Справа № 723/3817/25
Провадження № 2/723/4958/25
14 листопада 2025 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Пташник А.М.
за участю секретаря судового засідання Яворської М.І.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на частки у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за заповітом,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Роговський В.П. звернувся до суду з цивільним позовом до Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на частки у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за заповітом, ОСОБА_3 та її син позивач ОСОБА_1 набули у спільну сумісну власність домоволодіння, що згідно технічного паспорта складається з житлового будинку літ.«А-І», ганку літ.«а» і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначене домоволодіння було майном колгоспного двору і станом на 15 квітня 1991 року вказані особи були його членами. Це відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, який в пункті 6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 роз'яснив, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 - мати позивача ОСОБА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з 1/2 житлового будинку літ.«А-І», 1/2 ганку літ.«а» і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . До складу спадкового майна також увійшли земельна ділянка площею 0,2006 га, кадастровий номер 7324582000:01:001:3224, цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Чернівецька область Чернівецький район с. Великий Кучурів належна спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 354728, а також право на земельну частку (пай) розміром 1,05 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми «Великокучурівська» села Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області, належне спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0140875, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 74 від 06 жовтня 1997 року.
При житті все своє майно ОСОБА_3 заповіла позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 (на час складення заповіту прізвище « ОСОБА_4 »). Заповіт був складений 15 червня 2020 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великокучурівської сільської ради і зареєстрований в реєстрі за № 238. Вказаний заповіт не змінювався та не скасовувався, про що свідчить відповідна відмітка на ньому.
Позивач ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за заповітом, на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем, а тому відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України вважається таким, що прийняв спадщину, і 26 серпня 2025 року звернувся до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Лосік І.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, де була заведена спадкова справа № 67/2025.
Відповідач ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини не подала, на час смерті зі спадкодавцем не проживала, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину (частина третя статті 1268, частина перша статті 1272 Цивільного кодексу України).
Пленум Верховного Суду України в пункті 5 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що у разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
Таким чином, частка у спадщині, яку мала право прийняти ОСОБА_2 , перейшла до іншого спадкоємця за заповітом - позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до підпункту 4.18. пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (підпункт 4.21. пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
У позивача відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи, оскільки ОСОБА_3 при житті не оформила право власності на належну їй частину домоволодіння за собою та не зареєструвала це право в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, про що свідчить вищезгадана інформаційна довідка.
Отже, взагалом ОСОБА_1 набув право на все домоволодіння - 1/2 як його частка у майні колишнього колгоспного двору + 1/2 як спадщина за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .
Крім того, з метою реалізації права на спадкування та встановлення нульової ставки податку з доходів фізичних осіб при декларуванні права на спадщину (підпункт «а» підпункту 174.2.1. пункту 174.2. статті 174 Податкового кодексу України) позивачу також необхідно встановити факт родинних відносин між позивачем та його матір'ю, оскільки в свідоцтві про народження позивача ім'я матері вказане як « ОСОБА_3 » (російською мовою « ОСОБА_5 »), а в свідоцтві про смерть - « ОСОБА_3 ». Факт родинних відносин між ними підтверджується довідкою Великокучурівської сільської ради від 30 квітня 2025 року № 1568.
Просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.«А-І», ганку літ.«а» і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 0,2006 га, кадастровий номер 7324582000:01:001:3224, цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, с.Великий Кучурів, належної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 354728. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) розміром 1,05 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми «Великокучурівська» села Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області, належне ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0140875, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 74 від 06 жовтня 1997 року.
Позивач ОСОБА_1 в суд не з'явився, його представник - адвокат Роговський В.П., надав суду заяву, в якій просив цивільну справу розглянути у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити.
Представник відповідача Великокучурівської сільської ради в суд не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 в суд не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.
Судом встановлені наступні обставини справи.
ОСОБА_3 та її син позивач ОСОБА_1 набули у спільну сумісну власність домоволодіння, що згідно технічного паспорта складається з житлового будинку літ.«А-І», ганку літ.«а» і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначене домоволодіння було майном колгоспного двору і станом на 15 квітня 1991 року вказані особи були його членами. Це відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, який в пункті 6 постанови «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 роз'яснив, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Згідно частини першої статті 120 Цивільного кодексу Української РСР (1963 р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Частина друга статті 123 цього Кодексу визначає, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Таким чином, кожен з вказаних осіб набув право власності на 1/2 частину згаданого домоволодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 - мати позивача ОСОБА_1 .
Після її смерті відкрилася спадщина, що складається з 1/2 житлового будинку літ.«А-І», 1/2 ганку літ.«а» і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
До складу спадкового майна також увійшли земельна ділянка площею 0,2006 га, кадастровий номер 7324582000:01:001:3224, цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Чернівецька область Чернівецький район с. Великий Кучурів належна спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 354728, а також право на земельну частку (пай) розміром 1,05 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми «Великокучурівська» села Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області, належне спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0140875, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 74 від 06 жовтня 1997 року.
При житті все своє майно ОСОБА_3 заповіла позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 (на час складення заповіту прізвище « ОСОБА_4 »). Заповіт був складений 15 червня 2020 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великокучурівської сільської ради і зареєстрований в реєстрі за № 238. Вказаний заповіт не змінювався та не скасовувався, про що свідчить відповідна відмітка на ньому.
Позивач ОСОБА_1 будучи спадкоємцем за заповітом, на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем, а тому відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України вважається таким, що прийняв спадщину, і 26 серпня 2025 року звернувся до приватного нотаріуса Чернівецького районного нотаріального округу Лосік І.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, де була заведена спадкова справа № 67/2025.
Відповідач ОСОБА_2 заяву про прийняття спадщини не подала, на час смерті зі спадкодавцем не проживала, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину (частина третя статті 1268, частина перша статті 1272 Цивільного кодексу України).
Пленум Верховного Суду України в пункті 5 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що у разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
Таким чином, частка у спадщині, яку мала право прийняти ОСОБА_2 , перейшла до іншого спадкоємця за заповітом - позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до підпункту 4.18. пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (підпункт 4.21. пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).
Як вбачається з доданої до позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно та інших відповідних реєстрів, відомості щодо реєстрації права власності відносно вказаного домоволодіння в цих реєстрах відсутні.
У позивача відсутні необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючі документи, оскільки ОСОБА_3 при житті не оформила право власності на належну їй частину домоволодіння за собою та не зареєструвала це право в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, про що свідчить вищезгадана інформаційна довідка.
Оформити право на спадщину в нотаріальному порядку шляхом одержання відповідного свідоцтва про право на спадщину щодо вищезгаданої земельної ділянки позивач також не може в зв'язку з тим, що відповідно до підпункту 4.18 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивачу необхідно подати нотаріусу правовстановлюючий документ на зазначену земельну ділянку - державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий документ позивач подати не може у зв'язку з втратою оригіналу вказаного правовстановлюючого документа, про що свідчить відповідне оголошення, опубліковане в газеті «Рідний край» від 28 серпня 2025 року за № 34 (9052).
Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Частиною першою статті 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання права. Тому позивач вважає, що право власності на вищевказані 1/2 частку домоволодіння, земельну ділянку та земельну частку (пай) перейшло до нього в порядку спадкування за заповітом і просить захистити його цивільне право на спадкове майно шляхом визнання за ним права власності на нього.
Отже, взагалом ОСОБА_1 набув право на все домоволодіння - 1/2 як його частка у майні колишнього колгоспного двору + 1/2 як спадщина за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .
Крім того, з метою реалізації права на спадкування та встановлення нульової ставки податку з доходів фізичних осіб при декларуванні права на спадщину (підпункт «а» підпункту 174.2.1. пункту 174.2. статті 174 Податкового кодексу України) позивачу також необхідно встановити факт родинних відносин між позивачем та його матір'ю, оскільки в свідоцтві про народження позивача ім'я матері вказане як « ОСОБА_3 » (російською мовою « ОСОБА_5 »), а в свідоцтві про смерть - « ОСОБА_3 ». Факт родинних відносин між ними підтверджується довідкою Великокучурівської сільської ради від 30 квітня 2025 року № 1568.
Спадкоємців за законом чи за заповітом, які б могли претендувати на спадкове майно немає.
Відповідно дост.1216ЦК України спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги, заявлені до відповідачів є обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 1216, 1223 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 12, 13, 19, 23, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Великокучурівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на частки у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за заповітом - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове домоволодіння, що складається з житлового будинку літ.«А-І», ганку літ.«а» і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 0,2006 га, кадастровий номер 7324582000:01:001:3224, цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, с.Великий Кучурів, належної ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 354728.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) розміром 1,05 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності агрофірми «Великокучурівська» села Великий Кучурів Чернівецького району Чернівецької області, належне ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧВ № 0140875, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 74 від 06 жовтня 1997 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Сторожинецького районного суду Антоніна ПТАШНИК