Справа № 344/19665/21
Провадження № 2/344/348/25
23 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Антоняка Т.М.,
секретаря Мрічко Н.І.,
за участю сторін:
представника позивачів ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
третьої особи ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківськ справу за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_4 , Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради про усунення перешкод у користуванні коридором у житловому будинку,-
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися з позовною заявою до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні коридором у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі вказали, що вони є власниками квартир АДРЕСА_2 ОСОБА_5 ), АДРЕСА_3 ( ОСОБА_6 ) у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_4 у рівних частках. Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в порушення норм закону, без належного дозволу та згоди співвласників багатоквартирного будинку, приєднали частину коридору спільного користування до своєї квартири АДРЕСА_4 , шляхом встановлення цегляної добудови. У даній добудові відповідачі облаштували санвузол, вхід в який зробили зі своєї квартири, вирізавши стіну та, встановивши двері зі своєї кухні. Таким чином, відповідачі зробили реконструкцію своєї квартири, збільшивши її площу за рахунок коридору, який є спільною сумісною власністю власників будинку. Такими діями відповідачі не тільки значно зменшили площу коридору, але й ускладнили доступ до горища. Відповідачі демонтували стаціонарні дерев'яні сходи, які вели на горище, а своєю добудовою закрили частину входу на нього. Демонтувавши дерев'яні сходи, відповідачі нанесли матеріальні збитки майну, яке належить на праві спільної сумісної власності всім співвласникам. Також, під стаціонарними сходами, які вели на горище, був великий простір, де власники квартир могли зберігати своє майно. Одночасно своєю реконструкцією відповідачі ускладнили вхід до квартири позивачки ОСОБА_6 , а саме, неможливістю заносу та виносу багатогабаритних речей, заїзду дитячого візочка та ін. При відкритих дверях квартири позивачки ОСОБА_6 по коридору, який залишився, пройти неможливо. Тобто, відповідачі без згоди співвласників багатоквартирного будинку, самовільно захопили частину коридору, демонтували сходи та здійснили добудову до своєї квартири, чим позбавили інших співвласників належного права користуватись спільним майном.
Відтак, позовними вимогами позивачі просять зобов'язати відповідачів - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 усунути перешкоди в користуванні коридором в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , шляхом здійснення за власний рахунок знесення (демонтажу) цегляної добудови до своєї квартири; встановлення, демонтованих ними дерев'яних сходів, які ведуть горище та приведення коридору у попередній стан, який існував до здійснення ними реконструкції; стягнути з відповідачів на користь позивачів всі понесені нами судові витрати.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 травня 2023 року позов задоволено. Ухвалено зобов'язати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні коридором у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , шляхом здійснення за власний рахунок знесення (демонтажу) цегляної добудови до своєї квартири; встановлення, демонтованих ними дерев'яних сходів, які ведуть горище та приведення коридору у попередній стан, який існував до здійснення ними реконструкції. Вирішено питання про стягнення судових витрат з відповідачів на користь позивачів.
Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 жовтня 2023 року, за заявою відповідачки ОСОБА_8 про перегляд заочного рішення, заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 травня 2023 року, ухвалене по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні коридором у житловому будинку скасовано. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 28 листопада 2023 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради.
Ухвалою суду від 12 березня 2024 року до участі у справі за залучено третю особ,у яка не заявляє самостійних на стороні позивачів ОСОБА_4 .
У судовому засіданні представник позивачів підтримала у повному обсязі заявлені позовні вимоги. Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_8 - адвокат Волосянко Р.О. у судовому засіданні заперечив позовні вимоги, покликаючись на те, що позивачі не мають оформленого права власності на вказані приміщення коридорів І та II. Приміщення коридору є відкритим для загального користування і будь-яких перешкод у його використанні, у тому числі і в доступі на горище будинку немає. Будь-якого відношення до перепланувань у будинку відповідачка не має, такі нею не проводились. Позивачка ОСОБА_5 без її згоди та без відповідних дозволів провела реконструкцію своєї квартири з долученням частини горища загального користування за рахунок їхнього коридору влаштувала собі вхід на мансардний поверх своєї квартири. Відтак, саме позивачка порушила їх право спільної власності, незаконно збільшила площу своєї квартири, зареєструвала право власності після реконструкції горища та влаштувала в спірному коридорі сходи на збудований нею мансардний поверх. На даний час Івано-Франківським міським судом розглядається справа за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 , Державна інспекція архітектури та містобудування України, Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради, про усунення перешкод в користуванні горищем шляхом зобов'язання провести демонтаж здійсненої реконструкції горища, приведення горища та даху будинку АДРЕСА_1 в попередній стан, що існував до здійсненої реконструкції.
Представник відповідача ОСОБА_7 - адвокат Остап'юк М.В. у судовому засіданні заперечив позовні вимоги, вказавши, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 02.06.1998, виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (прізвище ОСОБА_9 змінено на ОСОБА_10 у зв'язку з одруженням), в рівних частках, належить квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 33,3 кв.м. Зазначена квартира складається з кімнати площею 18,1 кв.м.; кухні площею 9,0 кв.м.; коридору І площею 3,5 кв.м.; коридору ІІ площею 2,7 кв.м. Тобто, в загальну площу квартири АДРЕСА_4 , яка перебуває у приватній власності відповідачів, включено 1/3 площ загального користування, а саме коридору І площею 3,5 кв.м.; коридору ІІ площею 2,7 кв.м.
Представник третьої особи - Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Івано-Франківської міської ради у судове засідання не прибув. До суду надійшло письмове пояснення, у якому зазначено, що за наявними матеріалами іншої судової справи № 344/15881/21 за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третьої особи, яка не заявляє амостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні горищем у житловому будинку АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання провести демонтаж здійсненої реконструкції горища, приведення горища та даху вказаного будинку в попередній стан, що існував до здійсненої реконструкції горища, Управління теж залучено у якості третьої особи на стороні відповідача, наявний лист Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 22.05.2020 № ВО - 07/01-013/089, з якого вбачається, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 є пам'яткою культурної спадщини місцевого значення (ох. № 1138) відповідно до рядження представника Президента України від 23.03.1994 № 77. Перевірка вищевказаного об'єкта будівництва посадовими особами Управління не проводилась, з огляду на відсутні в Управління повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на будівництва, що є пам'ятками архітектури. Окрім того, згідно даних Реєстру будівельної діяльної Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відсутня інформація про права на виконання будівельних робіт чи прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію щодо реконструкції коридору з долученням до квартири в будинку АДРЕСА_1 (замовники: ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ).
Враховуючи вищенаведене та зважаючи на відсутність проведених заходів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті та відсутності в Управління повноважень щодо здійснення таких заходів, Управління при вирішенні спору покладається на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_4 заперечив щодо позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_6 , що вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та, відповідно до відмітки у її паспорті, зареєстрована за вказаною адресою.
ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_7 , відповідно до Свідоцтва на право власності на житло від 16.12.1997 року та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.06.2015 року.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є співвласниками квартири АДРЕСА_5 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 02.06.1998 року.
Згідно відповіді Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради на адвокатський запит від 29.12.2021 № 14/31.1-18/736 зазначено, що для реконструкції квартири АДРЕСА_5 департаментом не видавались містобудівні умови та обмеження.
Згідно з розпорядженням Представника Президента України від 23.03.1994 №77 будинок за адресою: АДРЕСА_1 є пам'яткою культурної спадщини місцевого значення.
20 лютого 2023 року до управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації подано адвокатський запит щодо надання інформації стосовно погодження (надання дозволу) на проведення будівельних робіт у позаквартирному коридорі та у квартирі АДРЕСА_5 , власниками, якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .
Листом від 21.02.2023 № 139/01-012/054 управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації надано відповідь на адвокатський запит, у якому вказується, що до листа-відповіді до управління культури національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації власники зазначеного майна щодо погодження (надання дозволу, висновку) на проведення ремонтно-реставраційних робіт (будівельних робіт) на зазначеній пам'ятці архітектури не звертались та охоронний договір з власниками не укладався.
Згідно з листом обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації», в будинку АДРЕСА_1 була змінена нумерація квартир, а саме: номер квартири АДРЕСА_8 ; номер квартири АДРЕСА_4 змінено на номер 1; номер квартири АДРЕСА_3 змінено на номер 4; номер квартири АДРЕСА_9 змінено на номер 3. В матеріалах інвентарної справи на будинок АДРЕСА_1 відсутні відомості щодо підстав зміни нумерації квартир.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2023 року у цивільній справі № 344/296/22, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державний реєстратор Обласного Комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» Кравченко Ольга Ярославівна, ОСОБА_6 , про скасування рішення державного реєстратора та реєстрації права власності на квартиру.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року, апеляційну скаргу ОСОБА_7 , до якої приєдналася ОСОБА_8 , залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2023 року залишено без змін.
Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2024 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ).
У матеріалах справи наявний Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/109-24/17800-БТ від 25.06.2025.
Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників (ст. 369 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 13, 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Разом із цим, власність зобов'язує та вона не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності інших громадян.
Згідно зі статтею 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України встановлено, що власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Частиною другою статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Отже, допоміжні (підсобні) приміщення, якими, зокрема, є коридори, сходові клітки, що призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку, не підлягають приватизації, не можуть бути поділені та виділені власнику квартири у багатоквартирному житловому будинку.
Згідно з пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків.
Статтею 391 Цивільного кодексу Українипередбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Як слідує з Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/109-24/17800-БТ від 25.06.2025:
«Виконані будівельні роботи з реконструкції (добудови санітарно-технічного вузла) в квартирі АДРЕСА_5 не відповідають вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва (містобудівним, протипожежним). Невідповідність полягає в наступному:
Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів», від 16.05.2011 № 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2011, пункт № 9;
ДБН «Склад та зміст проектної документації на будівництво: А.2.2-3:2014, пункт № 4.1;
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», частина перша статті 9;
Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», стаття 34, пункт 1, 2, 7;
ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги», пункт 7.2.3.
Також Висновком констатовано, що виконані будівельні роботи з добудови санітарно-технічного вузла, в квартирі АДРЕСА_5 , не відповідають вимогам норм ДБН В1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва». Невідповідність полягає в недотриманні пункту 7.2.3, ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги».
Функціональне призначення приміщення будинку АДРЕСА_1 , в якому здійснено добудову санітарно-технічного вузла до квартири АДРЕСА_4 , згідно з ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки», відноситься до нежитлового приміщення, а саме тамбура.
Роботи з влаштування санвузла у квартирі АДРЕСА_5 відносяться до реконструкції.
Виконані роботи з влаштування у квартирі АДРЕСА_5 санвузла не відповідають вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва (містобудівним, протипожежним).
З огляду на досліджені матеріали справи, суд приходить до висновку, що порушення прав позивачів щодо користування приміщенням загального користування у даному випадку доведено, оскільки вказане прямо закріплено у частині 2 статті 382 Цивільного кодексу України, де передбачено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до пункту 1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Приєднання спільного коридору, шляхом встановлення цегляної добудови, відповідачі здійснили без відповідних дозволів, без дотримання вимог чинних будівельних норм і правил, без згоди співвласників квартир будинку, тобто, з порушенням встановленої законодавством процедури здійснення відповідних будівельних робіт, що підтверджується наявними доказами у справі, зокрема Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/109-24/17800-БТ від 25.06.2025.
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає заявлені позовні вимоги підставними, з огляду на що позов підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 89, 141, 223, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні коридором у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 , шляхом здійснення за власний рахунок знесення (демонтажу) цегляної добудови до своєї квартири; встановлення, демонтованих ними дерев'яних сходів, які ведуть горище та приведення коридору у попередній стан, який існував до здійснення ними реконструкції.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 227 грн.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 227 грн.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 227 грн.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 227 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Антоняк Т.М.
Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2025 року.