн, з яких 10028,13 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4562,37 грн - заборгованість за несплаченими процентами.
28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Сторонами погоджено, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов'язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш, ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком та не замінює попередній.
Відповідно до п.1.3. договору, право вимоги - права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
У відповідності до п.4.1. договору факторингу право вимоги переходять від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги.
Згідно п.8.2. договору факторингу строк договору починає свій перебіг з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та закінчується 28.11.2019.
Додатковою угодою №19 від 28.11.2019, укладеною між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» сторони погодили, що строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 закінчується 31.12.2020, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої сторони погодили викласти текст договору у новій редакції.
Згідно п.8.2. додаткової угоди №26 строк цього договору починає свій перебіг у момент його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та закінчується 31.12.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Додатковими угодами, укладеними між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 від 31.12.2021 №27, від 31.12.2022 №31 та від 31.12.2023 №32 строк дії договору факторингу продовжено до 31.12.2024 включно.
Відповідно до відомостей реєстру прав вимоги №162 від 30.11.2021, до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №304205538 від 27.08.2021 в розмірі 14590,50 грн, з яких 10028,13 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4562,37 грн - заборгованість за несплаченими процентами.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором №304205538 від 27.08.2021, загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 30.11.2021 становить 14590,50 грн, з яких 10028,13 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4562,37 грн - заборгованість за несплаченими процентами.
05.08.2020 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (фактор) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (клієнт) укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.4.1. договору факторингу права вимоги переходять від клієнта до фактора з моменту підписання ним відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
Пунктом 8.2. договору факторингу визначено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками та закінчується 04.08.2021, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
03.08.2021 між сторонами договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 укладено додаткову угоду №2, згідно умов якого сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.
30.12.2022 між тими ж сторонами також укладено додаткову угоду №3 по договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, згідно умов якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 30.12.2024 включно.
З реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 судом встановлено, що право вимоги до ОСОБА_1 за договором №304205538 від 27.08.2021 в розмірі 14590,50 грн, з яких 10028,13 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4562,37 грн - заборгованість за несплаченими процентами, перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС».
04.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого сторонами погоджено, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суму грошових вимог та інші дані, зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно із додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №304205538 від 27.08.2021 в розмірі 14590,50 грн, з яких 10028,13 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4562,37 грн - заборгованість за несплаченими процентами.
Згідно виписки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» з особового рахунку за кредитним договором №304205538 від 27.08.2021, станом на 25.06.2025 заборгованість ОСОБА_1 за договором №304205538 від 27.08.2021 становить 14590,50 грн, з яких 10028,13 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4562,37 грн - заборгованість за несплаченими процентами.
При розгляді даного спору, враховуючи обґрунтування позовних вимог, суд враховує такі норми.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону (в редакції, чинній на дату укладення кредитних договорів) встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Таким чином, доведеним є факт укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою кредитного договору в письмовій формі та те, що первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав кредит у розмірі, погодженому сторонами, а покликання сторони відповідачки щодо відсутності доказів підписання кредитного договору є безпідставними.
Відповідно до положень ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов'язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а на відповідачку - спростувати факт укладення договору чи розмір існуючої заборгованості.
Враховуючи викладені вище норми та обставин справи, суд приходить до висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором №304205538 від 27.08.2021.
Представлені суду копії договорів факторингу належним чином підписані уповноваженими представниками сторін договорів, скріплені їх печатками та умови договорів передбачають право відступлення права вимоги, яке виникне у майбутньому, відтак, підтверджують перехід права вимоги до ОСОБА_2 від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», надалі до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», після чого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Відтак, оскільки умови кредитного договору №304205538 від 27.08.2021, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , відповідачкою не виконано, право грошової вимоги за ним на підставі договору факторингу перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
В частині доводів сторони відповідачки про пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду із вказаним позовом, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Крім того, частинами першою та третьою статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Так, пунктом 1.2. договору визначено, що кредит надається строком на 56 днів.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» останній платіж ОСОБА_1 здійснений 12.09.2021.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, згідно якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) встановлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався до 30.06.2023.
Разом із цим, у зв'язку з введенням на території України з 24.02.2022 воєнного стану, що діє до цього часу, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України» доповнено пунктом 19, яким визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії (в редакції Закону №2120-ІХ від 15.03.2022), а з 30.01.2024 пункт 19 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України» викладено в новій редакції «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану» (редакція Закону №3450-IX від 08.11.2023).
Оскільки строки, визначені ст.257, 258 ЦК України продовжувались на строк дії карантину, а на час дії воєнного стану перебіг позовної давності продовжувався, а на момент звернення до суду з позовню заявою такий був зупинений, немає підстав вважати пропущеним строк позовної давності за вимогами позивача.
Суд вважає безпідставними покликання представника відповідачки щодо відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження зарахування відповідачці кредитних коштів (первинних бухгалтерських документів), оскільки на виконання ухвали суду від 18.09.2025 про витребування доказів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано виписку за договором №б/н за період з 27.08.2021-01.09.2021, згідно якого вбачається, що на картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 , 27.08.2021 зараховано 12800 грн.
Щодо покликань представника відповідачки на те, що банком не долучено до матеріалів справи належних доказів на підтвердження її заборгованості, суд вважає такі безпідставними, оскільки на підтвердження заборгованості відповідачки позивачем долучено до матеріалів справи розрахунки заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», виписку ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» з особового рахунку.
Не погоджуючись з розрахунком заборгованості, долученим позивачем до матеріалів справи, представником відповідачки на підтвердження своєї позиції не надано жодного альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором чи доказів відсутності такої, а тільки безпідставно ставиться під сумнів розрахунок заборгованості, наданий банком.
Вирішуючи питання судових витрат, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ч.8 ст.141 ЦПК України представником ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» долучено до матеріалів справи наступні документи: договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025, укладений між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; додаткову угоду №25770533983 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025; акт-прийому передачі наданих послуг від 25.06.2025, відповідно до якого адвокатське бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І. надало, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало послуги з надання правничої допомоги на загальну суму 7000 грн; протокол погодження вартості послуг (додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025; довіреність .
Згідно ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до наступних висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд приходить до висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн не є цілком співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Визначаючи розмір витрат які підлягають стягненню, суд виходить з критеріїв наведених вище, а саме складності справи (справа про стягнення заборгованості розглянута за правилами спрощеного позовного провадження), часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги (час витрачений на обґрунтування позиції сторони і надання консультацій для її погодження), обсягу наданих послуг та виконаних робіт (зміст та обсяг поданих суду документів, обсяг робіт наведених у відповідному акті), ціни позову, а також значення справи для кожної сторони.
З урахуванням вищенаведених доводів та мотивів, та того, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3000 грн витрат на правничу допомогу, та суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.2, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, cуд,-
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором №304205538 від 27.08.2021 в розмірі 14590,50 грн (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень п'ятдесят копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору та 3000 грн (три тисячі гривень) витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 13.11.2025.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд.4А, офіс10, ЄДРПОУ 43541163, номер телефону: НОМЕР_3 , електронна пошта: ucapital.inbox@gmail.com;
відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , номер телефону: НОМЕР_5 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суддя Ольга КРОТОВА