Справа № 723/2065/25
Провадження № 2-а/723/3083/25
31 жовтня 2025 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Пташник А.М.
при секретарі Масура А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гуцуляк С.Т., звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що постановою № 2702 по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2025 року, винесеною начальником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_2 , позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень із зазначенням, що в разі несплати штрафу протягом 15 днів стягненню підлягає штраф в подвійному розмірі в сумі 34 000 гривень.
Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної не законною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не конкретизовано підстав порушення військового обліку визначених як Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу»(закон 2232-ХІІ від 25.03.1992 року) так і Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Позивач вказав, що дуже хворів, однак постійно з'являвся до ТЦК, не приховував своїх даних та не мав жодного умислу не оновити особисті дані.
Просив поновити строк звернення до суду, визнати протиправною і скасувати постанову про адміністративне правопорушення.
Представник відповідача направив в суд відзив, в якому зазначив, що відповідно до підпункту 10-1 пункту 1 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487у період проведення мобілізації та/або протягом дії правового режиму воєнного стану, військовозобов'язаний ОСОБА_1 зобов'язаний, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані (адресу зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання, місце роботи, сімейний стан, отримання освіти, номер телефону, адресу електронної пошти та ін.) через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної пітримки.
Вищевказані приписи військовозобов'язаним ОСОБА_1 були проігноровані. Інформації про уточнення даних вчасно до позовної заяви не додано (наприклад, розробником застосунку Резерв+ сформовано позначкуДані уточнено вчасно, яка підтверджує виконання вимог законодавства військовозобов'язаним) (примірник додається).
Позивач не з'являвся до Чернівецького РТЦКтаСП (першого відділу), персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста не уточнив. Такі дії (бездіяльність) призвели до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.
Тобто позивач скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на зазначене вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.
В судове засідання позивач не з'явився, його представник - адвокат Гуцуляк С.А. подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримують, просять задовольнити. Просила долучити до матеріалів справи довідку від лікаря, на підтвердження того факту, що позивач хворий, а тому його неявка до ТЦК є поважною.
Відповідач в особі представника в судове засідання не з'явився.
Ухвалою суду від 13 травня 2025 року відкрито провадження в справі та призначено судове засідання.
Дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що постановою № 2702 від 11.04.2025 року накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с.14).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу'захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до ч. 1ст. 27 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу'у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до примітки уст. 210 КУпАПзазначено, що положення статей 210,210-1цьогоКодексуне застосовуються у разі можливості отриманий держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно- комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов' язаних та резервістів»).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді всю необхідну інформацію щодо персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста зазначену вст. 7 цього законунеобхідну їм для виконання покладених на них функцій.
Таким чином, аналізуючи вищевказані норми Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку не оновив позивач, відповідач мав отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Також, в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено, які данні не оновлені Позивачем, що не міг Відповідач отримати виконуючи покладені на нього функцій.
У постанові по справі про адміністративні правопорушення № 2702 якою позивача притягнуто до відповідальності вказано, що своїми протиправними винними діяннями (бездіяльністю) відповідач порушив вимоги абзацу 3 підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку.
Тож, відповідачем не конкретизовано підстав порушення військового обліку визначених як Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу»(закон 2232-ХІІ від 25.03.1992 року) так і Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.
Як підкреслив у своїй постанові Восьмий апеляційний адміністративний суд по справі №156/698/23 - Обґрунтовуючи правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач вказує, що чоловік не повідомив в 7-денний строк органам, в яких він перебуває на військовому обліку, про зміну персональних даних.
Згідно зстаттею 7 КУпАП Украї ниніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необгрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положеньстатті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено попередньо, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідач як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Строки на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності також визначеністаттею 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вказаної статті скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів із дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.1ст.120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.1 та ч.3ст.122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд приходить до висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного,керуючисьст.ст.2,6,7,9,122,205,268,272,286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2025 року № 2702.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 11.04.2025 року № 2702, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Сторожинецького районного суду Антоніна ПТАШНИК