Справа № 145/1693/19
Провадження №2/145/16/2025
"04" листопада 2025 р. селище Тиврів
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Копилової Л. В. ,
за участю секретаря Мигдальської Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" про розірвання договору оренди землі,
Позивач ОСОБА_1 , яка залучена до участі в справі як правонаступник померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,9542 га, розташованої на території Строїнецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, кадастровий номер 0524586500:01:002:0230, укладений 14 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля"" (код ЄДРПОУ 32192534). Подана позовна заява мотивована тим, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 394757 від 01.11.2007 року ОСОБА_2 була власником вищевказаної земельної ділянки. 14 квітня 2008 року між нею та СТОВ "Поділля" укладено договір оренди землі строком на 30 років. У відповідності з пунктом 2 Договору, в оренду передаються багаторічні насадження (фруктові дерева). У відповідності до п.11 вказаного договору орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше 25 грудня поточного року.Станом на 25 грудня 2018 року орендар не сплатив орендодавцю в повному обсязі орендну плату, що є порушенням умов договору оренди та безпідставно відмовляється це робити, посилаючись на те, що підприємство планує свою виробничу діяльність і бюджет на довгостроковій основі.
На розгляд справи позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені в установленому законом порядку.
Представник відповідача ОСОБА_4 на розгляд справи до суду не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи в його відсутність. У поданій заяві позовні вимоги визнав і не заперечував проти їх задоволення.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя була власником земельної ділянки площею 0,9542 га, розташованої на території Строїнецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, кадастровий номер 0524586500:01:002:0230.
На підставі договору оренди землі від 14 квітня 2008 року ОСОБА_2 передала належну їй земельну ділянку в оренду СТОВ «Поділля» строком на 30 років.
Правонаступником ОСОБА_2 є позивачка ОСОБА_1 .
Як вбачається з Інформаційної довідки ДЗК земельна ділянка площею 0,9542 га, розташованої на території Строїнецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, кадастровий номер 0524586500:01:002:0230, перебуває в оренді СТОВ «Поділля».
Однак, як вбачається з матеріалів справи доказів сплати орендної плати відповідачем ОСОБА_2 суду не надано.
Представником відповідача даний факт визнано і не заперечується.
Статтею 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору.
Пунктом 1 ч.1 ст.611ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
У пункті «д» ч.1 ст.141ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору.
Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23).
Оскільки позивач мотивувала позовні вимоги тим, що СТОВ «Поділля» не сплатило орендну плату в повному обсязі за 2018 рік, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивачів про несплату орендної плати.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 лютого 2023 року у справі №703/2495/21 у справі за подібних правовідносин.
Суд враховуючи те, що орендар СТОВ «Поділля» допустило невиконання свого зобов'язання за договором оренди перед позивачем, не виплативши їй як правонаступнику орендодавця орендну плату у строки, встановлені укладеним між ними договором оренди, дійшов висновку про систематичне з боку СТОВ «Поділля» невиконання такої істотної умови договору як сплата орендної плати.
Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором.
Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби. Такий висновок міститься у п. 177 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23.
За наведеного вище обґрунтування, суд приймає рішення про повне задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 90, 93, 141, 152 ЗК України, ст.ст. 1, 3, 8, 13, 14, 15, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля" про розірвання договору оренди землі, задовольнити.
Розірвати договір оренди землі площею 0,9542 га, що розташована на території Строїнецької сільської ради Тиврівського району Вінницької області, кадастровий номер 0524586500:01:002:0230, укладений 14 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Поділля"" ( код ЄДРПОУ 32192534).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 листопада 2025 року.
Суддя Копилова Л. В.