Справа № 333/6101/25
2/333/3903/25
14 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Дондик О.Ю.,
розглянувши у відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток, що є у спільній сумісній власності,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просили визначити за ОСОБА_1 належні йому частки майна, що є у спільній сумісній власності 78/400 частини квартири спільного заселення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та визначити за ОСОБА_2 належну їй частку майна, що є у спільній сумісній власності 39/400 частини квартири спільного заселення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що під час приватизації спірну квартиру було передано у спільну сумісну власність сторін та ОСОБА_4 (спадщину за яким прийняв ОСОБА_1 ) без визначення часток співвласників, проте на даний час між позивачами та відповідачем виникли суперечки щодо порядку користування спільною квартирою та виникла необхідність визначення ідеальних часток співвласників та проведення реєстрації прав для подальшої можливості вчинення нотаріальних дій.
Розділити майно між співвласниками за домовленістю не має змоги, оскільки з ОСОБА_3 , немає зв'язку вже більше 10 років, його місце перебування і контакти невідомі.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2025 року відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2025 року підготовче провадження по справі закінчено.
ІІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
У судове засідання позивачі не з'явились, від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, на позові наполягають.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини. Судова повістка надсилалась за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_2 . Однак до суду повернувся конверт із відміткою: «адресат відсутній», що вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене належним чином. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за їх відсутності не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за їх відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 08.12.2004 року, виданого на підставі розпорядження заступника голови Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради від 08.12.2004 року №2717-р, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копії технічного паспорту та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить 39/100 частини квартири спільного заселення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 22 жовтня 2019 року, про що складено актовий запис № 875.
26 грудня 2020 року, ОСОБА_1 було прийнято спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 , про що отримане відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори Дмитрієвою Н.П., зареєстровано в реєстрі за № 4-1157, відповідно до якого спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 39/400 часток квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,3 кв.м., житловою площею 37,3 кв.м., яка належить спадкодавцю, що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого державним нотаріусом Шостої Запорізької державної нотаріальної контори Дмитрієвою Н.П. 26.12.2020 року, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину на праві спільної часткової власності належить 39/400 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За правилами частин першої, другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (частина перша статті 356 ЦК України).
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (частина перша статті 368 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 358, частини першої статті 369 ЦК України право спільної часткової власності та спільної сумісної власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Разом з тим, відповідно до статті 361 ЦК України співвласник майна, що є у спільній частковій власності, вправі самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, тоді як згідно частини другої статті 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом, а для вчинення правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, така згода має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
Отже, за відсутності письмової та нотаріально посвідченої згоди усіх співвласників позивачі не можуть здійснювати усі правомочності, які належать власникові, у тому числі укладати правочини щодо належної їм частки у праві спільної власності, що істотно впливає на можливість реалізації ними своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.
Згідно пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
За змістом частини першої статті 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача.
Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Задоволення судом позовної вимоги має, з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права), дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб'єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд має розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавлений можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Кожна сторона розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, самостійно визначаючи стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову. Тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).
Звертаючись до суду із позовом про визначення розміру часток співвласників у праві спільної власності на квартиру, що призведе до трансформації права спільної сумісної власності у право спільної часткової власності, позивачі належним чином обґрунтували свої вимоги, пославшись на неможливість досягнення спільної згоди з відповідачем, вказавши на неможливість вирішення питання щодо спірної квартири у позасудовому порядку.
Обсяг прав, які просять захистити позивачі у цій справі, є достатнім для здійснення ними своїх повноважень щодо володіння, користування та розпорядження належними їм частками у праві спільної власності на квартиру та виконання кожною із сторін своїх обов'язків по утриманню спільного майна відповідно до їхніх часток.
Можливість виникнення між сторонами спору при здійсненні права спільної часткової власності на квартиру не є підставою для відмови у визначені часток співвласників, розмір яких може бути встановлено нотаріально посвідченим договором між ними або за рішенням суду, якщо згоди у цьому питанні сторонами не досягнуто.
Нотаріус Шостої Запорізької державної нотаріальної контори Дмитрієва Н.П. визначила частку із спільної сумісної власності, що належала ОСОБА_6 , ця частка складає 39/400 і її успадкував ОСОБА_1 , одже саме такою є частка кожного із чотирьох співвласників.
Статтею 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які правочини, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Враховуючи обставини справи та вищевказані норми права, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за ОСОБА_1 ( з врахуванням спадщини), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належних їм часток майна, що є у спільній сумісній власності з припиненням правам спільної сумісної власності на дану квартиру.
На підставі викладеного, керуючись 12, 81, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 354, суд-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток, що є у спільній сумісній власності - задовольнити.
Визначити за ОСОБА_1 , належні йому частки майна, що є у спільній сумісній власності 78/400 частини квартири спільного заселення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити за ОСОБА_2 належну їй частку майна, що є у спільній сумісній власності 39/400 частини квартири спільного заселення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити за ОСОБА_3 належну йому частку майна, що є у спільній сумісній власності 39/400 частини квартири спільного заселення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартиру спільного заселення, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ,зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
СУДДЯ: Ю.В. Ковальова