Справа № 333/5169/22
Провадження № 1-кп/333/149/25
Іменем України
30 липня 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Запоріжжі, клопотання прокурора щодо продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5 , обвинуваченому у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України, -
Комунарським районним судом м. Запоріжжя здійснюється судове провадження кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому він посилався на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування відносно ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, з підстав не доведення останнім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт за місцем його проживання або зменшити розмір застави, застосований ухвалою слідчого судді, оскільки вважає його непомірним.
Захисник обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого.
Прокурор заперечував проти заявленого клопотання про зменшення розміру застави, оскільки вважає, що відсутні на те підстави.
Суд, заслухавши доводи прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання про зменшення розміру застави, матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2023 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком до 02.01.2024 року, та визначено суму застави у розмірі восьмидесяті прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме в сумі 214 720,00 грн.
Ухвалами Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.11.2023 року, від 25.01.2024 року, від 22.03.2024 року, від 06.05.2024 року, від 03.07.2024 року, від 29.07.2024 року, від 18.09.2024 року, від 11.11.2024 року, від 08.01.2025 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» з правом внесення застави у раніше визначеному розмірі 214 720,00 грн.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2025 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» з правом внесення застави у зменшеному розмірі 181 680,00 грн
Ухвалами Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2025 року та 02.06.2025 року ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , суспільну небезпеку інкримінованих кримінально протиправних дій, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого.
На думку суду, прокурором доведено наявність ризиків, які існують на час судового провадження, що полягають у можливості з боку обвинуваченого ухилення від суду, ризик можливості вчинення іншого кримінального правопорушення.
Підставою продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити зазначені вище дії.
На наявність цих ризиків вказує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років та від шести до десяти років. Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у даному кримінальному правопорушенні, може сприяти переховуванню обвинуваченим від суду.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, з середньою освітою, неодружений, з його слів має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий.
Крім того, суд також враховує характер вчинених кримінальних правопорушень та їх тривалість, обставини їх припинення, а також дані, які характеризують його особу, що свідчать про можливість ухилення обвинуваченим від явки до суду, приймає до уваги, те, що ОСОБА_5 під час судового розгляду кримінального провадження неодноразового не з'являвся у судові засідання, у зв'язку з чим до останнього судом застосувався примусовий привід. Ризик вчинення іншого правопорушення, на думку суду, підтверджується тим, що під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 186 КК України, останнього органом досудового розслідування було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та застосовано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою. Суд зауважує, що встановлені судом ризики, які існують на час судового розгляду, такого ступеню дійсності, що запобігти їм неможливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави підлягає задоволенню.
Щодо клопотання обвинуваченого про зменшення розміру застави суд зазначає наступне.
За змістом ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 307 КК України, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років та позбавлення волі на строк від шести до десяти років, що відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжкими злочинами.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
В рішенні від 20.11.2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням майнового стану обвинуваченого, який немає постійного джерела доходу, ту обставину, що під час перебування під вартою обвинувачений не отримує інших видів доходів, відсутність належного рівня доходів у членів сім'ї обвинуваченого, які можуть внести заставу, суд доходить висновку про можливість зменшення застави, обраної відповідно до ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2025 року з 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на розмір - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 151 400,00 грн. На думку суду застава в такому розмірі буде достатнім стимулючим засобом, щоб запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 183, 177, 194, 314-317, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», строком до 27 вересня 2025 року включно з правом внесення застави.
Клопотання ОСОБА_5 про зменшення розміру визначеної застави - задовольнити.
Зменшити розмір застави, визначений ОСОБА_5 ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.02.2025 року.
Визначити суму застави у розмірі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн. 00 грн., яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 26316700, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача (IBAN) UA378201720355249002000001205, Призначення платежу: вид платежу (застава, вартість частки майна тощо); П.І.Б. особи, за яку вноситься застава; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа)
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор». Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор».
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Суддя: ОСОБА_1