Справа № 344/5116/25
Провадження № 2/344/2604/25
14 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просить : зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 , брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з дітьми : ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визначити такі способи моєї участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, а саме:
Перша та друга субота та неділя місяця із залишенням на ночівлю у батька; у час літніх канікул 1 тиждень - у першій половині червня, 1 тиждень у другій половині липня, 1 тиждень протягом серпня; у час зимових канікул - 3 дні; у час весняних канікул - 2 дні; у час новорічних, різдвяних, пасхальних, релігійних свят - на другий день свята; у день народження позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - з ночівлею у батька; у день народження дітей - з 15 год. 00 хв. по 21 год. 00 хв.; постійне спілкування через месенджери; при неможливості виконання графіку завчасно (за 2 години) Відповідачка повинна повідомити про таку неможливість; зустрічі та спілкування проводити без присутності матері - ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зокрема зазначено, що сторони з 29.07.2009 перебували у шлюбі, у якому у них народилось троє дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спільного життя між сторонами не склалось.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 26.06.2023 шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу між позивачем та відповідачкою, остання регулярно чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми. Зокрема, не надає можливості позивачу в повному обсязі реалізувати свої права, як батька, щодо спільних дітей, унеможливлює будь - яку участь батька у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми. Наразі діти проживають разом із відповідачкою, яка заважає позивачу реалізувати свої права щодо участі у їхньому вихованні. Позивач переконаний, що такі дії відповідачки є незаконними та такими, що грубо порушують його права.
Відповідачка ігнорує всі прохання позивача, щодо побачень з дітьми, спілкування з ними. Відповідачка без відома батька вивезла дітей за межі України, забравши їх, не повідомивши ні позивача, ні самих дітей про намір виїхати за кордон. Про вказане свідчить скріншот переписки позивача та відповідачки, а також, позивача зі старшою донькою, з яких вбачається, що відповідачка забороняє дітям спілкуватися з батьком. Відповідачка не дозволяє позивачу бачитись з дітьми по відеозв'язку, не реагує на прохання надіслати нові фото чи відео та погрожує, що він ніколи вже не побачить своїх дітей і вона зробить все можливе для цього. Відповідачка заблокувала всі мобільні месенджери через, які позивач міг би зв'язатися з дітьми.
Всі намагання мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів, оскільки відповідачка штучно створює обставини, через які позивач не може бачитись із дітьми. У розумінні відповідачки, обов'язки батька полягають лише у наданні коштів.
На даний час, позивач позбавлений можливості брати участь в духовному та фізичному розвитку дітей, матеріально їх забезпечувати.
27.03.2025 - ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі.
23.06.2025 - від представника відповідача - адвоката Яцків М.В. надійшов відзив на позов. У позові просив відмовити. В обґрунтування, зокрема зазначено, що у зв'язку з воєнними діями на території України відповідач у даній справі разом із трьома малолітніми дітьми, 04.03.2022 року виїхала за межі України, після прийнятого спільного рішення з позивачем (даний факт визнається позивачем).
На даний час, відповідач з дітьми проживає в АДРЕСА_1 повіту Сілезького воєводства, де орендує житло на першому поверсі приватного двоповерхового будинку, в якому знаходиться три кімнати, кухня, ванна з туалетом, коридор, балкон, та прибудинкова територія де можуть відпочивати та бавитись діти. Позивач офіційно працює, дочки навчаються у школі, а син відвідує дитячий садок.
Крім того, син та дочка ОСОБА_7 відвідують заняття з англійської мови, а старша дочка ОСОБА_8 додатково займається з репетиторами по польській, англійській мовах та математиці.
Також, дочки навчаються на сімейній формі навчання у школі № 22 м. Івано- Франківськ. У 2023 році, позивач приїжджав у Польщу. Однак, як в подальшому стало зрозуміло відповідачу, він приїжджав до них не з ціллю провідати дружину та дітей, а повідомити, що подає на розлучення і більше він не приїжджав.
За весь період перебування дітей у Польщі позивач приїжджав тільки один раз, незважаючи, що має право вільно перетинати державний кордон. При цьому, звертає увагу суду, що позивач займається фото і відеозйомкою різного роду урочистих подій. Приїхавши у Польщу, позивач зайшов на приватну територію громадянина Польщі, запустив дрон і почав відеозйомку, що призвело до непорозумінь із власником житла, де проживає відповідач із дітьми і їх ледь не виселили з житла. Власник житла повідомив, щоб позивач приходив по місцю їх проживання тільки коли відповідач буде вдома. За час його перебування у Польщі, відповідач жодним чином не перешкоджала позивачу у зустрічах із дітьми. Він вільно приходив до дітей, коли відповідач була вдома, спілкувався з ними та проводив з ними час, як вважав за необхідне. Долучений знімок екрану телефона з перепискою за 3 квітня 2023 року засвідчує, що відповідач не перешкоджала йому у зустрічах із дітьми, а навпаки написала коли він може прийти. При цьому, позивач виявляв бажання прийти безпосередньо у день написання повідомлення, коли відповідач перебувала на роботі, що вже було заборонено власником житла, через протиправну поведінку позивача.
Відповідач стверджує, що зі своєї сторони вона ніколи не забороняла спілкування позивачу із дітьми та не ставила жодних обмежень, надала йому польські номера телефонів дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також повідомила, що ОСОБА_10 ще немає номеру телефону, бо він ще малий. На даний час, відповідач повторно надала позивачу номери телефонів дочок (копія знімку екрану телефона з перепискою 05.06.2025 року додається). Звертає увагу, що відповідач працює на роботі, а відповідно не завжди може надати можливість поговорити із сином. Однак, коли приходить додому то пише Позивачу, що вона вдома і він може дзвонити (копія знімку екрану телефона за 16.01.2023).
При цьому, на даний час запропоновані батьком способи участі є некоректними та не відповідають найкращим інтересам дітей. Крім того, беручи до уваги, що діти проживають за кордоном виконання рішення суду буде неможливим. У разі завершення воєнних дій відповідач з дітьми планує повернутися в Україну та проживати у спільно придбаній квартирі із позивачем за адресою АДРЕСА_2 , де він буде мати можливість брати участь у вихованні дітей, оскільки у позовній заяві вказав також дану адресу свого місця проживання. Іншої адреси свого місця проживання у позовній заяві позивач не зазначив, а тому друга позовна вимога також не підлягає до задоволення оскільки відсутній предмет спору.
Якщо позивач буде наполягати на розгляді справи до завершення війни, то відповідач вважає, що в інтересах дітей, буде краще визначити батьку такі способи його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, а саме: відповідач вважає, що в інтересах дітей, буде краще визначити батьку такі способи його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, а саме: - Перша субота місяця із 10.00 год. до 14.00 год.; - друга неділя місяця із 16.00 год. до 20.00 год; - у час літніх канікул 1 тиждень - у першій половині липня, - у час новорічних, різдвяних, пасхальних свят - на другий день свят з 16.00 год. до 20.00 год. (якщо такий день припадає на вихідні чи святкові дні); - у день народження батька (18.10.) із 15.00 год. до 20.00 год. (якщо цей день припадає на вихідні чи святкові дні); - постійне спілкування з дочками через месенджери у робочі дні із 17.00 год. до 20.00 год. та у вихідні дні з 11.00 год. до 19.00 год.; - спілкування з сином через месенджери у робочі дні із 19.00 год. до 20.00 год. не більше 10 хв. та у вихідні дні з 18.00 год. до 19.00 год. не більше 10 хв. - при неможливості виконання графіку завчасно (за 2 години) Відповідач повинна повідомити Позивача про таку неможливість; - зустрічі та спілкування з дочками проводити без присутності матері, а зустрічі та спілкування з сином у присутності матері - ОСОБА_2 ». При цьому, необхідність проведення зустрічей із сином у присутності матері пов'язана із віком дитини та тим, що у сина відсутній психоемоційний зв'язок із батьком.
Окремо, звертає увагу суду, що з урахуванням обставин, що склались на час розгляду справи (тимчасове перебування відповідачки та дітей за кордоном з урахуванням необхідності забезпечення їх безпеки), з метою врахування найкращих інтересів дитини, необхідно відстрочити виконання рішення суду в частині зустрічей батька з дітьми на території України до закінчення дії воєнного стану на території України.
26.06.2025 - від представника позивача надійшла - адвоката надійшла відповідь на відзив. В обґрунтування зокрема зазначено, що зі слів позивача, відомо, що відповідачка ігнорує всі його прохання, щодо побачень з дітьми, спілкування з ними, більше того, відповідачка без відома батька вивезла дітей за межі України, тобто жодних спільних бесід та спільного рішення сторонами не було прийнято. Відповідачка самостійно прийняла дане рішення, забравши дітей, та не повідомила ні позивача, ні самих дітей про намір виїхати за кордон. Для підтвердження даного факту, до матеріалів справи було долучено скріншот переписок позивача та відповідачки.
Позивач, після виїзду за межі України, відповідачка тривалий час не надавала йому інформації про місце перебування дітей та їхнього проживання. Більше шести місяців довіритель не мав точної адреси місця проживання дітей, так як мама свідомо не надавала такої інформації. Що стосується приїзду до Польщі, то позивач приїжджав виключно для зустрічі з дітьми, щоб дізнатися про їхній стан здоров'я та моральний стан. Однак, Відповідачка не хотіла щоб діти побачилися з батьком та спілкувалися з ним.
Що стосується повідомлення про дозвіл від відповідачки, то з даного знімка з екрану телефона вбачається, таке відбулося ще у 2023 році. З того часу пройшло вже більше двох років. Однак, зі слів позивача відомо, що ОСОБА_2 , жодним чином не змінила свою поведінку та надалі чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми.
Що стосується відсутності предмету спору, вважають, що у сторін наявний спір, оскільки вони не можуть дійти до спільної думки щодо спілкування з дітьми. Окрім того, сторона відповідачки фактично визнає другу позовну вимогу, та вказує свій варіант участі батька у вихованні та спілкуванні з дітьми. Однак, позивач підтримує зазначений у позовній заяві графік зустрічей з дітьми, та просить задовільнити його.
01.07.2025 - від представника відповідача надійшло заперечення. В обґрунтування такого зокрема, зазначено, що скріншоти підтверджують тільки факт, як вже колишній чоловік постійно намагається з'ясувати місцезнаходження колишньої дружини. Твердження сторони позивача, що мати більше шести місяців свідомо не надавала інформації про місце перебування дітей є надуманим та не підтверджені жодними доказами.
Позивач має можливість приїжджати до дітей та спілкуватися із ними по телефону.
04.09.2025- залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - служби у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
15.09.2025 - ухвалою суду закрито підготовче провадження.
28.10.2025- від третьої особи надійшов письмовий висновок.
Представник позивача - адвокат Гринів Я.В. у вступному слові позовні вимоги підтримала з підстав та мотивів, що викладені у заяві по суті.
Представник позивача -адвокат Яцків М.У. у позові просив відмовити з обґрунтувань, які відповідають викладеному у заявах по суті.
Вислухавши вступне слово сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку :
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.06.2023 у справі №344/7943/23за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , шлюб між сторонами, який зареєстровано 29.07.2009 розірвано. Рішення набрало законної сили 27.07.2025 ( а.с. 17).
У вказаному шлюбі у сторін народилося троє дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Діти перетнули державний кордон 04.03.2022 разом з матір'ю, що не оспорюється сторонами.
Відповідно до довідки про виконання обов'язку річної дошкільної освіти від 02.09.2024, ОСОБА_11 в 2024/2025, виконує обов'язок річної дошкільної освіти в Публічному дошкільному закладі.
Згідно із довідок Початкової школи №1 від 09.06.2025( Гочалковіце-Здруй), ОСОБА_12 , є ученицею 6-Б класу початкової школи №1 у навчальному 2024/2025 році, зарахована 21.03.2022. Завершить навчання у 2027 році, а ОСОБА_13 є ученицею 8-А класу у навчальному 2024/2025 році, зарахована до школи 21.03.2022. Завершить навчання у 2025 році.
Згідно із заявою адвоката Яцківа М.В. такий просив прийняти на виконання судовий наказ у справі №344/8940/23, який виданий 29.05.2023 до відділу виконавчої служби про стягнення з позивача аліментів на утримання дітей.
Відповідно до розрахунку заборгованості із сплати аліментів за період травня 2023 року 01 вересня 2025 року, такі складають 171 397 грн.
Поряд з цим, із платіжних доручень, де платником зазначений позивач, одержувачем відповідач у період з 2023-2025 наявні грошові перекази з призначення «за аліменти».
Так, згідно ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Преамбулою, ст.ст. 5, 9 Конвенції про права дитини встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов'язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Частиною 1 ст.150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім'ї, родини.
Згідно ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини (ст. 157 СК України).
За частинами першою та другою ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.
Таким чином, законодавство України закріпило право одного з батьків, хто проживає окремо від дитини, на спілкування з нею та право брати участь у її вихованні.
Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», ст.ст.7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. №2402-III, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
У відповідності до ч.2 ст.15 цього ж Закону, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
Згідно ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Відповідно до висновку заступника міського голови - директора Департаменту молодіжної політики та спорту розвитку територій та роботи з внутрішньо-переміщеними особами ОСОБА_14 , що затверджений рішенням виконавчого комітету міського ради від 17.10.2025 №1136, вирішено за доцільне встановити наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 : перша субота місяця з 09 год. до 20 год.; один тиждень у першій половині червня, один тиждень у другій половині липня, один тиждень у серпні. У час зимових канікул та Різдва - три дні. Святкові дні, дні народження - за взаємною згодою між батьками - за умови перебування дітей на території України; спілкування з дітьми за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку : «Ватсап», «Вайбер», «Телефграм», «Месенджер» з урахуванням стану здоров'я та розпорядку дітей.
Разом з тим, за змістом такого висновку питання розглядалось на засіданні у присутності батька дітей та представника мами - адвоката ОСОБА_16 за допомогою системи обміну повідомленнями.
Також, у висновку зазначено, що відповідно до відомостей Ліцею 22 Івано-Франківської міської ради, оскільки діти ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з вересня 2024 року по даний час перебувають на сімейній ( домашній ) формі навчання у зв'язку з виїздом за межі України, об'єктивну характеристику та психодіагностичне обстеження дітей, з метою з'ясування міжособистісних стосунків в шкільному середовищі, їх ставлення до кожного з батьків, адміністрація ліцею надати не може.
Так, згідно із змісту спілкування у мобільному додатку, яке було надано обома сторонами, позивач намагається реалізувати можливість спілкування з дітьми, відповідач надає номери телефонних номерів дочок. ОСОБА_2 відповідає ОСОБА_1 , при цьому як з обох сторін наявне напруження у такому спілкуванні, непорозуміння. Відсутні домовленості про конкретні зустрічі з дітьми, реалізація їх. Наявні пропущені дзвінки від позивача, також є залишені без відповіді.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 159 СК України під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Статті 158, 159 СК України визначають порядок вирішення спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Зокрема, спір щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, попередньо розглядає орган опіки і піклування.
Підставою для подання позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною є : чинення перешкод тим з батьків, з ким проживає дитина, спілкуванню та вихованню дитини другим з батьків, який проживає окремо від неї; недодержання вимог рішення органу опіки та піклування.
Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
Батько, який проживає окремо від дітей, зобов'язаний брати участь у їх вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дітьми, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, попередню прихильність кожної дитини до батька, вік дитини, стан її здоров'я, що мають істотне значення.
Мати, яка проживає разом з дітьми, не може перешкоджати батьку спілкуватися з ними та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).
Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 348/1451/20 думка неповнолітніх дітей є достатньо вразливою для нав'язування певних ідей та думок близькими родичами, з якими вона постійно проживає.
Крім цього, слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 28 січня 2019 року по справі №619/3051/17, судом визнано, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини. Судом касаційної інстанції вказано на те, що законодавством передбачено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відтак, враховуючи, що батьки самостійно не можуть досягти згоди щодо способу участі батька, який проживає окремо від дітей у їх вихованні і спілкуванні із ними, враховуючи вік кожної дитини, факт їх проживання виключно із матір'ю, відсутність достатнього взаєморозуміння між сторонами, а також враховуючи висновок служби у справах дітей, суд дійшов висновку про визначення прядку та способи участі батька ОСОБА_1 .
Разом з тим, враховуючи наведене, позиції позивача й відповідача, з метою забезпечення фактору стабільності, який надає кожній дитині можливості нормально розвиватись, враховуючи вік дітей, їх режим дня, стан здоров'я, та необхідність забезпечення психологічно комфортних умов для дітей, звичайного ритму життя дітей та такому, що буде сприяти їх стабільному та нормальному розвитку, суд дійшов висновку, що порядок участі батька у вихованні дітей, слід визначити наступним чином :
- Перша субота місяця, після набрання рішенням законної сили з сином ОСОБА_5 у присутності матері ОСОБА_2 з 13 год. до 15 год.
- У подальшому без присутності матері ОСОБА_2 зустрічі з дітьми : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьку ОСОБА_1 забираючи дітей за місцем фактичного перебування/проживання та повертаючи за місцем проживання :
- Перша субота місяця з 10 год. 00 хв. з ночівлею;
- Друга неділя місяця з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.;
- Відвідування дітей в день їх народження за попереднім узгодженням із матір'ю дітей часу такого відвідування;
- Зустрічі дітей з батьком на його день народження за попереднім узгодженням із матір'ю дітей часу такого відвідування;
- У час літніх канікул дітей : один тиждень у першій половині червня, один тиждень у другій половині липня, один тиждень у серпні;
- У час зимових канікул три дні;
- У час новорічних, різдвяних та великодніх свят на другий день свят з 15 год. по 20 год., якщо такий день припадає на вихідний чи святковий день.
- Безперешкодні спілкування з дітьми, використовуючи засоби зв'язку з врахуванням режиму дня ( навчання, сну, здоров'я ) кожного з дітей окремо.
Що стосується ночівлі дітей у неділю, то слід врахувати, що діти навчаються ( доньки), а син сторін відвідує заклад дошкільної освіти, такі мають усталений побут, відтак саме такий визначений спосіб не накладе на дітей та сторони обтяжливість.
Разом з тим, враховуючи вік сина сторін ОСОБА_10 , той факт, що відсутні докази стійкого спілкування дитини та батька, зокрема з моменту виїзду відповідачки та дітей до Республіки Польща, першу зустріч батька із сином слід проводити у присутності матері. Відсутність у дитини ОСОБА_10 мобільного телефону, як наслідок для забезпечення спілкування з батьком, слід врахувати можливість матері ( відповідачки) забезпечити таке спілкування з огляду на її розпорядок дня.
Правосуддя не в змозі встановлювати, запроваджувати або припиняти сталі чутливі людські стосунки та приписувати чи забороняти почуття прихильності й комфорту, а лише формує у процесуальний спосіб найсприятливіші за конкретних обставин справи умови для цього.
Визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні з дітьми та їх вихованні не є перешкодою для підтримки зв'язків між батьком і дітьми у інших формах за погодженням батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.
До того ж, суд наголошує, що для дітей вкрай важлива нормальна комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання дітей.
За аналізом перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині наявності перешкод у спілкуванні з дітьми є обґрунтованими, щодо способів участі у вихованні та спілкування позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням визначеного судом порядку.
Суд також вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що зміни до встановленого судом графіку можуть вноситись за їх спільної згоди шляхом проведення переговорів. Рішення суду не позбавляє сторін можливості самостійно визначитись з іншими способом та порядком їх участі у вихованні дітей, що буде відповідати їхнім інтересам.
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
Щодо відстрочення виконання рішення. За наявності відповідних правових підстав, сторони не позбавлені звернутися з відповідною заявою у порядку ст. 435 ЦПК України.
Разом з тим, враховуючи, що позов задоволено частково, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути половину сплаченого ним судового збору.
На підставі наведеного та керуючись 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 224, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити - частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вихованні та спілкуванні з дітьми : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити ОСОБА_1 наступний порядок участі у вихованні дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме :
- Перша субота місяця, після набрання рішенням законної сили з сином ОСОБА_5 у присутності матері ОСОБА_2 з 13 год. до 15 год.
- У подальшому без присутності матері ОСОБА_2 зустрічі з дітьми : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , забираючи дітей за місцем фактичного перебування/проживання та повертаючи за місцем проживання :
- Перша субота місяця з 10 год. 00 хв. з ночівлею;
- Друга неділя місяця з 10 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв.
- Відвідування дітей в день їх народження за попереднім узгодженням із матір'ю дітей часу такого відвідування;
- Зустрічі дітей з батьком на його день народження за попереднім узгодженням із матір'ю дітей часу такого відвідування;
- У час літніх канікул дітей : один тиждень у першій половині червня, один тиждень у другій половині липня, один тиждень у серпні;
- У час зимових канікул три дні;
- У час новорічних, різдвяних та великодніх свят на другий день свят з 15 год. по 20 год., якщо такий день припадає на вихідний чи святковий день.
- Безперешкодні спілкування з дітьми, використовуючи засоби зв'язку з врахуванням режиму дня ( навчання, сну, здоров'я ) кожного з дітей окремо.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП : НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 ;
Третя особа : служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ЄДРПОУ : 36498179, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.