ЄУН: 336/6741/25
Провадження №: 1-кп/336/1357/2025
12 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
розглянувши в порядку дистанційного судового провадження у режимі відеоконференції у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України,
ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч.1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України, -
03.11.2025 року захисником ОСОБА_9 адвокатом ОСОБА_14 до суду подано клопотання, яким він просить змінити суму альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_9 у виглялі застави, а саме: визначити названому обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 166 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 502 648 гривень.
03.11.2025 року захисником ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_14 до суду подано клопотання, яким він просить змінити суму альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_10 у виглялі застави, а саме: визначити названому обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 452 200 гривень.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 , з думкою якого погодилися обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , наполіг на заявлених клопотаннях з підстав, що вказані в останніх. Захисник названих обвинувачених ОСОБА_5 також підтримала подані стороною захисту клопотання.
У судовому засіданні прокурор просив обидва клопотання залишити без розгляду, посилаючись на положення ч.5 ст. 201 КПК України.
Вирішуючи подані стороною захисту клопотання, суд виходить з наступного.
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (ч.1 ст. 201 КПК України).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року під час підготовчого судового засідання судом зокрема вирішено:
«Клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 27.12.2025 включно.
Встановити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 1000 (тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код банку отримувача (МФО)- 820172; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26316700, Рахунок отримувача: UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа …
Клопотання прокурора задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 27.12.2025 включно.
Встановити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 700 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 119 600 (два мільйони сто дев'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена япротягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код банку отримувача (МФО)- 820172; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26316700, Рахунок отримувача: UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа …».
Частиною 5 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Під час постановлення ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року судом вирішувалися лише клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 та клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 .
При цьому, у власних клопотаннях від 03.11.2025 року окрім відсутності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та непомірності розмірів застави, про які просив прокурор у власних клопотаннях щодо названих обвинувачених, захисником ОСОБА_9 та ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_14 зазначені нові обставини, які не розглядалися судом під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу від 29 жовтня 2025 року, зокрема смерть матері обвинуваченого ОСОБА_10 , госпіталізація матері обвинуваченого ОСОБА_9 до лікарні.
Крім того, під час вирішення у судовому засіданні 29 жовтня 2025 року клопотань прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 сторона захисту обмежилася лише власними поясненнями суду, зокрема щодо наявності в обвинувачених міцних соціальних зв'язків, щодо матеріальної неспроможності обох обвинувачених внести непомірний для них розмір застави, про який просив прокурор, а до клопотань від 03.11.2025 року про зміну названим обвинуваченим розмірів застави захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 додали письмові докази, які не були предметом судового розгляду 29 жовтня 2025 року.
Відтак, суд не знаходить підстав для застосування положень ч.5 ст. 201 КПК України щодо залишення без розгляду клопотань сторони захисту про зміну обвинуваченим запобіжного заходу.
Згідно ч.2 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як вже зазначалося судом, під час підготовчого провадження обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розмірів застави кожному.
При продовженні строку дії запобіжного заходу має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
При цьому, як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)).
Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Обґрунтованість висунутої ОСОБА_9 підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, у суду не викликає сумніву, адже підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема обвинувальним актом з пред'явленим у ньому обвинуваченням та з викладеним в акті реєстром проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.
Обґрунтованість висунутої ОСОБА_15 підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України, у суду не викликає сумніву, адже підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема обвинувальним актом з пред'явленим у ньому обвинуваченням та з викладеним в акті реєстром проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам за ст. 177 КПК України.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд зобов'язаний врахувати вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів (справа «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria, Заява №33977/96, від 26 липня 2001 року).
Як вбачається із поданого до суду обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_15 має судимість, що не оспорювалося й самим обвинуваченим.
Отже, у суду є підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_10 може спробувати вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, зі змісту обвинувального акту судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні зокрема кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченого а ч.3 ст. 307 КК України, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Зі змісту обвинувального акту судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні зокрема кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченного а ч.3 ст. 307 КК України, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Надаючи оцінку можливості переліченим обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що такі обвинувачені з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого їм кримінальних правопорушень (позбавлення волі), можуть вдатися до відповідних дій.
Отже, у суду є підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 можуть спробувати переховуватися від суду.
Відповідно до практики ЄСПЛ, яка згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» разом із Конвенцію про права людини і основоположних свобод застосовується судами як джерело права, стосовно підходу до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, яке ґрунтується на презумпції, що після спливу певного проміжку часу навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням позбавлення волі, а тому судовим органам потрібно надати інші пояснення продовження тримання особи під вартою. Більше того, підстави подальшого тримання під вартою повинні бути чітко вказані національними судами («Єлоєв проти України», «Харченко проти України», п. 99).
Тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (справа ЄСПЛ «Боротюк проти України», п. 61).
У п. 62 зазначеного рішення ЄСПЛ вказав, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.
Отже, наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути ретельно перевірено, суд повинний зазначити конкретні, а не абстрактні підстави для тримання особи під вартою, розглянути можливість застосування альтернативного запобіжного заходу.
Як зазначалося вище, тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою.
Більш того, у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ констатував, що ризик втечі неминуче зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою, оскільки строк тримання може бути вирахуваний зі строку позбавлення волі, який може очікувати особа, якщо її визнають винною, що зменшує спокусу втечі.
Так, 30.07.2024 ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123243738).
Крім того, 30.07.2024 ОСОБА_10 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124758759).
Враховуючи переживаючу (ультрактивну) дію Закону України № 838-VIII від 26.11.2015, згідно з яким зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, у разі визнання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 винуватими у вчиненні інкримінованих злочинів, у строк можливого покарання зарахується строк тримання їх під вартою.
В рішенні «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) №7064/05 від 01 червня 2006 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Так, згідно наданого суду свідоцтва про народження від 05.11.2025 року батьками обвинуваченого ОСОБА_9 зазначені: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (зміна прізвища останньої вбачається зі свідоцтва про розірвання шлюбу від 03.03.1992 року).
Мати обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_17 , 1953 року народження, є пенсіонером (пенсійне посвідчення від 03.07.2024 року з терміном дії - довічно) та інвалідом другої групи безстроково (довідка до акта огляду МСЕК від 01.10.2024 року).
Більш того, у період з 15 по 27 жовтня 2025 року ОСОБА_17 перебувала на лікуванні у медико-санітарній частині АТ «Мотор Січ», а з 28 жовтня 2025 року була госпіталізована до КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР з діагнозом: ішемічний атеротромботичний інсульт в правій гемісфері головного мозку.
Крім того, в обвинуваченого ОСОБА_9 є одружений рідний брат ОСОБА_18 , про що слідує зі свідоцтва про народження останнього від 08.08.1996 року і свідоцтва про шлюб ОСОБА_18 та ОСОБА_19 від 08.08.2009 року. При цьому, відповідно до посвідчення від 05.07.2024 року ОСОБА_18 , як батько, є законним представником (опікуном) дитини з інвалідністю - ОСОБА_9 , 2020 року народження - племінниці обвинуваченого ОСОБА_9 , про що вбачається зі свідоцтва про народження вказаної дитини від ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно наданих захисником свідоцтв про народження від 03.06.2008 року та від 27.10.2017 року року на утриманні обвинуваченого ОСОБА_10 перебувають неповнолітні діти: син ОСОБА_20 , 2008 року народження, та донька ОСОБА_21 , 2017 року народження.
Відповідно до свідоцтва про народження від 03.01.1980 року батьками обвинуваченого ОСОБА_10 зазначені: ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Батько названого обвинуваченого помер ще у 2017 році, про що вбачається зі свідоцтва про смерть від 26.12.2017 року.
При цьому, сторона захисту наголошувала, що за час перебування обвинуваченого ОСОБА_10 по цьому кримінальному провадженню під вартою померла його мати. І суд не може не погодитися з такими твердженням, адже вони узгоджуються з наданим стороною захисту свідоцтвом про смерть ОСОБА_23 від 06.08.2025 року.
Позиція сторони захисту також полягала у матеріальній неспроможності обох обвинувачених внести непомірний для них розмір застави, про який просив прокурор та який було визначено ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року.
Згідно ч.5 ст.182 КПК розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Дійсно, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у скоєнні численних кримінальних правопорушень, характер вчинення яких та вид співучасті обвинувачених у співвідношенні з виявленими передбаченими ч.1 ст.177 КПК ризиками обумовили необхідність збільшення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 розмірів застави як альтернативного запобіжного заходу при постановленні ухвали суду від 29 жовтня 2025 року.
Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 липня 2025 року зокрема було вирішено:
«Клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18.09.2025 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у сумі 502648 (п'ятсот дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, в призначенні платежу обов'язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід …
Клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 18.09.2025 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у сумі 502648 (п'ятсот дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, в призначенні платежу обов'язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід ...».
Згодом за обвинуваченого ОСОБА_24 відповідно до ухвали суду від 21 липня 2025 року була внесена застава в загальній сумі 502 648 гривень. Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 21 липня 2025 року ОСОБА_18 вніс заставу у цьому кримінальному провадженні в сумі 252648 гривень за свого рідного брата - обвинуваченого ОСОБА_9 . Того ж дня, ОСОБА_25 за названого обвинуваченого була внесена застава в сумі 250000 гривень (квитанції до платіжних інструкцій від 21.07.2025 року).
Отже, з моменту звільнення ОСОБА_9 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі суду від 21 липня 2025 року, обвинувачений вважався таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду від 4 вересня 2025 року зокрема вирішено:
«Ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21 липня 2025 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 в частині визначення розміру застави скасувати.
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_9 задовольнити. Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 18.09.2025 включно.
Встановити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 1000 (тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205, Призначення платежу: вид платежу (застава); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа, протягом дії ухвали ...
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 21 липня 2025 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 в частині визначення розміру застави скасувати.
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_10 задовольнити. Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 18.09.2025 включно.
Встановити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 700 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 119 600 (два мільйони сто дев'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205, Призначення платежу: вид платежу (застава); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа, протягом дії ухвали ...».
На виконання вказаного рішення суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_9 був знову взятий під варту.
При цьому, під час перебування на волі під заставою судом не встановлено порушення обвинуваченим ОСОБА_9 покладених на нього ухвалою суду від 21 липня 2025 року обов'язків.
Згідно актуальної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на таке майно не зареєстроване взагалі ані за обвинууваченим ОСОБА_9 , ані за обвинуваченим ОСОБА_10 (витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.11.2025 року). Лише у 2010 році за ОСОБА_10 рахувалася квартира у м. Мелітополі, загальною площею 70,5 кв.м, на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 20.10.1997 року, але з 2010 року жодного нерухомого майна за названим обвинуваченим не значиться.
За надими стороною захисту відомостями з порталу електронних послуг Пенсійного Фонду України від 11.11.2025 року обвинувачений ОСОБА_9 в 2025 році мав дохід в загальній сумі 16668,68 гривень лише в період серпня-вересня 2025 року, що співпадає з часом його звільнення з-під варти по цьому кримінальному провадженню у зв'язку із внесенням застави. Сторона захисту наголошувала, а стороною обвинувачення не було спростовано перед судом твердження про те, що обвинувачений ОСОБА_10 взагалі доходу не мав. При цьому, захисник ОСОБА_5 пояснила суду, що через перебування обвинуваченого під вартою та відсутність у ОСОБА_10 електронного цифрового підпису відповідні відомості з порталу електронних послуг Пенсійного Фонду України отримати не виявилось можливим.
Суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_10 навіть після постановлення судового рішення від 21 липня 2025 року не скористався наданою судом першої інстанції можливістю, оскільки заставу у визначеному судом розмірі в сумі 502648 гривень так і не вносив.
Й натепер, заставу у визначених ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року розмірах не внесено за ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - ні останніми, ніким іншим, отже названі обвинувачені й надалі перебувають під вартою.
Дійсно, положеннями ч.2 ст.182 КПК передбачено, що застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною та юридичною особою (заставодавцем), але такі положення встановлюю лише право внесення застави іншою особою, відмінною від обвинуваченого. При цьому, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_10 не має постійного місця роботи, а обвинувачений ОСОБА_9 був прийнятий на роботу із серпня 2025 року та й до ФОП ОСОБА_18 , який в липні 2025 року вніс за рідного брата лише частину (252648 гривень) визначеного ще судовим рішенням від 21 липня 2025 року розміру застави, який є значно меншим ніж встановлено натепер ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року (3028000 гривень).
Отже, суд з урахуванням перерахованих фактичних обставин, що характеризують особи обвинувачених та впливають на зменшення встановлених по справі передбачених ч.1 ст. 177 КПК України ризиків, і характера кримінальних правопорушень, які ставляться за провину обвинуваченим, співставляючи їх з реальною можливістю забезпечити заставою впевненість у тому, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не будуть порушувати покладені на них процесуальні обов'язки, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 року складає 3028 грн., приходить до висновку змінити застосований до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, зменшивши для кожного обвинуваченого розмір останньої до 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у сумі 502648 гривень, що, на думку суду, відповідає стосовно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 критеріям ч.4 ст.182 КПК України з урахуванням їх майнового та сімейного стану, даних про особи обвинувачених.
Норми чинного КПК України не вимагають доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагають доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Разом з цим, суд враховує закріплену в п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і розтлумачену в п. 86 рішення ЄСПЛ у справі «Макаренко проти України» (Makarenko v. Ukraine) від 30 січня 2018 року «презумпцію на користь звільнення» з урахуванням того, що запобігти встановленому ризику можливо шляхом застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу з покладенням відповідних обов'язків. При цьому, суд зауважує, що покладений на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року обов'язок носити електронний засіб контролю істотно зменшує, як ризик спроби переховування обвинувачених від суду, так і ризик спроби скоєння ОСОБА_10 іншого кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 29, 33 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 314, 32, 34, 55, 61, 62, 181, 197, 199, п.4 ч.3, ст. ст. 314, 331, 392, КПК України, суд, -
Задовольнити клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_4 про зміну альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_9 , 10.07.1974 року, згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року (ЄУН: 336/6741/25, Провадження №: 1-кп/336/1357/2025) альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 (тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп., змінити - зменшити розмір такої застави до 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у сумі 502648 (п'ятсот дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень, яка може бути внесена протягом дії ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року (ЄУН: 336/6741/25, Провадження №: 1-кп/336/1357/2025) як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код банку отримувача (МФО)- 820172; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26316700, Рахунок отримувача: UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.
Задовольнити частково клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_4 про зміну альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Застосований до обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року (ЄУН: 336/6741/25, Провадження №: 1-кп/336/1357/2025) альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 700 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 119 600 (два мільйони сто дев'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп., змінити - зменшити розмір такої застави до 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у сумі 502648 (п'ятсот дві тисячі шістсот сорок вісім) гривень, яка може бути внесена протягом дії ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2025 року (ЄУН: 336/6741/25, Провадження №: 1-кп/336/1357/2025) як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області, Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, Код банку отримувача (МФО)- 820172; Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26316700, Рахунок отримувача: UA928201720355289002015001205, Призначення платежу: вид платежу (застава); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.
В іншій частині клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_4 про зміну альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.
Ця ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Визначення часу та дати оголошення повного тексту ухвали - 11-00 год. 17.11.2025.
Суддя ОСОБА_1