Справа № 137/1361/25
13 листопада 2025 р. 3/137/498/25
Суддя Літинського районного суду Вінницької області Гопкін П.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з даних адміністративного матеріалу не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , за ст. 124 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463936 від 24.09.2025, 24.09.2025 о 15 год 40 хв на автодорозі М30 на 345 км + 300 м у Вінницькій області, поблизу с. Літинські Хутори, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Sandero, д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не дотримався безпечної швидкості руху, внаслідок чого здійснив наїзд на дику тварину (лось), у результаті чого тварина загинула, а автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Таким чином ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог п. 2.3."б" ПДР України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , до судового засідання не з'явився. Натомість його захисник - адвокат Свірський Т.В., подав через підсистему «Електронний суд» клопотання з проханням розглянути матеріали справи у його відсутність та відсутність підзахисного (а.с. 32).
22.10.2025 адвокатом через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про закриття провадження у справі № 137/1361/25 щодо ОСОБА_1 , мотивуючи це відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки ДТП сталося через раптову появу лося на дорозі, що унеможливлювало уникнення зіткнення; доказів порушення Правил дорожнього руху водієм поліцією не надано; дорожній знак «Дикі тварини» на місці події відсутній; сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи (а.с. 27-28).
Дослідивши клопотання про закриття провадження та додані до нього матеріали, а також матеріали адміністративної справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України" (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Так, ст. 124 КУпАП, встановлена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п.15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376,до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді зазначеного адміністративного матеріалу звертається увага та тому, що ділянка дороги, на якій можлива поява диких тварин, позначається дорожнім знаком 1.36 «Дикі тварини». Проте матеріали справи не містять відомостей про встановлення відповідного попереджувального знаку перед ділянкою автодороги, де трапилася ДТП за участю ОСОБА_1 .. Тобто суду не надано доказів, що водій ОСОБА_1 повинен був врахувати, проте не врахував таку особливість дорожньої обстановки як появу дикої тварини на дорозі. Зазначена обставина, а саме раптова поява дикої тварини під час руху транспортного засобу за відсутності відповідних попереджувальних знаків, на переконання суду, є непередбачуваною і такою, що виключає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Разом з тим, згідно з відповіддю Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області (за № 1601 від 03.11.2025), встановлення дорожнього знаку 1.36 «Дикі тварини», дія якого поширюється на ділянку а/д М-30 Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через м. Вінницю, Кропивницький) на км 345+300, не передбачено (а.с. 31).
Таким чином встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Слід зазначити, що завданням судочинства є не збирання доказів, а оцінка доказів наданих суду на підтвердження інкримінованому ОСОБА_1 правопорушення.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи викладене вище, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок раптової появи дикої тварини на проїзній частині, що не могло бути передбачено чи відвернуто водієм за даних умов руху. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 , у матеріалах справи не міститься. За таких обставин подію слід розцінювати як нещасний випадок, а не адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір розмір і порядок якого встановлений законом.
Оскільки відносно ОСОБА_1 не винесено постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, судовий збір не підлягає сплаті.
Керуючись ст.ст. 40-1, 124, 247, 251, 256, 268, 283, 284 КУпАП, ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч.3 ст. 62 Конституції України, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя: Гопкін П. В.