Рішення від 12.11.2025 по справі 348/2151/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/2151/25

12 листопада 2025 року м. Надвірна

Надвірнянський районнй суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 05.08.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір про надання кредиту № 368850-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 05.08.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 368850-КС-001 про надання кредиту. 05.08.2021 ОСОБА_2 прийняв (акцепт) пропозицію щодо укладення указаного договору на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони позивачем було направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-2879, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачем було введено/відправлено. Таким чином, 05.08.2021 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 368850-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.п. 1, 2 договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 21000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0.86588096 процентів за кожен день користування. Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 21000,00 грн шляхом перерахування на банківську карту позичальника № НОМЕР_2 (який позичальником вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті).

Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 368850-КС-001, станом на 08.05.2025 утворилася заборгованість в розмірі 47180,96 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 45457,60 грн; суми прострочених платежів за комісією - 723,00 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідача не поступив.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, у поданій позовній заяві просить розгляд справи здійснювати у її відсутності, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором в сумі 47180,96 грн, та стягнути сплачені судові витрати по справі. Не заперечує щодо проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлявся завчасно належним чином, рекомендованою кореспонденцією, СМС-повідомленнями, та у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Про причини неявки відповідач не повідомив, заяви про слухання справи у його відсутності не поступало. Тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 28.08.2025 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

Судом встановлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 05.08.2021 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 368850-КС-001 про надання кредиту (а.с. 26-27). 05.08.2021 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 368850-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою (а.с. 28-29).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-2879, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 05.08.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір № 368850-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 24-25).

У поданій анкеті клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) ОСОБА_2 просила надати кредит в розмірі 21000,00 грн. Кошти просила перерахувати на картковий рахунок № НОМЕР_2 (а.с. 31).

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 21000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,86588096 процентів за кожен день користування Кредитом. Строк кредиту (термін дії кредитного договору) - 24 тижні (з 05.08.2021 по 20.01.2022). Комісія за надання кредиту встановлена у розмірі 3150,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту: 46200,00 грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка: 3599,19 грн.

Пунктом 2. Договору кредиту визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.

Пунктом 3. Договору кредиту встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.

Також матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, в якому містяться основні умови кредитування (а.с. 22-23).

Крім того матеріли справи містять Візуальну форму послідовності дій клієнта, в якій міститься послідовність дій відповідача ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика», спрямованих на укладення електронного договору про надання кредиту (а.с. 30).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 05.08.2021 здійснило перерахування коштів позичальнику ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 , вказаний нею у заявці на отримання коштів, в сумі 21000,00 грн згідно кредитного договору № 368850-КС-001 від 05.08.2021, що підтверджується платіжним документом № 430816115 від 05.08.2021 (а.с. 32).

Відповідно до розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості за кредитним договором № 368850-КС-001, складених ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», станом на 08.08.2025 утворилася заборгованість в розмірі 47180,96 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 25457,60 грн; суми прострочених платежів за комісією - 723,00 грн (а.с. 12-21).

Мотиви, з яких виходить суд та застовані норми права:

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо укладення кредитного договору та видачі кредитних коштів за договором.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 08.08.2022 у справі № 234/7298/20.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 243/6552/20, який є обов'язковим для врахування судом відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2021 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 368850-КС-001, у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Кредитний договір був підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора G-2879.

В укладеному між сторонами кредитному договорі погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії, тощо.

За умовами укладеного кредитного договору № 368850-КС-001 від 05.08.2021, відповідач ОСОБА_1 кредит в розмірі 21000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, шляхом перерахування вказаної суми коштів на банківську картку останнього, зі сплатою останнім процентів за користування кредитом. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,86588096 процентів за кожен день користування Кредитом. Строк кредиту (термін дії кредитного договору) - 24 тижні (з 05.08.2021 по 20.01.2022). Комісія за надання кредиту встановлена у розмірі 3150,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту: 46200,00 грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка: 3599,19 грн.

Законодавство України, зокрема ст.ст. 207 та 1055 ЦК України, а також спеціальні норми Закону України «Про електронну комерцію», прямо передбачають можливість укладення кредитних договорів в електронній формі. Стаття 12 цього Закону визначає, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання електронного правочину, який за своїми юридичними наслідками прирівнюється до власноручного підпису.

Договір № 368850-КС-001 від 05.08.2021 укладений шляхом акцепту (прийняття) відповідачем публічної оферти кредитора та підтверджується електронним підписом одноразового ідентифікатора Маковійчука А.В. 05.08.2021 о 13:30:55 G-2879.

Таким чином, відповідач вчинив активні дії, що свідчать про його волевиявлення на укладення договору на запропонованих умовах. Договір був укладений в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України, містить усі істотні умови, укладені з дотриманням вимог законодавства щодо електронної форми правочину, а тому є дійсним та обов'язковим до виконання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Таким чином судом встановлено, що кредитний договір № 368850-КС-001 від 05.08.2021 підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання правочину між позивачем ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 .

Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідач таких не надав, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.

Щодо перерахування кредитних коштів позичальнику суд зазначає, що у відповідності до умов договору про надання фінансового кредиту, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Позивач ТОВ «Бізнес Позика», з урахуванням перерахування усіх коштів на банківську карту позичальника, не володіє та не може володіти первинними бухгалтерськими документами, оскільки він не є банком, а перерахування коштів здійснювалось з використанням оператора послуг платіжної інфраструктури, який і займався перерахуванням коштів.

Позивачем ТОВ «Бізнес Позика» 05.08.2021 здійснено перерахування кредитних коштів в сумі 21000,00 грн на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , вказану ним анкеті клієнта.

Факт перерахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується платіжним документом № 430816115 від 05.08.2021.

При цьому суд зазначає, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 у справі №559/1622/19).

Позивач надав суду всі наявні в нього докази, які підтверджують наявність кредитних правовідносин між сторонами та їх розмір, а також їх правомірність та відповідно й отримання коштів відповідачем, однак останній не довів суду, що у нього немає обов'язку щодо сплати заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відтак суд дійшов висновку про доведеність укладення кредитного договору № 368850-КС-001 від 05.08.2021 між позивачем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 , та отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача.

Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості, складених ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 368850-КС-001 від 05.08.2021 станом на 08.08.2025 становить 47180,96 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 21000 грн; суми прострочених платежів по процентах - 25457,60 грн; суми прострочених платежів за комісією - 723,00 грн

Доказів погашення тіла кредиту (основної суми боргу) матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 21000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 25457,60 грн, то суд враховує висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 в справі №444/9519/12, та від 04.07.2018 в справі № 310/11534/13, згідно яких право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

При цьому питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.

Умовами кредитного договору № 368850-КС-001 від 05.08.2021 становлено строк кредиту - 24 місяці. Також визначено кінцевий термін дії договору - 20.01.2022.

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалось кредитором за період з 05.08.2021 (дата укладення кредитного договору) по 20.01.2022 (дата закінчення дії договору) за відсотковою ставкою, визначеною п. 1 договору (0,86588096%).

Згідно з п. 3 договору сторонами було передбачено повернення кредиту, сплату процентів та комісії за відповідним графіком платежів, який передбачає зобов'язання позичальника внесення в рахунок повернення кредиту, сплати процентів та комісії дванадцяти періодичних платежів в розмірі по 3850,00 грн, останній платіж 20.01.2024). При цьому у графіку вказано, що загальна сума платежів за договором складає 46200,00 грн, з яких: 21000,00 грн - загальна сума платежів по кредиту, 22500,00 грн - загальна сума платежів по процентах, 3150,00 грн - загальна сума платежів по комісії.

Тобто, якщо позичальник сплачує заборгованість без порушень графіку платежів визначеного п. 3 Договору, то йому треба було б сплатити проценти за користування кредитом в сумі 22050,00 грн, оскільки з кожним платежем сума загального боргу, на яку нараховуються кожного дня відсотки в розмірі 0,86588096%, зменшується. Сторони погодили, що графік погашення заборгованості розрахований, виходячи з того, що позичальник буде його дотримуватись і сплачувати платежі вчасно та у визначеному розмірі.

Однак матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що ОСОБА_1 не дотримано графік погашення заборгованості, що відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів відносно орієнтовної суми, яка зазначена у графіку погашення заборгованості, оскільки відсоткова ставка в розмірі 0,86588096% нараховувалась за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості, відповідно до договору.

Таким чином з наведеного вбачається, що нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалось в межах строку, передбаченого договором, та за відсотковою ставкою, встановленою договором.

Протягом строку дії договору відповідачем ОСОБА_1 було здійснено часткові платежі: 27.08.2021 на суму 3850,00 грн, та 15.09.2021 на суму 3850,00 грн, які були зараховані в погашення відсотків та комісії.

Отже, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до пунктів договору, за змістом якого плата за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 0,86588096% за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного в цьому договорі, плата за користування кредитом нараховувалась на залишок заборгованості по кредиту, розмір якої був більшим, ніж зазначено у графіку платежів, з огляду на неналежне виконання зобов'язань відповідачем.

Таким чином, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості позивача, суд приходить до висновку, що заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 25457,60 грн.

Щодо стягнення комісії у розмірі 723,36 грн суд зазначає, що 10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 3150,00 грн, а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідачем погашено заборгованість по комісії у розмірах 1124,40 грн та 1304,24 грн, та станом на 20.01.2022 заборгованість відповідача по комісії за надання кредиту становить 723,36 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за комісією у розмірі 723,36 грн.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором № 368850-КС-001 від 05.08.2021 в розмірі 47180,96 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 21000,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 25457,60 грн; сума прострочених платежів за комісією - 723,36 грн.

Щодо розподілу судових витрат:

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 11652 від 19.08.2025 (а.с. 11).

Тому на підставі ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, вказаний судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача..

Висновки суду:

Враховуючи викладене суд приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» підлягають задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Бізнес Позика» підлягає стягненню заборгованість за договором № 473480-КС-001 про надання кредиту від 27.08.2023 в розмірі 47180,96 грн, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 21000,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 25457,60 грн; сума прострочених платежів за комісією - 723,36 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача, зокрема: 2422,40 грн сплаченого судового збору в користь позивача.

На підставі ст.ст. 3, 6, 204, 207, 509, 526, 530, 563, 626-629, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.си. 1, 8, 11 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) - заборгованість за договором № 368850-КС-001 про надання кредиту від 05.08.2021 в розмірі 47180 грн 96 коп. (сорок сім тисяч сто вісімдесят гривень дев'яносто шість копійок), з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 21000,00 грн; сума прострочених платежів по процентах - 25457,60 грн; сума прострочених платежів за комісією - 723,36 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, буд. 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) - 2422 грн 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бул. Л.Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Міськевич О.Я.

Попередній документ
131793340
Наступний документ
131793342
Інформація про рішення:
№ рішення: 131793341
№ справи: 348/2151/25
Дата рішення: 12.11.2025
Дата публікації: 18.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (02.12.2025)
Результат розгляду: виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні
Дата надходження: 01.12.2025
Розклад засідань:
24.09.2025 10:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
20.10.2025 11:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
12.11.2025 09:00 Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області